Справа № 22-ц-664/11 Головуючий у 1 інстанції: Пахут
Доповідач в 2-й інстанції: Гончарук Л. Я.
15 березня 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого- Бермеса І.В.
суддів: Гончарук Л.Я., Федоришин А.В.
при секретарі: Барабаш О.О.
в судове засідання сторони не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 вересня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -
Позивач ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Оскаржуваним рішенням Сокальського районного суду м. Львова від 15 вересня 2010 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 520 грн. 85 коп. матеріальної та 7000 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в розмірі 75 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в розмірі 120 грн.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 просить рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 вересня 2010 року змінити та зменшити розмір моральної шкоди до 500 грн.
В апеляційні скарзі посилається на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним і підлягає зміні. Мотивуючи тим, що судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема не встановлено в чому саме полягає моральна шкода, яка на думку позивача йому заподіяна , не обґрунтовано, які причини вплинули на її визначення. Судом не доведено обставини, які свідчать про те, що він ображає позивача і не має наміру відшкодовувати завдану шкоду. Не відповідають обставинам справи висновки суду про безпідставність неявки в судове засідання.
Вислухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що 22.07.2006 р. ОСОБА_2 під час сварки умисно наніс ОСОБА_3 удар робочою частиною лопати по праві руці та внаслідок таких дій отримав середньої тяжкості тілесне ушкодження, відкритий перелом променевої кістки правого передпліччя, ОСОБА_2 був визнаний винним за ст. 122 ч.1 КК України , що підтверджується постановою Сокальського районного суду Львівської області від 17 листопада 2009 р. про закриття відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 122 ч.1 КК України у зв'язку з амністією.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу було завдано моральну шкоду , позивач отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, що крім спричиненого фізичного болю, послужило причиною душевних страждань, сильного емоційного стресу та втратою сну позивачем на тривалий час, крім цього порушився нормальний життєвий уклад життя позивача так як він не в змозі виконувати в повному об'ємі роботи по підсобному господарству, заробляти кошти на утримання сім'ї. При визначені розміру морального шкоди судом першої інстанції враховано поведінку відповідача після скоєння злочину, те, що він добровільно шкоду позивачу не відшкодував, при зустрічі з позивачем насміхався з нього.
Доводи апелянта щодо розгляду справи без його участі як підставу для зміни рішення не заслуговують на увагу, оскільки судом дано оцінку поведінки відповідача та небажання з»являтися в судове засідання, що підтверджено відповідними повідомленнями та поштовими відправленнями, згідно яких він викликався в судові засідання на 30.03.2010 р., 05.05.2010р., 14.06.2010 р., 02.07.2010 р., 15.09.2010 р. та рапортом старшого судового розпорядника Сокальського районного суду з якого вбачається, що ОСОБА_2 категорично відмовився приймати повістку про виклик в судове засідання на 14.06.2010 р.( а.с. 20).
За таких умов, суд першої інстанції, виходячи з положень ч.1 ст. 61 ЦПК України підставно задовольнив позов. Приймаючи рішення в частині відшкодування моральної шкоди, районний суд належно врахував роз'яснення, що містяться у п.4, та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 з заступними змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди»щодо обов'язку доведення позивачем та зазначення ним у позовній заяві у чому власне полягає моральна шкода, яким неправомірними діями її заподіяно, з яких міркувань він виходить визначаючи її розмір і якими доказами це підтверджується.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судом вірно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та процедура розгляду передбачена ЦПК України. А тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ч.1 п.1 ст. 307 , ч.1 ст. 308, 313,314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 15 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Бермес І.В.
Судді : Гончарук Л.Я.
Федоришин А.В.