Справа № 22-ц-966/11 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко
Доповідач в 2-й інстанції: Федоришин А. В.
03 березня 2011 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - Богонюка М.Я.,
суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
при секретарі -Качмар М.Я.,
за участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2010 року,-
оскаржуваною ухвалою відмовлено в забезпеченні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про надання дозволу на виїзд малолітнього ОСОБА_6 за межі України без згоди матері в супроводі батька -громадянина ОСОБА_7 ОСОБА_5 про забезпечення позову.
Ухвалу оскаржив ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_4, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов шляхом заборони позивачу ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії по утриманню дитини у себе та шляхом заборони нелегальному вивозу дитини в ОСОБА_7. Посилається на порушення судом норм процесуального права, зокрема: суд помилково визнав, що вимоги заяви не стосуються предмета спору, оскільки без вжитих судом заходів забезпечення позову позивач може нелегального вивезти дитину за кордон.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 на підтримання скарги, ОСОБА_3 на заперечення скарги, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в»їзду в Україну громадян України», за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду про надання дозволу на виїзд малолітнього ОСОБА_6 за кордон.
Згідно заяви про забезпечення позову, вимога про забезпечення позову є предметом спору і тому задоволення цієї заяви було б вирішенням позову по суті.
Крім цього, насильницьке вивезення особи за кордон заборонено законом і тому окремого судового рішення про заборону вчинення таких дій не потребує.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, і тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.
На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: