ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
06 липня 2011 року 11:25 справа № 2а-2758/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клименчук Н.М., суддів Літвінової А.В., Патратій О.В., при секретарі Сергієнко-Колодій В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної виконавчої служби України
про скасування постанови № 2-1188/07 від 16 грудня 2009 року та зобов'язання вчинити дії
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: Пімахов С.В.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови № 2-1188/07 від 16 грудня 2009 року та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у зазначеній справі та призначено судовий розгляд.
У судовому засідання 6 липня 2011 року представником відповідача заявлено клопотання про заміну неналежного відповідача -Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного -Державно виконавча служба України. Позивач проти заміни неналежного відповідача на належного не заперечував.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 6 липня 2011 року задоволено клопотання представника відповідача. Замінено неналежного відповідача -Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на належного -Державно виконавча служба України.
Позивачем у судовому засіданні позовні вимоги підтримано в повному обсязі.
Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував в повному обсязі, суду усні та письмові заперечення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно дослідивши докази, суд проходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва зобов'язано Київську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про приватизацію земельної АДРЕСА_1 і прийняти відповідне рішення.
На підставі зазначеного рішення 16 грудня 2009 року судом видано виконавчий лист № 2а-1188/07.
Зазначений виконавчий лист позивачем направлено до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби.
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 31 грудня 2009 року ВП № 16628211 відкрито виконавче провадження та зобов'язано боржника -Київську міську Раду добровільно виконати рішення суду.
Департаментом державної виконавчої служби на адресу Київської міської Ради надіслано Вимогу державного виконавця від 7 травня 2010 року № С-38107-25-355/7 щодо надання інформації про наслідки виконання вимог виконавчого документу № 2а-1188/07.
Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 28 травня 2010 року № 06-34/16527 повідомлено відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до Рішення Київської міської ради від 11 грудня 2008 року № 788/788 «Про відмову в приватизації земельних ділянок садівницькому товариству «Сад-будівник»у Дніпровському районі м. Києва членам садівницького товариства «Сад-будівник»відмовлено у приватизації земельних ділянок, які знаходяться на трасі будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро у м. Києва. Тобто рішення суду виконано в добровільному порядку та надано копії відповідних документів (арк. № 96).
В зв'язку з добровільним виконанням рішення суду відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 25 червня 2010 року ВП № 16628211.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач просить суд скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби з виконання рішення суду № 2а-1188/07 від 25 червня 2010 року.
Суд не може погодитись з твердженнями позивача про безпідставне закінчення виконавчого провадження з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено та повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини 8 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом. А оскільки відповідачем фактично виконано рішення суду щодо зобов'язання Київську міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про приватизацію земельної АДРЕСА_1 і прийняти відповідне рішення, що підтверджується матеріалами справи, то суд приходить до висновку про відсутність підстав визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки постанову винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», постанову винесено розсудливо, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для її виконання.
Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 9, 11, 69-71, 158-163, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Суддя Н.М. Клименчук
Судді А.В. Літвінова О.В. Патратій