ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 липня 2011 року 11:49 № 2а-9376/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Підприємство з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі"
до Київська регіональна митниця
про скасування повідомлення - рішенняформи "Р" №127 від 16,06,2011р.
Підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»(надалі -Товариство або позивач) звернулося до суду з позовом до Київської регіональної митниці (далі -митниця або відповідач) про скасування податкового рішення відповідача форми “Р” від 16 червня 2011 року № 127, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 17 491,16 грн..
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2011р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача під час судового засідання позов підтримав, позовні вимоги вмотивовані тим, що видача відповідачем податкового повідомлення форми “Р” про нарахування податкових зобов'язань є безпідставним та суперечить вимогам чинного законодавства України у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, оскільки ввезені позивачем товари - «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін»відповідно до реєстраційних посвідчень є лікарськими засобоми, а тому операції з їх продажу звільняються від обкладення податком на додану вартість.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем невірно задекларовані товари «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін»за кодом УКТ ЗЕД 3004 90 11 00 (ставка мита 0%), що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті мита. Зазначив, що даний товар повинен декларуватись за кодом 2106 90 92 00 (ставка мита 8%), оскільки даний товар не можна вважати лікарським засобом, а тому оскаржуване податкове повідомлення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.12.04 № 1730, Київською регіональною митницею проведено позапланову документальну перевірку дотримання Підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЛБІ»законодавства з питань митної справи при декларуванні товарів:
- вітамінно -мінеральних препаратів «Гіпсон»та «Бодимарин»за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажно-митними деклараціями;
- «ліки для людей : Ідеос»за кодом 3004501000 згідно УКТЗЕД за вантажно -митними деклараціями.
На підставі проведеної перевірки відповідачем складено акт № н/20/11/100000000/21568905 від 13 травня 2005 року, відповідно до якого, у зв'язку із невірним декларуванням позивачем коду товарів «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін» було виявлено порушення Закону України “Про митний тариф”, в наслідок чого позивачем занижено суму податкового зобов'язання по сплаті мита у розмірі 13 992,93 грн.
За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми “Р”від 16 червня 2011 року № 127 про нарахування податкового зобов'язання на загальну суму 17 491,16 грн. у тому числі за основним платежем 13 992,93 грн., за штрафними санкціями 3 498,23 грн.
Суд вважає, що дане податкове повідомлення -рішення є неправомірним з наступних підстав.
Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита , інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Як вбачається з вантажних митних декларацій, що містяться в матеріалах справи, позивач задекларував товари «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін» за кодом УКТ ЗЕД 3004 901100 (ставка мита 0%).
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України”та з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених наказом Державної митної служби України від 31.01.2004р. №68.
Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 33 ВМД декларантом зазначається код товару за УКТ ЗЕД, а у графі 47 ВМД проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті.
Зокрема, у графі 47 ВМД ввізного мита зазначається основа нарахування, розмір ставки мита.
Розмір ставки мита визначається Законом України “Про митний тариф України” для кожного товару, в залежності від коду такого товару згідно УКТ ЗЕД
Статтею 8 Закону України “Про Єдиний митний тариф” передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України, а ставки ввізного мита передбачені Єдиним митним тарифом України.
Для товарів, за кодом УКТЗЕД 3004 50 10 00 (лікарські засоби [ліки] (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді або розфасовані для роздрібної торгівлі) Митним тарифом України встановлено ставку ввізного мита нуль відсотків.
Відповідно до реєстраційних посвідчень на лікарський засіб №UA/6952/01/01, №UA/4912/01/01 та №Р.02.03/05906, які видані Державним фармакологічним центром Міністерства здоров'я України на «Гінсомін», «Бодимарин»та «Ідеос»зазначено, що вказані медичні препарати являються лікарським засобом.
Відповідач посилається на невірне застосування позивачем коду товару, оскільки вважає, що даний товар повинен декларуватись за кодом 2106 90 92 00.
Так відповідно до групи 21 Митного тарифу України “Різні харчові продукти”за кодом 2106 90 92 00 передбачена митна ставка у розмірі 8% за харчові продукти, в іншому місці не зазначені без вмісту молочних жирів, цукрози, ізоглюкози, глюкози, крохмалю або з вмістом менш як 1,5 мас. % молочних жирів, менш як 5 мас. % цукрози чи ізоглюкози, менш як 5 мас. % глюкози або крохмалю.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що віднесення даного товару до харчових продуктів є безпідставним, а відповідач всупереч вимогам законодавства відносить зазначений товар до коду 2106 90 92 00, оскільки даний товар зазначений в іншому розділі Митного тарифу України, а саме в розділі 30 за кодом товару 3004 90 11 00 за митною ставкою 0%.
Крім того, відповідно до п. 2.1 Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 22 червня 2006 року № 514 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 року за № 816/12690 (надалі - Порядок) для того, щоб здійснити митне оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні відповідно до положень нормативно -правових актів, митному органу необхідно подати документи, перелік яких визначений в додатках 1 -2 до цього Порядку.
Так, в пункті 2 додатку 1 до Порядку встановлено, що для лікарських засобів (крім підакцизних товарів), зареєстрованих та допущених до застосування в Україні в установленому законом порядку, що ввозяться на митну територію України (за переліком, що визначаються Кабінетом Міністрів України), підставами для отримання пільг в оподаткуванні є наявність лікарського засобу в міжвідомчій базі даних, зареєстрованих в Україні лікарських засобів або оригінал реєстраційного посвідчення, або його копія, або підтвердження лікарських засобів, видане Міністерством охорони здоров'я України чи підтвердження виробника лікарських засобів згідно з реєстраційним посвідченням.
Вказані підстави існували на момент митного оформлення позивачем лікарських засобів «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін»і це засвідчино відбитком печатки посадового особи митного органу, яка здійснила митне оформлення.
Враховуючи все вищевикладене суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку із тим, що позивачем при декларуванні товарів «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін»за перевіряємий період вимоги Закону України “Про митний тариф України” не порушені.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що Київською регіональною митницею не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
На розподілі судових витрат представник позивача не наполягав.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.Позов задовольнити.
2.Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення Київської регіональної митниці форми “Р” від 16 червня 2011 року № 127 про нарахування Підприємству з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “ФАЛБІ”податкових зобов'язань на загальну суму 17 491,16 грн.
Постанова набирає сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, зі змінами та доповненнями
Суддя Н.Г. Вєкуа