Справа № 22-ц-482/11 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.
Категорія: 24 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
14 березня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Цяцяка Р.П.,
суддів: Курій Н.М., Мацея М.М.,
за секретаря Панчука І.С.,
з участю: позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Львівського комунального підприємства «Під Голоском - 410»про визнання недійсною заборгованості по сплаті комунальних послуг, відшкодування моральної шкоди,
Оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2010 року зазначений вище позов задоволено частково.
Зобов'язано ЛКП «Під Голоском - 410»провести перерахунок оплати за послуги холодного водопостачання за період з липня 2008 року у кв.АДРЕСА_1 з урахуванням права на пільгу ОСОБА_4 згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 посилаються на те, що рішення суду незаконне, а обставини, що мають значення для справи, з'ясовано судом не в повному обсязі. Апелянти просять скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги позивачів у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1. Зазначена квартира належить їм на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 05.12.1997 року та складається з 3-х житлових кімнати площею 35,50 кв.м. з комунальними вигодами, загальною площею 128,00 кв.м. (т.1 а.с.104-105).
У даному будинку є 8 квартир, у т.ч. і квартира позивачів. Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ЛКП зобов'язано надавати послуги мешканцям даного будинку.
На підставі рішення виконкому Львівської міської ради від 08.06.2007 року № 365 «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м.Львові» з наступними змінами та доповненнями, ЛКП «Підголоском - 410»як Львівське комунальне підприємство визначено виконавцем житлово-комунальних послуг, у т.ч. для будинку 11 на вул. Лановій у м. Львові.
Судом також встановлено, що мешканці буд. 11 на вул. Лановій, окрім позивачів, не зверталися до ЛКП з заявами про відмову в отриманні послуг.
З довідки ЛКП «Під Голоском-410»(т.2 а.с.21) убачається, що складовою тарифу, починаючи з 15.10.2005 року, були базовий тариф та вивіз сміття, технічне обслуговування будинкових систем водопостачання, водовідведення, газопостачання, підготовка будинку до осінньо-зимового періоду; згідно з рішенням міськвиконкому від 15.10.2005 року № 1032 та у подальшому, з березня 2008 року тарифи затверджені рішенням міськвиконкому від 19.03.2008 року № 68 та від 01.01.2009 року № 1431. Зазначені послуги є обов'язковими і тими мінімальними, що мають надаватися мешканцям.
Такі послуги ЛКП надавало, що підтверджується відповідними договорами, укладеними з іншими організаціями (т.2 а.с.41-77).
Згідно зі ст.10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.
Відмовляючи у позові про визнання недійсною заборгованості щодо сплати комунальних послуг, суд підставно виходив з того, що позивачі не надали доказів того, що за спірний період ЛКП «Під Голоском -410»не надавало в будинку 11 на вул. Лановій у м. Львові послуг по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій.
Крім того, суд правильно звернув увагу на те, що позивачі, які проживають у багатоквартирному будинку не можуть самостійно (лише одна квартира) відокремитись від надання послуг, а тому подана ними заява від 01.12.2005 року про розірвання існуючих відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг і про припинення оплати за надання таких послуг не може бути підставою для не нарахування плати за надані послуги у будинку.
Таким чином, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги пояснення позивача та його представника щодо неотримання послуг у зв'язку з тим, що їх квартира має окремий вхід та електро- і водовідведення.
Заперечуючи факт користування послугами ЛКП, зокрема освітленням місць загального користування, апелянт ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтвердила, що користується підвалом, освітлення в якому забезпечує ЛКП, однак, згідна сплачувати за це, виходячи не з відповідно затверджених норм, а з розрахунку лише площі підвалу.
Відмовляючи в позові в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не знайшло підтверджень спричинення моральної шкоди позивачам неправомірними діями відповідача.
Крім того, колегія суддів встановила, що з 01.12.2005 року позивачі жодних оплат за комунальні послуги надані ЛКП не сплачують, а відповідачі з позовом до них про стягнення таких оплат не звертались.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що висновки районного суду відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах по справі, законі і спростовуються висновками суду.
У відповідності зі статтею 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а також не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 30 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: