ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 серпня 2011 року 14:40 № 2а-11219/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.11.2009р. №102/17-02
ОСОБА_1 (надалі -позивач, підприємець) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 102/17-02 від 16 листопада 2009 року, винесеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (надалі -податкова, відповідач).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2010 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правильно визначив витрати та суму доходу по операціям з інвестиційними активами.
Підприємець вважає, що кошти, виплачені ФОП ОСОБА_2 по договору про надання консультаційних послуг від 16 червня 2008 року в сумі 200 000,00 грн. це витрати, понесені саме у зв'язку із придбанням інвестиційних активів.
Представник відповідач в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував та зазначав, що ним правомірно винесене податкове повідомлення -рішення щодо нарахування позивачу сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки витрати, які були понесені за консультаційні послуги ФОП ОСОБА_2 по договору від 16 червня 2008 року не є витратами, які можна віднести до таких, які понесені фізичною особою у зв'язку із придбанням інвестиційних активів.
В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині позовних вимог виходячи з наступного.
Суб'єктом підприємницької діяльності - фізично особою ОСОБА_1 16 жовтня 2009 року було надано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва декларацію про доходи, одержані з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, в якій зазначені такі доходи: доход, отриманий з основного місця роботи: ТОВ «Фінансово-консалтинговий центр «Омега-Профіт -8 400,00 грн., сума утриманого податку з доходів фізичних осіб -1 215,96 грн.; доходи, одержані не за місцем основної роботи ТОВ «Дисконт-Альфа»- 3 025,00 грн., сума податку з доходів фізичних осіб - 440,15, КУА «Профіт» - 7 260,00, сума податку з доходів фізичних осіб -1 056,36 грн., ТОВ «АФ «Профіт-Ап»- 4 350,00 грн., сума податку з доходів фізичних осіб -672,70 грн., Товарна біржа «Регіони»- 7 260,00 грн., сума податку з доходів фізичних осіб -1 056,36; доход, отриманий від підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності -480 000,00 грн.
Також, згідно зазначеної декларації позивачем вказано доход, отриманий від операцій з інвестиційними активами в сумі 5 025 940,00 грн., витрати, понесені на придбання облігацій 4 313 070,00 грн., прибуток, отриманий від операцій з інвестиційними активами -712 870,00 грн. та вказано інвестиційний збиток минулих років -709 916,82грн.
Зокрема, до витрат, понесених від операцій на придбання облігацій підприємцем було віднесено, кошти, сплачені ФОП ОСОБА_2 по договору про надання консультаційних послуг від 16 червня 2008 року в сумі 200 000,00 грн., що, в свою чергу, вплинуло на суму прибутку від вказаної діяльності в бік його зменшення на 200 000,00 грн.
Суд вважає, що суми за вказаним вище договором не можуть бути віднесені до витрат, пов'язаних з придбанням облігацій з огляду на наступне.
Підпунктом 9.6.2, пунктом 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 від 22 травня 2006 року (надалі Закон) визначено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку із придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.
Згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10 вересня 2003 року вартість майна -це еквівалент цінності об'єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»діяльність професійних торговців цінними паперами полягає, зокрема в укладенні цивільно -правових договорів (в т.ч. договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи (клієнта).
Плата за послуги щодо проведення операцій з цінними паперами, сплачена клієнтом торговцю цінними паперами, є доходом такого торговця і ніяким чином не впливає на вартість цінного паперу.
З наведеного можна зробити висновок, що до витрат, понесених фізичною особою у зв'язку з придбанням інвестиційного активу, відносяться лише суми, які є еквівалентом вартості самого інвестиційного активу (цінного паперу). Всі інші витрати не підпадають під дію пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону.
Таким чином в декларації про доходи, отримані СПД ОСОБА_1 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року повині були бути визначені наступні показники: доход, отриманий від операцій з інвестиційними активами в сумі 5 025 940,00 грн., витрати, понесені на придбання облігацій 4 113 070,00 грн., прибуток, отриманий від операцій з інвестиційними активами -912 870,00 грн. та інвестиційний збиток минулих років -709 916,82 грн.
Згідно абзацу 2 п. 18.3 ст. 18 Закону податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначити податкове зобов'язання та надіслати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про відсутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під час перетину митного кордону та є підставою для проведення митних процедур.
Пунктом 7.1 Закону визначено, що ставка податку з доходів фізичних осіб становить 15% від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 -7.3 ст. 7 цього закону.
З наведених вище норм вбачається, що податковий орган повинен був визначити позивачу податкове зобов'язання в сумі 15% від прибутку підприємця, отриманого від операцій з інвестиційними активами за 2008 рік , визначивши його як позитивна різниця доходів та витрат від операцій з такими активами із врахуванням різниці інвестиційного збитку минулих років.
Таким чином, податкове зобов'язання СПД ОСОБА_1 з податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік складає 30 442, 97 грн.
Однак, у податковому повідомленні -рішенні від 16 листопада 2009 року № 102/14-02 зазначено податкове зобов'язаня з податку з доходів фізичних осіб позивача за 2008 рік в сумі -136 884,16 грн., яка, як встановлено вище, визначена податковим органом не вірно та потребує корегування, а саме: доход, отриманий від операцій з інвестиційними активами (5 025 940,00 грн.) мінус витрати, понесені на придбання облігацій (4 113 070,00 грн.) мінус інвестиційний збиток минулих років (709 916,82 грн.) дорівнює 202 953,18 грн., 15% з якої складає податок в сумі -30 442,97 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Статтею 2 зазначеного Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи все вище викладене, суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення -рішення № 102/17-02 від 16 листопада 2009 року в сумі 106 441, 19 грн. та залишити в силі на суму -30 442,97 грн.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення -рішення № 102/17-02 від 16 листопада 2009 року в частині суми 106 441,19 грн.
Стягнути з державного бюджету України судові витрати в розмірі одна гривня 70 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 08 серпня 2011р.