Справа № 22ц-27/11 Головуючий у 1 інстанції: Головатий В.Я.
Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М.М.
25 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Бермеса І.В.
суддів: Шандри М.М., Гончарук Л.Я.
при секретарі Панчуку І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сихівського районного суду м.Львова від 11 лютого 2010 року у справі за позовом ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитному договору та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»про розірвання кредитного договору,-
встановила:
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 11 лютого 2010 року позов ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»- 11 782,51 дол. США заборгованості по тілу кредиту, 2952,36 дол. США заборгованості по простроченому тілу кредиту, 503,45 дол. США заборгованості по нарахованих доходах, 1655,53 дол. США заборгованості по прострочених нарахованих доходах та 13 244, 24 грн. пені за прострочення повернення кредитних коштів по Кредитному Договору №97-4.4 від 09 червня 2006 року.
В рахунок стягнення заборгованості по Кредитному договору №97-4.4 від 09 червня 2006 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки від 09.06.2006 року-квартиру №28 в будинку № 7 б по вул.Максимовича в м.Львові.
У решті позову відмовлено за безпідставністю.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» сплачені судові витрати.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є незаконним. Зокрема, суд першої інстанції не врахував, що прострочення виконання зобов»язань по кредитному договору обумовлене обставинами, які сталися не з вини та поза волею боржника. Вважає, що розмір пені слід зменшити, враховуючи, що на його утриманні знаходяться батьки -пенсіонери. Просить рішення суду в частині визначення пені в розмірі 13 244,24 грн., скасувати та стягнути пеню в розмірі 5 000 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.06.2006 року ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» уклав із відповідачем ОСОБА_2 кредитний договір №97-4.4 на суму 17000,00 доларів США на строк до 09 червня 2013 року. Відповідач не виконав умов договору, внаслідок чого його заборгованість перед банком станом на 22.07.2009 року становила 11 782,51 дол. США заборгованості по тілу кредиту, 2 952, 36 доларів США заборгованості по простроченому тілу кредиту, 503,45 доларів США заборгованості по нарахованих доходах, 1655,53 доларів США заборгованості по прострочених нарахованих доходах. У зв»язку з невиконанням боржником зобов»язань, Банком, відповідно до умов договору, нараховано пеню у розмірі 74827,03 грн. (а.с.57).
Пунктом 6.1. Кредитного договору передбачено, що за прострочення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»частково, районний суд, з урахуванням вимог вищевказаної норми закону обґрунтовано дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені до 13 244,24 грн. При цьому суд врахував, як співвідношення нарахованої позивачем пені і збитків, так і обставини, які мають істотне значення, зокрема, наявність на утриманні ОСОБА_2 батьків пенсійного віку, мати являється інвалідом 2 групи.
Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м.Львова від 11 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу апеляційного суду може бути подано касаційну скаргу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції
Головуючий:
Судді: