Справа № 22-ц-1040/11 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Категорія : 52 Доповідач: Павлишин О. Ф.
01 березня 2011 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Павлишина О.Ф.,
суддів -Мацей М.М., Мусіної Т.Г.,
при секретарі Тлумак Л.В.,
з участю представника ВАТ „Завод „Львівсільмаш” -Галушки Н.О., позивачки ОСОБА_2, представника ВП „ВОСТ ВАТ „Завод „Львівсільмаш” -Онищака П.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ВАТ „Завод „Львівсільмаш” на рішення Франківського районного суду м.Львова від 6 вересня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Завод „Львівсільмаш” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Вказаним рішенням суду задоволено позов ОСОБА_2 до ВАТ „Завод „Львівсільмаш” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Скасовано наказ від 27.07.2009 року за №113-к в частині звільнення ОСОБА_2 з посади завідуючого складом матеріально-технічного забезпечення, поновлено останню на роботі, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішення суду оскаржив представник відповідача, та просить його скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом дано невірну оцінку акту про відмову позивачки від запропонованих посад, та не враховано, що останній з повідомленням про вручення направлено пропозицію про наявність вакантних посад. Вважає помилковим висновок суду щодо наявності інших вакантних посад. Зазначає, що висновок суду про наявність вакантних посад менеджера, завідувача складу та комірника не грунтується на даних штатного розкладу. Вважає, що відповідачем не порушено переважне право залишення на роботі позивачки. На думку апелянта, відповідачем дотримано порядок звернення до профкому за згодою на звільнення, оскільки позивачка була членом кількох профспілок. Також вважає, що членство позивачки в профспілці ПАСМУ не може заперечуватись на підставі того, що організація легалізована в 2008 році.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ВАТ „Завод „Львівсільмаш” -Галушки Н.О. на підтримання апеляційної скарги, що аналогічні її доводам, пояснення позивачки ОСОБА_2, представника ВП „ВОСТ ВАТ „Завод „Львівсільмаш” -Онищака П.І. про заперечення доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 працювала в ВАТ „Завод „Львівсільмаш” на посаді завідувача складом матеріально-технічного забезпечення.
27.07.2009 року наказом № 113-к ОСОБА_2 звільнена з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. (а.с.8)
Про наступне вивільнення ОСОБА_2 попереджена не пізніше ніж за два місяці, та їй запропоновано посади різноробочого і маляра. (а.с.19)
Профспілковою організацією ПАСМУ та ВОСТ „ВОЛЯ” листом від 20.07.2009 року адміністрацію підприємства поставлено до відома, що профспілки не мають можливості розглянути подання про надання згоди на звільнення, оскільки члени профспілкового комітету перебувають у відпустці. (а.с.30)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що в порушення вимог ч.2 ст.49-2 КЗпП України ОСОБА_2 одночасно з попередженням про звільнення не запропоновано іншу роботу на цьому ж підприємстві, а саме -посаду завідуючого складу, чим порушено порядок вивільнення працівника.
Висновок суду достатньо мотивований та відповідає дослідженим доказам.
Так, зі штатного розпису, затвердженого 25.07.2009 року, вбачається, що у відділі постачання введено окремі посади менеджера із постачання, завідувача складу та комірника. (а.с.90)
Разом з тим, наказом від 27.07.2009 року за №118-к за відсутності правових підстав, без внесення змін до штатного розпису, дві вільні посади об”єднано на призначено на посаду менеджера із постачання - завідуючого складом ОСОБА_4 (а.с.116)
Таким чином, не запропонувавши ОСОБА_2 вільну посаду завідуючого складу, відповідач порушив право останньої на залишення на роботі.
Відповідно до ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних формальних міркувань.
В зв”язку з цим помилкове покликання суду на звільнення без звернення до профспілкової організації та на переважне право залишення на роботі за наявності беззаперечного порушення вимог ст.49-2 КЗпП України, не може бути підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги висновку суду про наявність підстав для задоволення позову не спростовують, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.313-315 ЦПК України , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ВАТ „Завод „Львівсільмаш” відхилити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 6 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Павлишин О.Ф.
Судді: Мацей М.М.
Мусіна Т.Г.