Справа № 22-ц-1057/11 Головуючий у 1 інстанції: Мичка Б.Р.
Категорія: 27 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
17 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Львівської області в складі :
головуючого : Каблака П.І.
суддів : Крайник Н.П., Кота І.Н.
при секретарі : Стасів М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 жовтня 2010 р. у справі за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
встановила :
Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 в користь ЗАТ КБ «ПриватБанк»суму заборгованості за договором кредиту від 23.02.2007р., відсотків по ньому та штрафу на загальну суму 13 143,62 дол.США та судові витрати на суму 909,70 грн.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі покликається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, зазначає, що про те, що позичальник за договором кредиту ОСОБА_3 не виконує належним чином зобов»язання по договору кредиту та має заборгованість в розмірі 13 143 .62 дол.США довідалася лише під час розгляду справи судом.
Банк безпідставно зазаначив її відповідачем у справі, як поручителя за договором кредиту, оскільки не мав для цього достатніх підстав, так як відповідно до п.5 договору поруки її зобов»язання за договором кредиту наступають лише у випадку належного її повідомлення Банком про невиконання позичальником умов договору. Банк не повідомив її належним чином про невиконання позичальником ОСОБА_3 умов договору кредиту, чим порушив умови п.5 договору поруки. Суд на зазначене уваги не звернув та стягнув заборгованість за договором кредиту солідарно з боржника ОСОБА_3 та з неї, як поручителя за договором.
Просить змінити рішення суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.553,554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником. У разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Судом встановлено, що 23.02.2007 р. між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_3 укладено договір кредиту відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 14000 доларів США на умовах сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 16% річних з кінцевим терміном повернення кредиту 23.02.2010 р.
В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 23.02.2007 р. було укладено договір поруки № 3, відповідно до п.2 якого ОСОБА_2 взяла не себе зобов»язання солідарно відповідати за виконання ОСОБА_3 умов договору кредиту.
Внаслідок невиконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов»язань станом на 12.07.2010 р. заборгованість за договором кредиту становила 13143,62 дол.США, що є підставою для стягнення такої в судовому порядку.
Однак, стягуючи з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (як з поручителя) солідарно заборгованість за договором кредиту суд першої інстанції не врахував, що відповідно до п.4,5,6 договору поруки № 3 від 23.02.2007 р. (а.с.88) відповідальність поручителя за договором кредиту наступає лише після спливу п»яти днів з дня його (поручителя) повідомлення про невиконання позичальником зобов»язань за договором кредиту шляхом направлення поручителю письмової вимоги із зазначенням невиконаного обов»язку позичальником.
В матеріалах справи відсутні докази того, що Банк повідомляв ОСОБА_2 про невиконання ОСОБА_3 зобов»язань по договору кредиту та розмір заборгованості за договором із зазначенням нарахованих відсотків за кредитом, відсотків за прострочення платежу, штрафу та пені, позбавивши таким чином поручителя можливості виконати зобов»язання, передбачені договором поруки.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором кредиту солідарно з позичальника та ОСОБА_2 - поручителя за договором, оскільки відповідальність за таким для ОСОБА_2. ще не наступила через невиконання Банком умов договору поруки.
З наведених підстав рішення суду в частині стягнення заборгованості за договором кредиту з ОСОБА_2 слід скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову ЗАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в користь ЗАТ КБ «ПриватБанк»суми заборгованості за договором кредиту № С/V 2513 від 23.02.2007р., відсотків по ньому та штрафу на загальну суму 13 143, 62 дол. США та судових витрат на суму 909,70 грн. слід залишити без змін.
Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314 , ст.316,ст. 317,ст. 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково..
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27 жовтня 2010 р. в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором № С/V 2513 від 23.02.2007 р. скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ЗАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № С/V 2513 від 23.02.2007 р. відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :