ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
17 серпня 2011 року 10:26 № 2а-2525/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "А КЛАС"
до Рокитнянська міжрайонна податкова інспекція у Київській обл.
про скасування податкових повідомлень -рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю " А КЛАС " (надалі - ТОВ "А КЛАС", Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними дій Рокитнянської міжрайонної податкової інспекції у Київській області (надалі -МДПІ, відповідач) щодо відмови надати документи, на підставі яких Товариству нараховані податкові зобов'язання; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000352301/0, № 0000362301/0 від 19 листопада 2010 року винесених МДПІ; просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача № 11/1 від 11 січня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит в сумі 930 787,0 грн. за господарськими операціями з ТОВ "СМУ-17", ТОВ "ТД "Лантакс", ТОВ "П.С.В. Інвест Україна", ТОВ "Промтехносервіс", ТОВ "ЖСК-Буд-Сервіс" та ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.
Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток на суму 1 155 605,0 грн., вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.
Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "СМУ-17", ТОВ "ТД "Лантакс", ТОВ "П.С.В. Інвест Україна", ТОВ "Промтехносервіс", ТОВ "ЖСК-Буд-Сервіс", ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагентів, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.
Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.
В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.
Отже, на думку відповідача, товари та послуги позивачем фактично у ТОВ "СМУ-17", ТОВ "ТД "Лантакс", ТОВ "П.С.В. Інвест Україна", ТОВ "Промтехносервіс", ТОВ "ЖСК-Буд-Сервіс" та ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" не придбавалися, а витрати на придбання товарів та послуг та поставку таких товарів, які позивач відніс до складу валових є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі -Закон "Про ОПП") та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі -Закон "Про ПДВ").
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
Рокитнянською міжрайонною податковою інспекцією у Київській області була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "А КЛАС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2010 року, на підставі якої складено акт перевірки від 13 жовтня 2010 року.
Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлені порушення ст. 7 п. 7.2 п. 7.3 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 пп.7.2.6 пп. 7.3.1 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 пп. 7.5.4 ст. 4 п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 930 787,0 грн., в тому числі по періодам: червень 2008 року на суму 13 445,0 грн., липень 2008 року - 21,0 грн., серпень 2008 року -57,0 грн., вересень 2008 року -26 184,0 грн., жовтень 2008 року -20 941,0 грн., листопад 2008 року -21 230,0 грн., грудень 2008 року - 647,0 грн., лютий 2009 року -24 184,0 грн., березень 2009 року -745,0 грн., квітень 2009 року -737 679,0 грн., травень 2009 року -13 278,0 грн., червень 2009 року -24 815,0 грн., липень 2009 року -25 783,0 грн., серпень 2009 року -16 375,0 грн., вересень 2009 року -4 244,0 грн., жовтень 2009 року -1 159,0 грн. та порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 155 605,0 грн., у тому числі за півріччя 2008 року в сумі -15 939,0 грн., за три квартали 2008 року -49 139,0 грн., 2008 рік -101 297,0 грн., перший квартал 2009 року -21 000,0 грн., півріччя 2009 року -995 211,0 грн., 3 квартали 2009 року -1 054 308,0 грн.
Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між ТОВ "А КЛАС" та контрагентами: ТОВ "СМУ-17", ТОВ "ТД "Лантакс", ТОВ "П.С.В. Інвест Україна", ТОВ "Промтехносервіс", ТОВ "ЖСК-Буд-Сервіс" та ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД", які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивних підприємств.
На підставі вказаного акту перевірки Рокитнянською міжрайонною податковою інспекцією у Київській області були прийняті податкові повідомлення -рішення від 19 листопада 2010 року № 0000352301/0, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 396 181,0 грн., з якої 930 978,0 грн. основного платежу та 465 394,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 0000362301/0 за платежем податок на прибуток в сумі 1 733 408,0 грн., з якої 1 155 605,0 грн. основного платежу та 577 803,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Щодо господарських операцій між ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "СМУ-17" суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 01 жовтня 2008 року між ТОВ"А КЛАС", в особі директора Білого Т.А. (підрядник) з однієї сторони та ТОВ "СМУ-17", в особі директора Муляра А.О. (субпідрядник) з другої сторони було укладено договір субпідряду № 0110-35.
Предметом договору № 0110-35 від 01 жовтня 2008 року є виконання субпідрядником, за дорученням підрядника, ремонтно-будівельних робіт відповідно до проектної документації.
На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "СМУ-17" на адресу ТОВ "А КЛАС" було виписано ряд податкових накладних від 31 жовтня 2008 року.
Також, представником позивача були долучені акти приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, які посвідчують, на думку позивача, реальне виконання договору № 0110-35, а також реєстри документів системи "Клієтн-Банк", акт про зарахування зустрічних однорідних вимог, які в свою чергу підтверджують оплату та взаєморозрахунок між сторонами договору.
Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ "А КЛАС" з ТОВ "СМУ-17", яке має ознаки фіктивного підприємства.
Так, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року від 31 жовтня 2008 року ТОВ "СМУ-17" було виконано підрядні ремонтні роботи у школі, клубі та пошті с. Лісники Києво-Святошинського району на загальну суму 104 310,20 грн.
Водночас, відповідно до податкової накладної від 31 жовтня 2008 року вказано суму коштів, що підлягає оплаті 104 310,20 грн. за ремонтні роботи у школі с. Лісники Києво-Святошинського району, що, в свою чергу, не відповідає акту приймання підрядних виконаних робіт за жовтень 2008 року, оскільки відсутні дані про роботи на пошті та в клубі.
Також, згідно податкового розрахунку комунального податку на ТОВ «СМУ-17»в період другий - четвертий квартал 2008 року працювало три особи, що ставить під сумнів виробничу можливість даного підприємства виконувати роботи, зазначені в 168 пунктах Актів прийому -передач виконаних робіт за жовтень -листопад 2008 року в с. Лісники Києво -Святошинського району Київської області та роботи з мурування та монтажу на ЖК «Брест-Литовський»в с. Чайка Києво - Святошинського району Київської області.
Крім того, в ході розслідування кримінальної справи старшим слідчим СУ ПМ ДПА в Одеській області лейтенантом податкової міліції в якості обвинуваченого було допитано директора ТОВ "СМУ-17 Муляра Андрія Олександровича, про що оформлено протокол допиту від 04 серпня 2009 року.
Так, згідно вказаного протоколу, обвинувачений повідомляє, що за вказівкою громадянина ОСОБА_4, ним було зареєстровано ТОВ "СМУ-17", в подальшому було відкрито розрахунковий рахунок в банку, заключено договір про обслуговування банківського рахунку за електронною системою "Клієнт-банк".
Зі слів Муляра А.О. вбачається, що система "Клієнт-Банк" була установлена у ОСОБА_5 на портативному комп'ютері, сам обвинувачений нею не користувався, пичатку та реєстраційні документи передав ОСОБА_5. В фінансово-господарській діяльності ТОВ "СМУ-17" Муляр А.О. участі не брав, ніяких договорів не укладав, чим реально займалось товариство йому не відомо. Після реєстрації ТОВ "СМУ-17" кожного місяця Муляр А.О.получав наруки винагороду від ОСОБА_5 в розмірі 800 грн.
Також, в матеріалах справи наявний протокол допиту обвинуваченого ОСОБА_6 від 26 липня 2009 року, складений старшим слідчим СУ ПМ ДПА в Одеській області.
Так, згідно вказаного протоколу ОСОБА_6 повідомив, що в період з 2005 року по 2008 рік ним було організовано створення і придбано вісім фіктивних підприємств (в тому числі і ТОВ "СМУ-17"), які допомагали ухилятися від сплати податків іншим, реально існуючим підприємствам.
Зі слів ОСОБА_6 вбачається, що він провадив загальне управління фіктивними підприємствами, підбирав клієнтів, розприділяв незаконно отримані грошові кошти, зберігав та використовував печатки підприємств (в тому числі і ТОВ "СМУ-17"). Первинну бухгалтерську документацію на цих підприємствах не вели, оскільки її складали контрагенти, а він, або Муляр А.О. тільки ставили на ній печатки.
Враховуючи все вище зазначене, суд ставить під сумнів фактичне виконання договору субпідряду № 0110-35 від 01 жовтня 2008 року, укладеного між ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "СМУ-17".
Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" суд зазначає наступне.
Між ТОВ "А КЛАС" (підрядник) та ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" (субпідрядник) 16 липня 2007 року було укладено договір субпідряду № 0714, за яким субпідрядник зобов'язувався виконувати роботи по об'єкту: будівництво з/о школи № 279 по вул. Леніна, 50, мікрорайон Жуляни Солом'янського району м. Києва (оздоблювальні роботи).
На підтвердження виконання вказаного договору представником позивача були долучені акт приймання виконаних підрядних робіт, реєстри документів системи "Клієтн-Банк", податкова накладна від 12 червня 2008 року, виписана ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" на адресу ТОВ "А КЛАС".
Відповідно до пояснень позивача ці документи доводять реальність виконання договору субпідряду № 0714 від 16 липня 2007 року та підтверджують правомірність віднесення сум податкового кредиту та валових витрат за червень 2008 року. Проте, суд вважає ці документи такими, що не доводять фактичного здійснення передбачених у договорі робіт виходячи з наступного.
Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за червень 2008 року від 12 червня 2008 року ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" було виконано підрядні ремонтні роботи на об'єкті -житловий будинок в м. Києві, вул. Харківське шосе, 152 на загальну суму 72 015,0 грн.
В свою чергу у договорі № 0714 чітко прописано, що роботи повинні були бути виконані у школі за адресою: вул. Леніна, 50, м. Київ, а не в житловому будинку по вул. Харківське шосе, 152, м. Київ.
Оскільки інших об'єктів робіт в згаданому договорі не значиться, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати договір № 0714 таким, що мав на меті настання реальних наслідків.
Також, відповідно до розрахунку комунального податку за третій -четвертий квартали 2008 року на ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" працювала одна особа, що свідчить про відсутність трудових ресурсів для виконання обумовлених в зазначеному вище договорі робіт.
Крім того, в ході розслідування кримінальної справи старшим слідчим ОВС СВ ПМ ДПА в Житомирській області лейтенантом податкової міліції в якості обвинуваченого було допитано директора ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" Мірошниченка Максима Станіславовича, про що оформлено протокол допиту від 24 лютого 2010 року.
Так, згідно вказаного протоколу, обвинувачений повідомляє, що фінансово-господарською діяльністю, веденням податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС" останній займався за винагороду та на прохання третіх осіб.
Також Мірошниченко М.С. пояснює, що підприємство, директором якого він був, являлось одним із підприємств, яке входило до складу "конвертаційного центру", тобто, укладало угоди (складало відповідні бухгалтерські та банківські документи), однак продаж товарів (робіт, послуг) фактично не відбувався.
За наведених обставин та пояснень, за відсутності управлінського та технічного персоналу на підприємстві контрагента позивача, відсутні підстави вважати реальними субпідрядні роботи, проведені ТОВ "ЖСК-БУД-СЕРВІС".
Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД" суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Між ТОВ "А КЛАС" (замовник) та ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД" (виконавець) 01 квітня 2009 року було укладено договір № 0104-02 про надання виконавцем послуг з оформлення довідок та дозволів в державних органах, що необхідні для митного оформлення вантажів клієнтів замовника, транспортних, інформаційних, консультативних та послуг з оформлення довідок та дозволів, а замовник зобов'язувався прийняти надані послуги та здійснити їх оплату.
На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД" на адресу ТОВ "А КЛАС" було виписано ряд податкових накладних.
Також, представником позивача були долучені акти прийому-передачі виконаних робіт, здачі-прийняття робіт (надання послуг), які посвідчуюють, на думку позивача, реальне виконання договору № 0104-02, а також акти про зарахування зустрічних однорідних вимог та зрівняння взаємних розрахунків, які в свою чергу підтверджують взаєморозрахунок між сторонами договору.
Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ "А КЛАС" з ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД", яке має ознаки фіктивного підприємства.
Так, згідно акту перевірки від 13 жовтня 2010 року в декларації на прибуток ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД" вказана інформація про відсутність основних засобів та амортизаційних нарахувань, що в свою чергу виключає можливість надання контрагентом послуг, які є предметом договору № 0104-02 та й будь-яких інших послуг загалом.
Згідно розрахунку комунального податку за четвертий квартал 2008 року, перший, другий та четвертий квартал 2009 року на ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД" не працювало жодної особи, що ще раз доводить про вірність висновку, зазначеного у попередньому абзаці.
Крім того, в ході розслідування кримінальної справи майором податкової міліції в якості обвинуваченого було допитано директора ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД" Якубовську (Міруту) Анну Борисівну, про що оформлено протокол допиту від 28 грудня 2009 року.
Зі слів Якубовської А.Б. вбачається, що остання погодилась зареєструвати на себе ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД" за грошову винагороду, після чого ніякого відношення до діяльності вказаного товариства не мала. Тобто договорів ні з ким не укладала, нічого не підписувала, про діяльність ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД" їй нічого не відомо.
Враховуючи вище викладене, суд ставить під сумнів фактичне виконання договору № 0104-02 про надання послуг від 01 квітня 2009 року, укладеного між ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "БІЗНЕС АЛВІНЕТ ЛТД".
Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна" суд зазначає наступне.
Між ТОВ "А КЛАС" (замовник) та ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна" (виконавець) 01 вересня 2008 року було укладено договір № 0109-08/01, предметом якого було виконання робіт виконавцем по: розробці концепції забудови торгівельно-офісного комплексу загальною площею 50 тис. м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97; розробці технічного завдання на проектування торговельно-офісного комплексу загальною площею 50 тис. м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97; розробці проектної документації на стадії "робоча документація" архітектурні рішення по торговельно-офісному комплексу загальною площею 50 тис. м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97.
В судовому засіданні представником позивача були долучені акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, виписані ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна" на адресу ТОВ "А КЛАС" та акт прийняття -передачі векселів.
Відповідно до пояснень позивача ці документи доводять реальність виконання договору № 0109-08/01 від 01 вересня 2008 року та підтверджують правомірність віднесення сум податкового кредиту та валових витрат за квітень 2009 року. Проте, суд вважає ці документи такими, що не доводять фактичного здійснення передбачених у договорі робіт виходячи з наступного.
В розділі згаданого договору "Вартість робіт та порядок розрахунків" вказана ціна договору, що разом із ПДВ складає 4 708 500,00 грн.
Проте, згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт та податкових накладних сума робіт по договору склала 1 059 371,03 грн., що суттєво відрізняється від суми, вказаної в самому договорі.
Також, представником позивача в судовому засіданні були долучені: договір між ТОВ «А КЛАС»та ТОВ «Дімсон Груп», згідно якого ТОВ «А КЛАС»зобов'язувалося виконати послуги по: розробці концепції забудови торгівельно-офісного комплексу загальною площею 50 тис. м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97; розробці технічного завдання на проектування торговельно-офісного комплексу загальною площею 50 тис. м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97; розробці проектної документації на стадії "робоча документація" архітектурні рішення по торговельно-офісному комплексу загальною площею 50 тис. м. кв. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97.
Також були долучені Акти здачі -приймання виконаних робіт та податкові накладні, виписані позивачем на адресу ТОВ «Дімсон Груп».
Відповідно до Актів прийому -передачі робіт по договору № 0109-08/01 позивач сплатив ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна" 1 059 371,03 грн., та отримав від «Дімсон Груп»1 062 000,00 грн., тобто ТОВ «А КЛАС»від цієї господарської операції отримало прибуток в сумі - 2 628,97 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність господарської вигоди у позивача від його діяльності з ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна", а відтак про наявність фіктивних ознак договору, укладеного з цим контрагентом, оскільки єдина вигода для позивача від такої діяльності -це податкова.
Крім того, згідно інформації ГВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва декларації з ПДВ за листопад 2008 року по січень 2009 року були подані з нульовими показниками, за березень-квітень 2009 року були повернені на доопрацювання, річна декларація з податку на прибуток за 2008 рік подавалась теж з показником нуль.
Так, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна" анульовано ще 21 липня 2009 року Актом № 2960, згідно якого платник податків не декларує (не сплачує) податкові зобов'язання, місцезнаходження юридичної особи не встановлено, фактична адреса не встановлена, державну реєстрацію ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна" скасовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва № 2а-15278/09/2670 від 22 березня 2010 року.
Також, згідно розрахунку комунального податку за четвертий квартал 2008 року на ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна" працювала одна особа.
У зв'язку із наведеними обставин, за відсутності управлінського та технічного персоналу на підприємстві контрагента позивача, у суду відсутні підстави вважати роботи, виконані ТОВ "ВЦ "П.С.В. Інвест Україна" за договором № 0109-08/01 такими, що мали місце в реальності.
Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "ЛАНТАКС" суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Між ТОВ "А КЛАС" (замовник) та ТОВ "ЛАНТАКС" (виконавець) 03 листопада 2008 року було укладено договір № 0311-08/01, за яким виконавець зобов'язувався виконати будівельно-монтажні роботи по ремонту приміщень інженерно-побутового корпусу по вул. Жилянська, 97.
На підтвердження виконання вказаного договору ТОВ "ЛАНТАКС" на адресу ТОВ "А КЛАС" було виписано податкову накладну від 08 квітня 2009 року на загальну суму 3 331 920,00 грн.
Також, представником позивача були долучені акт приймання виконаних підрядних робіт, довідка про вартість виконаних підрядних робіт, які посвідчують, на думку позивача, реальне виконання договору № 0311-08/01, реєстри документів системи "Клієтн-Банк", акт прийняття-передачі векселів, які в свою чергу підтверджують оплату та взаєморозрахунок між сторонами договору.
Крім того, ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "ЛАНТАКС" уклали договори № 0105-4 від 05 травня 2009 року та № 1205/9-02 від 12 квітня 2009 року.
Предметом договору № 0105-4, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01 червня 2009 року є надання ТОВ "ЛАНТАКС" (виконавець) послуг щодо оформлення довідок та дозволів в державних органах, що необхідні для митного оформлення вантажів клієнтів ТОВ "А КЛАС" (замовник), послуги з дизайну та підготовки до друку, бухгалтерські, інформаційні, консультаційні та інші послуги.
Згідно договору № 1205/9-02 ТОВ "ЛАНТАКС" (субпідрядник) виконувати, за дорученням ТОВ "А КЛАС" (замовник) загально-будівельні роботи на об'єкті РРС Сена Чернівецької області.
На підтвердження фактичного здійснення сторонами своїх обов'язків щодо даних договорів до суду були долучені акти прийому-передачі виконаних робіт та податкові накладні, виписані ТОВ "ЛАНТАКС" на адресу ТОВ "А КЛАС".
Проте, суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ "ЛАНТАКС" мають ознаки фіктивних з огляду на наступне.
В судове засідання представником позивача, на підтвердження господарської вигоди по взаємовідносинам з ТОВ «ЛАНТАКС»по договору № 0311-08/01, був долучений до матеріалів справи господарський договір № 031108 АП від 03 листопада 2008 року, укладений між ТОВ «Дімсон груп»(замовник) та ТОВ «А КЛАС»(виконавець), за яким виконавець зобов'язувався виконати будівельно-монтажні роботи по ремонту приміщень інженерно-побутового корпусу по вул. Жилянська, 97.
Так, за виконання договірних робіт ТОВ «А КЛАС»отримало 3 336 000,00 грн., а на виконання договору з ТОВ «ЛАНТАКС»перерахувало останньому 3 331 920,00 грн., тобто отримало прибуток від зазначених господарських операцій в розмірі 4 080,00 грн., що свідчить про відсутність вигоди у позивача, окрім податкової.
На підтвердження виконання частини договору № 0105-4 від 05 травня 2009 року в матеріалах справи наявна довідка АО «ЮРІНВЕСТ», згідно якої ТОВ «А КЛАС», підрядна компанія, надавало юридичні послуги адвокатському об'єднанню.
Суд вважає, що дана довідка не доводить реальність зазначених подій.
Крім того, в договорі № 0105-4 наявні дві додаткові угоди від 01 червня 2009 року та 24 грудня 2009 року, обидві за номером один, що дає підстави для недовіри щодо послідовності їх укладення та фактичного виконання сторонами.
Також, в матеріалах справи наявний договір № 0905-2, укладений між ТОВ «УелектроСтальКонструкція»(замовник) та ТОВ «А КЛАС»(виконавець) про здійснення загально -будівельних робіт на РРС Сена Чернівецької області.
У зв'язку із оплатою даного договору ТОВ «А КЛАС»було виписано на адресу ТОВ «УелектроСтальКонструкція» податкову накладну на суму 54 771,00 грн. В свою чергу ТОВ «ЛАНТАКС»за ці роботи отримало від позивача 54 504,00 грн., що свідчить про прибуток позивача від цих господарських операцій 267,00 грн., що, в свою чергу, свідчить про відсутність вигоди ТОВ «А КЛАС», окрім податкової.
Згідно розрахунку комунального податку за перший -другий квартали 2009 року на ТОВ «ЛАНТАКС»працювало від одного до трьох осіб, що свідчить про недостатню наявність виробничої можливості для здійснення абсолютно різноманітних за своєю природою робіт, в тому числі підрядних, які потребують значних трудових ресурсів для їх здійснення у відносно короткі строки.
Крім того, старшим оперуповноваженим ВПМ Олександрійської ОДПІ майором податкової міліції було відібрано пояснення ОСОБА_10, який, згідно статутних документів, являвся директором ТОВ «ЛАНТАКС».
Так, ОСОБА_10 повідомляє, що він не підписував ніяких статутних документів, інших документів підприємства, що стосуються його фінансово-господарської діяльності, ніяких доручень від свого імені по цьому поводу не давав, вважає, що установчі договори, свідоцтво платника ПДВ та інші реєстраційні документи потрібно скасувати з моменту їх реєстрації.
За наведених вище обставин, суд приходить до висновку про фіктивність господарських операцій між ТОВ «А КЛАС»та ТОВ «ЛАНТАКС».
Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "А КЛАС" та ТОВ "ПРОМТЕХСЕРВІС" суд зазначає наступне.
Між ТОВ «А КЛАС»(підрядник) та ТОВ «ПРОМТЕХСЕРВІС»(субпідрядник) було укладено договір № 0905-3 від 12 травня 2009 року про виконання різних ремонтно-будівельних, оздоблювальних та інших робіт відповідно до проектної документації.
На підтвердження виконання вказаного договору було представником позивача було подано до суду податкові накладні, Акти здачі - приймання робіт, довідки про вартість виконаних робіт та Акт прийняття -здачі векселів, який, в свою чергу, підтверджує взаєморозрахунок між сторонами.
Проте, суд вважає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ПРОМТЕХСЕРВІС»мають ознаки фіктивних з огляду на наступне.
Свідоцтво платника ПДВ контрагента ТОВ «А КЛАС»скасоване згідно Акту ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0100106393380 від 20 липня 2009 року.
Так, всі господарські операції, окрім операції від 30 червня 2009 року, між позивачем та ТОВ «ПРОМТЕХСЕРВІС»були здійснені після анулювання свідоцтва платника ПДВ останнього, що виключає правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за такими операціями.
Крім того, в ході розслідування кримінальної справи старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА в Житомирській області лейтенантом податкової міліції в якості свідка було допитано директора ТОВ "ПРОМТЕХСЕРВІС" ОСОБА_11, про що оформлено протокол допиту від 21 травня 2010 року.
Так, згідно вказаного протоколу, свідок повідомляє, що фінансово-господарською діяльністю, веденням податкового та бухгалтерського обліку ТОВ "ПРОМТЕХСЕРВІС" останній не займався, а виконував кур'єрські послуги, що змусило його піти з підприємства 25 квітня 2009 року.
Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг між ТОВ "А КЛАС" та контрагентами: ТОВ "СМУ-17", ТОВ "ТД "Лантакс", ТОВ "П.С.В. Інвест Україна", ТОВ "Промтехносервіс", ТОВ "ЖСК-Буд-Сервіс" та ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД" фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).
За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.
За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів у ТОВ "СМУ-17", ТОВ "ТД "Лантакс", ТОВ "П.С.В. Інвест Україна", ТОВ "Промтехносервіс", ТОВ "ЖСК-Буд-Сервіс" та ТОВ "Бізнес Алвінет ЛТД".
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).
Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).
Враховуючи вище викладене, беручи до уваги відсутність управлінського та технічного персоналу на підприємствах контрагентах позивача, відсутність господарської вигоди ТОВ «А КЛАС»при здійсненні діяльності з цими контрагентами, враховуючи пояснення директорів контрагентів, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 22 серпня 2011р.