ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
01 серпня 2011 року 09:15 № 2а-19457/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС Синергія"
до Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва
про скасування повідомлення - рішення № 0004612311/0 від 14.12.2010року, № 0004622311/0 від 14.12.2010року
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС СИНЕРГІЯ" з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0004612311/0 від 14.12.2010р., № 0004622311/0 від 14.12.2010р.
Ухвалою суду від 31 грудня 2010 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог підприємство посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п. п. 7.2.3. п 7.2., п. п. 7.2.6. п 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 96 137,39 грн. та п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на суму 126 146,00 грн. На думку позивача висновки, викладені в акті не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення -рішення винесені за наслідками даного акту є незаконними, прийнятими з перевищенням повноважень та підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав та зазначив, що при проведенні перевірки Товариства з питань взаємовідносин з ТОВ ”С.Дж.Р.Груп” за період з 01.09.2008р. по 31.05.2010р. було встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 222 283,00 грн.
Враховуючи вищевказані порушення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 189 219,00 грн., з яких 126 146,00 грн. -основний платіж, 63 073,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції, застосовані на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також відповідачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 144 206,09 грн., з яких 96 137,39 -основний платіж та 48 068,70 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС СИНЕРГІЯ" з питань взаємовідносин з ТОВ ”С.Дж.Р.Груп” за період з 01.09.2008р. по 31.05.2010р., за результатами якої був складений Акт перевірки, яким встановлено порушення ТОВ «АСВ «Синергія»п. п. 7.2.3. п 7.2., п. п. 7.2.6. п 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 96 137,39 грн. та п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97)", із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на суму 126 146,00 грн.
На підставі зазначеного Акту ДПІ у Солом'янському районі були прийняті податкові повідомлення -рішення № 0004622311/0 та № 0004612311/0 від 14 грудня 2010 року, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість на загальну суму 333 425,09 грн.
Обґрунтовуючи правомірність прийняття вказаних вище податкових повідомлень -рішень відповідач посилається на те, що перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та . п. 7.2.3. п 7.2., п. п. 7.2.6. п 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки підприємством безпідставно (відсутній факт отримання товарів (послуг) віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту, вартість товарів (робіт, послуг) отриманих від ТОВ “ С.Дж.Р.Груп ”.
В ході перевірки встановлено, що за перевіряємий період між ТОВ «АВС СИНЕРГІЯ»та ТОВ “ С.Дж.Р.Груп ” укладено наступні договори: договір підряду № 14/07/08-3 від 14.07.2008р., договір підряду № Ф14-10 від 14.10.2008р., договір підряду № 04/08 від 04.08.2008р., договір підряду № 05/08 від 05.08.2009р.
Відповідно до договорів ТОВ “С.Дж.Р.Груп” надавало (передавало), а ТОВ «АВС СИНЕРГІЯ»приймало обумовлені у договорах товари, роботи, послуги, про що були складені кошториси робіт, акти здачі-прийняття робіт та виписані видаткові накладні, податкові накладні.
Так, відповідач вважає, що в реальності зазначені договори не виконувалися, господарські операції за цими договорами не відбувалися, а єдиним благом для позивача від господарських взаємовідносин між згаданими підприємствами є одержання ним податкової вигоди.
Підставою для такого висновку відповідача стала інформація, наявна в протоколі допиту свідка ОСОБА_1 -директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп», складеного старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області, згідно якого перший стверджує, що він ніякого відношення до діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не мав, ніяких документів не підписував та договори не укладав.
Проте, суд не може погодитися з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно п. 2.1. ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” Платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
В свою чергу, під терміном "господарська діяльність" слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 ст. 1 Закону).
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст.. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Так, в матеріалах справи наявні Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) до договору № 14/07/08-3 від 14.07.2008 року, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 до договору № Ф23-09 від 23 вересня 2008 року, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 до цього ж договору, Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2008 року до договору № Ф 14-10 від 14 жовтня 2008 року та інші акти здачі-приймання робіт (надання послуг) до заключених договорів, а також самі договори, податкові накладні, виписані на адресу ТОВ «АВС СИНЕРГІЯ».
Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що перелічені вище документи оформлені відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, у позивача наявна необхідна документація, яка дає підстави для включення витрат до складу валових за відповідний період, що виникли у зв'язку з оплатою робіт контрагента на виконання зобов'язань по залючених договорах.
Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”до податкового кредиту не дозволяється включення суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що не відносяться до складу валових витрат чи основних фондів (п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону) та витрати по сплаті податку на додану вартість, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, Закон України “Про податок на додану вартість” визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:
- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;
- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.
Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.
Згідно з п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, право позивача на податковий кредит відповідно до зазначеної норми Закону виникло по факту отримання податкових накладних.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Згідно з п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Судом встановлено, податкові накладні за договірними відносинами позивача з контрагентом, оформлені у відповідності до вищевказаних норм Закону України №168, правильність оформлення яких відповідачем ані під час перевірки, ані під час розгляду справи не заперечувалась.
Окрім цього, відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України №168 свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.
Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 (далі -Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі на адресу позивача податкових накладних ТОВ “С.Дж.Р.Груп” було зареєстрованл органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, з Реєстру виключені не були, а одже мало право складати податкові накладні.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Саме такими відомостями керувався позивач, укладаючи господарські договори.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про «безтоварність»господарських операцій між ТОВ «АВС СИНЕРГІЯ»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп», оскільки такі доводи базуються лише на інформації з протоколу допиту свідка ОСОБА_1, що саме по собі є недостатнім, для можливості стверджувати про фіктивність вказаних операцій.
Крім того, податковим органом не доведено, притягнення керівника ТОВ “С.Дж.Р.Груп” до кримінальної відповідальності, таким чином припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.
Ухвалою від 23 травня 2011 року було зупинено провадження у справі та зроблені запити до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва для витребування акту анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «С.Дж.Р.Груп», інформацію про стан юридичної особи ТОВ «С.Дж.Р.Груп», інформацію про рух кримінальної справи відносно ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та посадових осіб підприємства, проте від ДПА України ніяких документів не надходило, а від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшли пояснення, в яких зазначається про відсутність в податкового органу необхідної для суду інформації.
Виходячи з наведеного, позивачем дотримано усіх, передбачених Законами України “Про податок на додану вартість” та "Про оподаткування прибутку підприємств" передумов для формування податкового кредиту та валових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку до складу валових витрат.
За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 0004612311/0 від 14.12.2010 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва № 0004622311/0 від 14.12.2010 року.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
Суддя Н.Г. Вєкуа