Справа № 22-ц-254/11 Головуючий у 1 інстанції: Сас В.М.
Доповідач в 2-й інстанції: Монастирецький Д. І.
14 лютого 2011 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого -судді Зубарєвої К.П.,
суддів: Монастирецького Д.І., Бакуса В.Я.,
секретаря Стасів М.І.,
з участю ОСОБА_2, представника ВВД ФССНВВПЗ України у Стрийському районі Львівської області Кошевого А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Стрийському районі про відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, -
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2
В апеляційній скарзі зазначає, що з рішенням суду незгідний, оскільки суд помилково виходив з того, що 04.10.1978 року позивач був травмований внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а не при виконанні трудових обов'язків і тому відповідач не повинен відшкодовувати втрачений заробіток у зв'язку з ушкодженням здоров"я. Вважає, що оскільки підприємство-боржник ТзОВ "Агробуд" ліквідовано без правонаступника, то втрачений заробіток повинен відшкодувати Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Стрийському районі відповідно до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог.
Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2, представника ВВД ФССНВВПЗ України у Стрийському районі Львівської області Кошевого А.Л., перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Встановлено, що 04 жовтня 1978 року о 14.30 год. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_6 - водія вантажного автомобіля, який належав Стрийському міжколгоспному об»єднанню по будівництву (далі перейменовано на Стрийський райагробуд, АТЗТ «Агробуд», ТзОВ «Агробуд»), позивач ОСОБА_2, який слідував на своєму мотоциклі на роботу -Стрийський склозавод, отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя під час нанесення, про що було складено Акт форми 15 розслідування нещасного випадку, який стався в побуті і по дорозі на роботу. В Акті зазначено, що травма не виробнича (а.с. 27).
Як зазначив сам позивач, і це підтверджено матеріалами справи, періодично за його позовами, Стрийський районний, пізніше міськрайонний, суди ухвалювали рішення про стягнення з підприємства «Агро буд»грошових коштів на відшкодування йому шкоди, пов»язаної з ушкодженням здоров»я. Востаннє Стрийський міськрайонний суд Львівської області своїм рішенням від 31 грудня 2004 року задовольнив позв ОСОБА_2 до ТзОВ «Агробуд»про перерахунок розміру втраченого заробітку у зв»язку з ушкодженням здоров»я і стягнув з останнього в його користь втрачений заробіток за період з 01.01. по 30.09.2004 р. в сумі 3089,61 грн, 40 грн. витрат на правову допомогу, а всього 3129 грн. 61 коп., а також вирішив стягувати з ТзОВ «Агробуд»в користь ОСОБА_2 втрачений заробіток з 01 жовтня 2004 року по 343 грн. 29 коп. щомісячно, припинивши стягнення по рішенню суду № 2-22/2003 р. з ТзОВ «Агробуд»в користь ОСОБА_2 в частині щомісячного стягнення по 93 грн. 11 коп. з 01 жовтня 2004 року (а.с. 11).
Ухвалою від 06.07.2004 року Господарським судом Львівської області було прийнято до розгляду заяву Управління Пенсійного фонду України у Стрийському районі про банкрутство ТзОВ «Агробуд», а постановою цього ж суду від 16.11.2004 року це Товариство було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
17 березня 2005 року арбітражний керуючий ТзОВ «Агробуд»направив на адресу господарського суду клопотання про включення до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Агробуд»с. Дуліби вимог ОСОБА_2, які виникли внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров»ю на загальну суму 21 333,63 грн. і 23 березня 2005 року господарський суд Львівської області задовольнив його та ухвалив включити у реєстр вимог кредиторів ТзОВ «Агробуд»с. Дуліби вимоги громадянина ОСОБА_2 на суму 21 333,63 грн. у другу чергу. Зобов»язав ліквідатора здійснити капіталізацію платежів станом на 01.10.2004 р. для задоволення вимог, що виникли із зобов»язань ТзОВ «Агробуд»с. Дуліби перед ОСОБА_2 внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров»ю із розрахунку 343,29 грн. щомісячних платежів відповідно до рішення Стрийського міського суду від 31.12.2004 р., а також зобов»язав ВВД ФСС від НВВ та ПЗ України в Стрию та Стрийському р-ні Л/о подати суду розрахунок суми капіталізації належних ОСОБА_2 платежів для включення до другої черги реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Агробуд»(а.с. 12).
Після цього, в процесі здійснення ліквідаційної процедури підприємства, ліквідатор ТзОВ «Агробуд»ОСОБА_7, в рахунок відшкодування ОСОБА_2 шкоди, завданої його життю та здоров»ю, перерахував на рахунок останнього, що в Стрийському відділенні Державного нацбанку України 6311/07, гроші в сумі 6143,63 грн.
Крім того, ОСОБА_2 отримав легковий автомобіль Таврія 1102 70, вартістю 15 190,00 грн..
Отже, вимоги ОСОБА_2, які виникли внаслідок заподіяння шкоди його життю та здоров»ю на загальну суму 21 333,63 грн., по яких господарський суд Львівської області 23 березня 2005 року задовольнив клопотання арбітражного керуючого та ухвалив включити у реєстр вимог кредиторів ТзОВ «Агробуд» с. Дуліби вимоги громадянина ОСОБА_2 на зазначену суму у другу чергу, задоволені повністю (6143,63 грн. + 15 190,00 грн. = 21 333,63 грн.).
Що стосується вимог ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Стрийському районі про відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, то колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
що 14 листопада 2008 року між сторонами був укладений договір страхування подорожуючих за кордон (далі - Договір), який поширюється на територію Греції, на термін з 03.01.2009 р. по 02.02.2009 р., що підтверджується страховим полісом № 0476956 (а.с. 11-15).
Згідно п. 5.4.2. даного Договору, при настанні страхового випадку, страховик - відповідач зобов»язується здійснити страхову виплату у визначений Договором страховий термін.
Як зазначено в розділі ІІ «Добровільне страхування відповідальності за оплату наданих послуг під час поїздки за кордон»предметом Договору страхування є майнові інтереси Страхувальника/Застрахованої особи, пов»язані з її відповідальністю перед третьою особою за оплату наданих послуг під час поїздки за кордон, передбачених Договором страхування.
Пунктом 13.1.1. Договору передбачено, що страховик покриває витрати, що стосуються надання стаціонарної допомоги в медичних закладах, включаючи: медикаментозне лікування; діагностичні та лікувальні процедури (включаючи оперативні втручання), а також використання будь-якого, необхідного для лікування медичного обладнання, до моменту встановлення діагнозу; консультаційні послуги та оплата послуг медичного персоналу; перебування в палатах (у тому числі реанімаційних), без додаткового комфорту; харчування під час перебування в стаціонарі за нормативами, прийнятими у даному медичному закладі.
Встановлено, що 26 січня 2009 року близько 14 год. 15 хв. з позивачем стався страховий випадок, внаслідок якого останній був доставлений в лікарню «Агіос Лукас»міста Салоніки.
У відповідності до п. 5 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов»язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що якщо застрахована особа з об»єктивних причин (стан застрахованої особи, відсутність фізичної можливості зателефонувати тощо) не змогла зв»язатися з Аситсуючою компанією до надання їй послуг, передбачених програмою страхування, вона зобов»язана протягом 24-х годин з моменту настання страхового випадку сповістити Асистуючу компанію про настання страхового випадку.
З історії хвороби позивача вбачається, що ОСОБА_8, віком 72 роки, поступив до амбулаторного відділення лікарні «Агіос Лукас»26.01.2009 року о 14.30 год. зі скаргою на біль за грудиною. Його здоров»я було у прямій небезпеці, в той час як клінічна картина була такою, що виключала його перевезення в інше місце чи його повернення на батьківщину. Хворому було призначене лікування з метою подолання хвороби шляхом кардіохірургічного втручання (шунтування), але через його поганий загальний стан, було вирішено, що необхідно здійснити невідкладну пластику судин і подолати звуження, яке викликало гострий напад. Загалом було імплантовано два стенти з тривалістю пластики судин 4 години через численні інтервенції у судин хворого. ОСОБА_8 виписався з директивою на повернення наземним транспортом до Афін (протипоказання на подорож літаком) 27.01.2009 р. (а.с. 18-20).
Зважаючи на стан хворого, та що, оскільки з моменту доставки в лікарню «Агіос Лукас» і до закінчення операції, а також післяопераційний період позивач знаходився в реанімаційному відділенні лікарні, повідомлення про страховий випадок було отримано відповідачем 27.01.2009 року о 10 год. 25 хв., тобто протягом 20 год. 10 хв. з моменту настання страхового випадку, що відповідає п. 6.3. Договору.
Наведене свідчить, що відмова відповідача у здійсненні страхового відшкодування ОСОБА_8 з підстав, передбачених п. 14.5.3. Договору, у якому зазначено, що страховик не відшкодовує витрати, пов»язані з лікуванням захворювань, що не носять гострого характеру і можуть бути відкладені до повернення до місця постійного проживання, в т.ч. витрати на проведення хірургічних операцій, які на даному етапі можливо замінити курсом консервативного лікування, - безпідставна.
З цих же підстав є безпідставними і посилання відповідача на п. 14.1.4. Договору, оскільки процедура узгодження відшкодування витрат на лікування передбачає від застрахованої особи лише телефонне звернення до страховика, що і було зроблено позивачем.
Наведеним спростовуються посилання апелянта на те, що у позивача був час виконати умови Договору страхування та вчасно повідомити Асистуючу компанію, чого він не зробив, та що суд, в порушення вимог процесуальної рівності сторін, взяв до уваги лише міркування ОСОБА_8 щодо фізичної неможливості виконати умови договору.
Згідно п. 8.2. Договору, якщо Страхувальник/Застрахована особа з об»єктивних причин не змогла зв»язатися з Асистуючою компанією та/або була вимушена сама оплатити послуги за кордоном, Страховик відшкодовує ці витрати після повернення Страхувальника/Застрахованої особи в Україну.
Як вбачається з позовних вимог ОСОБА_8, які підтверджені документально, він просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 15030,75 Євро 15080,75 -50 франшизи), що відповідно до офіційного курсу НБУ становить 161 279,95 грн..
Саме у цій, документально підтвердженій, сумі відшкодування витрат відмовлено позивачу відповідачем - ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(а.с. 17), і саме ця сума у національній валюті - гривневому еквіваленті, відповідно до п. 8.4. Договору була стягнута з відповідача, а тому посилання апелянта на те, що відповідачем відшкодовані витрати на госпіталізацію позивача з 31.01.2009 року по 04.02.2009 року - не заслуговують на увагу та нічим не підтверджені.
Крім того, доводи апеляційної скарги в частині, що позов пред»явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки ВАТ«Страхова компанія «ПЗУ Україна», з якою позивач 14.11.2008 р. уклав договір страхування подорожуючих за кордон (а.с. 11-15), в подальшому (Статут зареєстрований Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 17 листопада 2009 року) змінило тип організаційно-правової форми на ПрАТ СК «ПЗУ Україна», і саме з цього правонаступника судом першої інстанції правомірно стягнуто страхове відшкодування.
Тому розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно, всебічно та об»єктивно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 313, ч. 1 п. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" -ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 07 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Зубарєва К.П.
Судді: Монастирецький Д.І.
Бакус В.Я.