ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 червня 2011 року 11:38 № 2а-2178/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Гладії А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровське районне управління головного управління МВС України в м.Києві
про визнання протиправним та скасування рішення
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03.02.2011 р. було передано до Окружного адміністративного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 (далі -позивач) до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві (далі -відповідач), третя особа: ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (далі -ДП «Інформаційний центр») про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування заборони на нерухоме майно, а саме квартиру позивача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстроване ДП «Інформаційний центр»за № 5413356 від 02.08.2007 року на підставі заяви відповідача від 28.07.2007 року № 15368;, зобов'язання ДП «Інформаційний центр» здійснити вилучення обтяження об'єкта вищевказаного майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.02.2011 року справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, третя особа: ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, прийнято до свого провадження, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно та незаконно прийнято рішення про застосування до квартири позивача обтяження у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна чим порушено права позивача та обмежено гарантоване Конституцією України право на вільне користування та розпорядження майном, належним йому на праві власності та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що згідно Закону України «Про міліцію»основними завданнями міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, захист власності від злочинних посягань. За таких обставин, просив суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи надав суду письмові пояснення, які під час судового засідання підтримав в повному обсязі та просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову, виходячи з наступного.
2 серпня 2007 року реєстратором, а саме ДП «Інформаційний центр», до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна були внесені відомості про накладення заборони (арешту) на нерухоме майно, що перебуває за адресою АДРЕСА_1. Підставою внесення таких відомостей стала заява про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від 28.07.2007 р. № 15368, що була надана реєстратору Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Рішення про накладення заборони на нерухоме майно було прийняте Дніпровським РУ ГУ МВС на підставі заяви громадянки ОСОБА_2 від 28.07.2007 року № 15368, яка повідомила, що її далека родичка ОСОБА_1, яка страждає на психічні захворювання пішла з дому (адреса: АДРЕСА_1) і не повернулась.
В ході проведеної Дніпровським РУ ГУ МВС України перевірки було встановлено, що громадянка ОСОБА_1 страждає на психічне захворювання, що підтверджується листом начальника диспансерного відділення № 1 Київської міської психоневрологічної лікарні № 2 від 27.04.2011 року про те, що громадянка ОСОБА_1 перебуває на консультативному нагляді у лікаря-психіатра, а також повідомленням Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 від 04.05.2011 року № 201/439 про те, що громадянка ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в даному закладі з 15.07.2007 р. по 08.08.2007 р. з діагнозом «Шизоафективний розлад, маніакальний тип. Маніоформно-параноїдний синдром».
Згідно ст. 2 Закону України «Про міліцію»основними завданнями міліції серед іншого є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, захист власності від злочинних посягань.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до розділу 1 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5 (далі -Положення) Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі -Реєстр заборон) -це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна; тимчасові застереження щодо нерухомого майна та видані витяги з Реєстру заборон.
Адміністратором Реєстру заборон (далі -Адміністратор) є державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України, що має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон.
Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є:
- державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу;
- державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України та його регіональні філії.
Відповідно до розділу 2 Положення підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є:
- накладення (зняття) державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом -Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна;
- заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна, що подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є Реєстраторами, -у зв'язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна; судами (крім третейських судів) і слідчими органами -у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту); органами державної виконавчої служби -у зв'язку з накладенням ними арешту на об'єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).
Вищезазначені органи та посадові особи, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву про реєстрацію (вилучення) обтяження об'єкта нерухомого майна.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, з аналізу норм Закону України «Про міліцію»вбачається, що Дніпровське РУ ГУ МВС України в м. Києві при накладенні заборони (арешту) на нерухоме майно, що перебуває за адресою АДРЕСА_1 діяло в межах наданих йому повноважень, об'єктивно оцінивши отриману при перевірці заяви ОСОБА_2 інформацію.
Враховуючи те, що позивачка перебуває на консультативному нагляді у психіатра і накладення заборони (арешту) на її квартиру є єдиним засобом захисту прав та інтересів громадянки ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають. Також суд зазначає, що накладання заборони на відчуження майна не заважає позивачу вільно користуватись квартирою, проживати в ній.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Повний текст виготовлено 04.07.2011 року