Справа № 10-92/2011 Головуюча у 1 інстанції: Баєва О.І.
Категорія ст. 2368 КПК України Доповідач: Марітчак Т. М.
15 березня 2011 року Апеляційний суд Львівської області у складі:
головуючого
суддів апеляційного суду Марітчака Т.М.
Галина В.П. та Гаврилова В.М.,
за участю прокурораМоти Р.Д.,
заявникаОСОБА_5,
його представниківОСОБА_6 та ОСОБА_7
підозрюваногоОСОБА_8
та його захисникаОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові, в приміщенні апеляційного суду, матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_9 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2010 року, -
встановила:
захисник ОСОБА_9 звернулася, в інтересах підозрюваного ОСОБА_8, до Шевченківського районного суду м. Львова зі скаргою про скасування постанови прокурора Шевченківського району м. Львова від 27 серпня 2010 року про скасування постанови ДІМ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області про відмову в порушенні та порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_8 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Захисник мотивувала скаргу тим, що попередньою перевіркою за заявою ОСОБА_5 за фактом крадіжки інструментів з гаражу, що на АДРЕСА_2 займався ДІМ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, який виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2. ст. 6 КПК України, вважаючи, що спір між заявником та його племінником ОСОБА_8 носить цивільно-правовий характер.
На думку скаржниці, прокурором Шевченківського району м. Львова безпідставно скасована постанова ДІМ Шевченківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області від 12 червня 2010 року та порушено стосовно ОСОБА_8 кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 185 КК України з наступних підстав.
Заявник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_8 перебувають між собою в родинних стосунках. Заявник ОСОБА_5 постійно проживає в АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, хоча не проживає за місцем реєстрації більше 25 років. В даній квартирі також зареєстрована і проживає мама заявника ОСОБА_11, а до 11.01.2010 року (до дня смерті) також проживав і його батько ОСОБА_12, які спільно із онуком -підозрюваним ОСОБА_8 мали в користуванні гараж, де вони тримали інструмент і до якого не мав доступу заявник.
Після смерті ОСОБА_12, його син -заявник у справі ОСОБА_5 таємно заволодів ключами від гаражу і почав виносити інструменти, що належали діду та онуку і якими вони спільно користувалися. З метою подальшого збереження інструментів від самоправних дій ОСОБА_5, підозрюваний ОСОБА_8 разом із своєю бабцею, а мамою заявника -ОСОБА_11 і почали виносити даний інструмент в підвал.
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2010 року вищезазначену скаргу ОСОБА_9 залишено без задоволення. Приймаючи згадане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що приводом для порушення кримінальної справи була заява громадянина ОСОБА_5 про злочин, подана в порядку ст. 97 КПК України. На думку судді першої інстанції, обставини, на які покликається скаржниця, суд не може взяти до уваги, оскільки вони мають бути предметом розслідування при проведенні досудового слідства і не можуть досліджуватись судом при вирішенні питання про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, захисник ОСОБА_9 подала апеляцію, в якій просить постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 24 листопада 2010 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
В обґрунтування наведеного, апелянт покликається на те, що відповідно до вимог ст. 94 КПК України справа може бути порушена лише в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Однак, на думку апелянта, під час проведення перевірки заяви ОСОБА_5 орган дізнання не здобув достатніх даних про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_8. Так, заявник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_8 перебувають між собою в родинних стосунках. Заявник ОСОБА_5 постійно проживає в АДРЕСА_1,а за місцем реєстрації в АДРЕСА_2, не проживає більше 25 років і відповідно до пояснення його мами ОСОБА_11 ключів від гаражу ніколи не мав, гаражем ніколи не користувався та жодних інструментів у ньому не зберігав.
Обґрунтовуючи доводи апеляції, ОСОБА_9 зазначає, що не було підстав для порушення кримінальної справи, оскільки після смерті батька скаржника -ОСОБА_12 відкрилась спадщина і скаржник, який не проживав за місцем реєстрації понад 25 років, незаконно заволодівши ключами від гаража, почав виносити інструменти, які належали його батькові та підозрюваному ОСОБА_8 і якими вони спільно користувались.
Заслухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_13 про скасування постанови суду першої інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд, заявника ОСОБА_5 та його представників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про відмову в задовольнянні апеляції і залишення постанови місцевого суду без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задовольнення не підлягає з наступних підстав.
Суддя першої інстанції правильно виходила з того, що приводом для порушення кримінальної справи була заява громадянина ОСОБА_5 про злочин, подана в порядку ст. 97 КПК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав до порушення кримінальної справи, суддя першої інстанції підставно прийшла до переконання, що наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_14 є достатніми підставами для порушення даної кримінальної справи.
Оскільки, відповідно до ч. 13 ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення вищезазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, то на думку колегії суддів, суддя першої інстанції підставно зазначила у своїй постанові, що обставини на які покликається скаржниця (про відсутність складу злочину в діях ОСОБА_8 і навність цивільно-правових відносин), суд не може взяти до уваги, оскільки вони мають бути предметом розслідування при проведенні досудового слідства і не можуть досліджуватись судом при вирішенні питання про наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до переконання про наявність приводів та підстав до порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України.
Керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 362-367 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
ухвалила:
постанову судді Шевченківського районного суду від 24 листопада 2010 року залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_13, в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 -без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
підпис підпис підпис
Гаврилов В.М. Галин В.П. Марітчак Т.М.
Копія відповідно до оригіналу.
Суддя апеляційного суду Т. Марітчак