Справа № 22-ц-1203/11 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О.
Категорія: 79 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
03 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області
В складі :
головуючого : Кота І.Н.
суддів : Крайник Н.П., Бермеса І.Н.
при секретарі : Луньо К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 09 листопада 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Короснянської сільської ради, третьої особи Управління Держкомзему у Перемишлянському районі про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, звільнення самовільно захопленої частини земельної ділянки та самовільно спорудженої літньої кухні, визнання недійсним акта встановлення та узгодження меж земельної ділянки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
встановила :
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 09 листопада 2010 р. позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 08.10.2007 р.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 7152 грн.50 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_4
Вважає рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема зазначає, що суд належним чином не з»ясував характер спірних правовідносин, не дослідив докази, які підтверджують самовільне захоплення відповідачем ОСОБА_3 частини його земельної ділянки, не врахував, що літня кухня, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, споруджена відповідачем без належного дозволу органів архітектурно-будівельного контролю, а отже є самочинним будівництвом.
Судом взагалі не досліджувались вимоги позивача щодо звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної діялнки та знесення об»єктів самочинного будівництва.
Апелянт повністю заперечує відшкодування відповідачу вартості порубаних дерев, покликаючись на те, що такі знаходились на його земельні ділянці. Крім того, визначена судом вартість шкоди, пов»язана з порубкою дерев є значно завищеною.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову та задоволити його позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Короснянської сільської ради від 03.03.1995 р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування ОСОБА_2 передано безкоштовно у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,25 га ; для ведення особистого підсобного господарства -0,23 га.
Згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 26.12.2002 р. відповідачу ОСОБА_3 належить житловий будинок в с. Міжгір»я (с.Унів) Перемишлянського району Львівської облсті по вул. Ценральній, 60 з господарськими спорудами, серед яких зазначено «літню кухню».
Актом від 06.05.2008 р. зафіксовано факт порубки позивачем ОСОБА_2 5 дерев ( 3 яблунь та 2 слив) та 15 кущів малини, що належать відповідачу ОСОБА_3 За розрахунками суду вартість заподіяної матеріальної шкоди становить 7152 грн. 50 коп.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, звільнення самовільно захопленої частини земельної ділянки та самовільно спорудженої літньої кухні, районний суд прийшов до вірного висновку, що згідно абрису земельної ділянки ОСОБА_3 від 09.07.2008 р. літня кухня відповідача, 1970 року забудови, розташована на його земельній ділянці. Факту самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки позивача судом не встановлено.
В засіданні колегії встановлено, що рішенням Короснянської сільської ради від 03.03.1995 р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування»земельна ділянка площею 0,48 га передана у власність ОСОБА_5 (вітчиму позивача), а не як зазначив суд першої інстанції - ОСОБА_2 (а.с.63).
А витяг із зазначеного рішення (Короснянської сільської ради від 03.03.1995 р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування»), з якого вбачається, що у власність ОСОБА_2 передано земельну ділянку площею 0,48 га (з них : для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га по вул. Центральній та для ведення особистого підсобного господарства -0,23 га), який було надано позивачем , не відповідає оригіналу рішення (а.с.10, а.с.63 ).
А відтак, враховуючи, що позивач не надав суду доказів того, що він на законній правовій підставі володіє земельною ділянкою (спірною), на якій розміщена літня кухня відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на спірну земельну ділянку не порушено.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині розміру відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_3 порубкою належних йому дерев та кущів.
Згідно довідки від 03.07.2008 р., виданої державним підприємством «Дослідне господарство Львівської дослідної станції садівництва ІС УААН»вартість 1 дерева яблуні становить 95 грн., вартість 1 дерева сливи -55 грн., вартість 1 куща смородини -25 грн. Зазначена довідка також містить розрахунок втрат від урожаю дерев та кущів в залежності від їх віку.
Враховуючи, що в акті «Про порубку дерев на земельній ділянці ОСОБА_3.»від 06.05.2008 р. не зазначено вік насадень, суд безпідставно розрахував розмір шкоди з врахуванням їх віку та втрат від урожаю за вісім років. На думку колегії суддів заподіяну шкоду слід розрахувати лише за вартістю насаджень (дерев та кущів), що становить 770 грн.
Рішення суду в частині розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 слід змінити з 7152 грн. 50 коп. до 770 грн.
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314 , 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
вирішила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 09 листопада 2010 р. в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди змінити, зменшивши її розмір до 770 грн.
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий :
Судді :