Справа № 22-ц-994/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жовнір Г.Б.
Категорія -57 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С. А.
03 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого-судді Богонюка М.Я.
Суддів: Шашкіної С.А., Приколоти Т.І.
При секретарі: Качмар М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 на заочне рішення Личаківського районного суду м.Львова від 30 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” про переведення прав та обов”язків покупця,-
В серпні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом, уточненим під час розгляду справи, до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” про переведення на неї прав та обов”язків покупця, укладеного 20.11.20008 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1; зобов»язання Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” зареєструвати за нею квартиру АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що на підставі договору дарування квартири від 07.12.2008 року вона є власником АДРЕСА_1 а власником квартири №1 згаданого будинку є її мати ОСОБА_7. До листопада 2008 року власником квартири №2 цього ж будинку був ОСОБА_2. На підставі договору купівлі-продажу від 20.11.2008 року власником квартири став ОСОБА_5. Вказаний договір, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вважає незаконним, оскільки кухня та вигоди у власників квартир №2 та №2а перебували у спільній частковій власності, а тому відповідно до ст.362 ЦК України вона мала переважне право перед іншими особами на купівлю цієї квартири. Оскільки ОСОБА_2 не повідомив її про свій намір продати квартиру, тому відповідно до вимог ст.362 ЦК України вона має право вимагати переведення на неї прав покупця за договором купівлі-продажу квартири.
Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_8. Переведено на позивачку права та обов”язки покупця по укладеному 20.11.2008 року договору купівлі-продажу АДРЕСА_1. Зобов”язано Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експерної оцінки” зареєструвати за ОСОБА_6 право власності на АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати в сумі 171 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь відповідача ОСОБА_5 4300 грн., які внесені позивачем на депозитний рахунок суду НОМЕР_1 в ГУДКУ у Львівській області.
Рішення оскаржив ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові, покликаючись на порушенням судом норм матеріального і процесуального права. Об”єктом власності і предметом договору купівлі-продажу була окрема АДРЕСА_1 яку ОСОБА_2 набув у встановленому законом порядку. Спільне користування нежитловими приміщеннями, які належать до даної квартири, не породжує право спільної власності на саму квартиру.
В судове засідання позивач, її представник, відповідач ОСОБА_5, представник ОКПБТІ та ЕО не з”явились, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлені, про що свідчать письмові розписки (а.с.84-87).
Вислухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши доводи скарги, матеріали справи, докази, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного.
Згідно з частинами 1, 3 статті 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.362 ЦПК України у разі продажу частки у справі спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу , та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. Продавець частки у справі спільної часткової власності зобов”язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред”явити до суду позов про переведення на нього прав та обов”язків покупця.
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідно до вимог ст.362 ЦК України, позивачка мала переважне право перед іншими особами на купівлю АДРЕСА_1, яку ОСОБА_2 продав без її відома, оскільки вони були співвласниками кухні та вигод.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Як вбачається із матеріалів справи, спірна АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2, складається з однієї кімнати площею 10,5 кв.м., кухні та вигод, є окремим об”єктом власності, окремою квартирою та предметом договору купівлі-продажу.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20.11.2008 року продавець ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_5 купив за 4 300 грн. АДРЕСА_1 (а.с.8).
Згідно договору дарування від 07.12.1998 року ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_6 прийняла в дар АДРЕСА_1 та складається із однієї кімнати житловою площею 16,4 кв.м., а кухня та вигоди перебувають у спільному користуванні з квартирою №2 цього ж будинку (а.с.6).
Встановлено, що АДРЕСА_1 є окремими об”єктами права власності.
Відповідно до ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов”язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
У доводах апеляційної скарги не заперечується та обставина, що до квартир №2 і №2а належать спільні нежитлові приміщення, які перебувать у спільній частковій власності, однак перебування у спільній частковій власності допоміжних приміщень, які є приналежними до головної річі, в даному випадку квартир №2 і №2а не створює спільну часткову власність на самі квартири і не породжує переважного права перед іншими особами на їх придбання.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що укладений між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 відповідає вимогам закону, а відтак відсутні підстави для переведення прав на обов»язків покупця згаданого договору на ОСОБА_6
Оскільки судом першої інстанції з'ясовані всі обставини справи, що мають значення для вірного вирішення спору, проте невірно застосовано норми матеріального права, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.3, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 30 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, третя особа Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” про переведення прав та обов”язків покупця відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: