Справа № 22-ц-906/11 Головуючий у 1 інстанції: Данилів
Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т.І.
24 лютого 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді Богонюка М.Я.
суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.
при секретарі Барабаш О.О.
з участю адвокатів ОСОБА_2,ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, про усунення перешкод; зустрічним позовом про скасування протоколу правління, визнання недійсними договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності, визнання права, -
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено. Зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити позивачеві та членам її сім'ї перешкод в користуванні приміщенням кухні під літерою 2-2 площею 14,6 кв.м, що входить до складу належної позивачу квартири НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним та скасування протоколу № 1 правління відкритого акціонерного товариства «Агросервіс»від 31 серпня 2000 року, договору купівлі-продажу 13/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 за вказаною вище адресою, укладеного між ВАТ «Агросервіс»та ОСОБА_5, свідоцтва про право власності від 12 грудня 2000 року; визнання за позивачами за зустрічним позовом права на житло -квартиру НОМЕР_1 в зазначеному будинку. Проведено розподіл судових витрат.
Рішення оскаржила ОСОБА_4
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки висновки суду суперечать об'єктивним обставинам справи. ОСОБА_6 тривалий час перебував у трудових відносинах з ВАТ «Агросервіс». Оскільки сім'я не була забезпечена житлом, їм надали таке в гуртожитку, що знаходився в будинку АДРЕСА_1. Спочатку їм надали одну кімнату і кухню, па потім - ще одну (спірну) кімнату. Спірну кімнату вони займають з 1994 року. Про те, що ця кімната була надана позивачеві за первісним позовом, вони дізналися в суді під час ознайомлення з матеріалами справи. Судом безпідставно відмовлено у задоволенні їх зустрічного позову. Укладення договору купівлі-продажу на спірне житло порушує права та законні інтереси членів її сім'ї. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 за безпідставністю вимог, та задовольнити зустрічний позов.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відповідно до ст.ст. 10, 60, 61 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Встановлено, що спір виник з приводу користування та набуття права власності на приміщення площею 14,6 кв. м, що знаходиться на першому поверсі будинку АДРЕСА_1.
Сім'я ОСОБА_5 з 8 осіб проживає в квартирі НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_1 (т.1 а.с.5). Квартира знаходиться на першому поверсі будинку. Технічним паспортом на квартиру НОМЕР_2 стверджується, що приміщення площею 14,6 кв.м є кухнею, межує з іншими приміщення вказаної квартири, які сполучені між собою входом (т.1 а.с.4).
Сім'я ОСОБА_6 з чотирьох осіб проживає в цьому будинку, що не заперечують сторони. Згідно акту від 16 грудня 1988 року сім'я займає 2 кімнати площею 9,86 і 7,68 кв.м та кухню площею 4,08 кв.м. ( т.1 а.с.177). Це житло знаходиться на другому поверсі будинку.
9 лютого 2001 року на підставі рішення Щирецької селищної ради № 91 від 28 серпня 2000 року ВАТ «Агросервіс»видано свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. (т.1 а.с. 180). 31 серпня 2000 року правлінням ВАТ «Агросервіс»прийнято рішення про перепланування квартир у вказаному будинку та визначено площу квартири НОМЕР_2 у розмірі 46,8 кв.м.
Зборами акціонерів Пустомитівського акціонерного товариства «Агросервіс»вирішено питання продажу квартир в будинку АДРЕСА_1, що стверджується протоколом зборів від 6 липня 2001 року. (т.1 а.с.27-28).
25 листопада 2003 року відкрите акціонерне товариство «Агросервіс» продало, а ОСОБА_5 купила 13/100 частин житлового будинку (квартиру НОМЕР_2), яка складається з двох житлових кімнат площею 27,9 кв.м і кухні площею 14,6 кв.м, коридору площею 4,3 кв.м. Це стверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу. Договір вчинений в письмовій формі та посвідчений нотаріально. Право власності на вказане нерухоме майно зареєстровано Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.
Відносини між сторонами виникли в період чинності Закону України «Про власність».
Відповідно до вимог ст.ст.2,4 цього Закону, право власності -це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Власник на свій розсуд здійснює своє право власності та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 49 Закону визначено, що володіння майном вважається правомірним, якщо інше не встановлено судом.
Доказів про безпідставність набуття права власності ВАТ «Агросервіс»та видачі йому свідоцтва про право власності на будинок АДРЕСА_1, не надано. Підстави для визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинок відсутні.
ВАТ «Агросервіс», як власник житлового будинку, відчужив його частину ОСОБА_5 на відповідній правовій підставі.
30 січня 2004 року ОСОБА_5 звернулася за захистом свого права власності та через приватного нотаріуса повідомила ОСОБА_6 про звільнення спірної кімнати. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у відповідь на це повідомлення подали заяву про те, що зайняли спірне житло з дозволу посадових осіб власника житла (т.1 а.с.9). Доказів про те, що спірне приміщення площею 14,6 кв.м у встановленому порядку надане позивачам за зустрічним позовом, не надано.
Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321, 325 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що він здійснює на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише на підставах, передбачених законом. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Це відповідає вимогам Закону України «Про власність», який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Доказів про наявність передбачених законом підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу, а також порушення прав позивача, яка не була стороною договору, не надано.
Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для визнання недійсними та скасування протоколу № 1 правління ВАТ «Агросервіс» від 31 серпня 2000 року, договору купівлі-продажу та свідоцтва про право власності на будинок.
Право власності позивача за первісним позовом ОСОБА_5 порушене тим, що відповідачі чинять перешкоди у здійсненні такого. Порушене право підлягає судовому захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належним на праві власності майном.
Вимога позивачів за зустрічним позовом про визнання за ними права на житло -квартиру НОМЕР_1 в будинку АДРЕСА_1 до задоволення не підлягає за відсутності на це правових підстав, передбачених житловим законодавством, зокрема, ст.ст. 9,16 розділом Ш ЖК України.
На підставі наявних у справі доказів, оцінених судом належним чином кожного окремо на їх достовірність, допустимість та достатність, взаємний зв'язок у сукупності; встановлених судом обставини, суд прийшов до правильних висновків про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного.
Рішення суду відповідає вимогам закону та обставинам справи. Висновки суду ґрунтуються на аналізі наявних у справі доказів.
З такими висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Підстави для скасування рішення Пустомитівського районного суду Львівської області відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 10 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: