73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
29.09.2011 Справа № 5024/1627/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон
до відповідача-1- приватного підприємця ОСОБА_1 с. Садове Білозерського району Херсонської області
відповідача-2- Садівської сільської ради с. Садове Білозерського району Херсонської області
про стягнення 33502грн. 45 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа ОСОБА_2
від відповідача - 1 - не прибув
від відповідача-2 - не прибув
Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося з позовом, яким з урахуванням уточнень відповідно до ст. 22 ГПК України від 23.09.2011року, просить стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач-1) та Садівської сільської ради (відповідач-2) 32836грн.08коп. основного боргу, 557грн.03коп. пені, 1 грн.51коп. втрат від інфляції, 107 грн.83коп. 3 % річних, посилаючись на невиконання ними обов'язків по розрахунках за спожиту відповідачем-1 електричну енергію відповідно до укладеного з відповідачем-1 договору постачання електричної енергії №557 від 02.06.2004року та договору поруки №557/2 від 14.04.2009року, укладеного позивачем з відповідачем-2 .
Відповідач-1 та відповідач-2 своїм правом на судовий захист не скористалися, в засідання суду вдруге не з'явилися, відзив на позов і витребувані судом документи не надали, незважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення їм 17.09.2011року ухвали про відкладення розгляду справи від 13.09.2011року.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка в засідання суду представників сторін не є обов'язковою підставою відкладення розгляду справи.
За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило, про причини неявки суд не було повідомлено, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представників відповідачів, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Між позивачем та відповідачем-1 укладено договір №557 від 02.06.2004року про постачання електричної енергії. Відповідно до умов цього договору позивач зобов'язався забезпечувати постачання електричної енергії відповідачу-1, а відповідач-1 - своєчасно проводити оплату за отриману електроенергію.
В період з березня 2011року по липень 2011року відповідач-1 спожив 47592 кВт активної електричної енергії всього на суму 47171грн.07коп., що підтверджується актами про обсяги спожитої споживачем електроенергії та актами прийому-передачі активної електроенергії а також розрахунком суми позову.
Для оплати вартості спожитої електричної енергії позивач виписував та передавав відповідачу-1 щомісячно рахунки на оплату .
Відповідно до п. 1 додатку №2 до договору будь-які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунка.
Проте, вартість спожитої відповідачем-1 електроенергії сплачена частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 32836грн.08коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки №557/2 від 14.04.2009року відповідно до умов якого відповідач-2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем-1 свого обов'язку щодо сплати заборгованості за договором №557 від 02.06.2004року.
Відповідно до п. 3.4. договору поруки відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.
Положеннями ч. 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 32836грн.08коп. солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачі не виконали свого обов'язку перед позивачем по своєчасних розрахунках, тому вимоги позивача про стягнення з них 1 грн.51коп. втрат від інфляції та 107 грн.83коп. 3 % річних також підлягають задоволенню.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само, як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утриманими коштами, належними до сплати кредитору.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).
Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п.4.2.1 договору від 02.06.2004рокку та п.5 додаткової угоди №2 до договору, а також пункту 3.6 договору поруки з урахуванням яких у випадку несплати передбачених договором платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який вона нараховується за кожен день прострочення платежу, від суми боргу, враховуючи день фактичної оплати.
Позивачем нарахована пеня за прострочку перерахування грошових коштів за період з 29.03.2011року по 23.08.2011року в сумі 557грн.03коп., яка не перевищує 6 місяців, тому вона підлягає стягненню на користь позивача.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 інші реквізити суду невідомі та Садівської сільської ради с. Садове Білозерського району Херсонської області вул. Зої Космодем'янської 3-А р/р 35419007005491 у УДК України в Херсонській області МФО 852010 ідентифікаційний код 26347250 на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон вул. Пестеля 5:
- на рахунок зі спеціальним режимом використання у філії Херсонського обласного управління ВАТ «Ощадбанк»№ 10021 №26036300020852 МФО 352457 код ЗКПО 05396638 - 32836грн.08коп. основного боргу;
- на рахунок № 26007010068166 в ПАТ «ВТБ Банк»МФО 321767 ідентифікаційний код 05396638 -557грн.03коп. пені, 1 грн.51коп. втрат від інфляції, 107грн. 83коп. 3 % річних, 335грн. 02коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.09.2011р.