Справа № 2-1966/11
20 вересня 2011 року Комінтернівський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Колодяжної І.М.,
при секретарі -Зубріхіній Ж.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Незалежна страхова компанія»та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ПАТ «Незалежна страхова компанія»та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обгрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що 11.10.2008 року о 19.45 годині в м. Харкові на автошляху Київ-Харків-Довжанський з боку м. Ізюм Харківської області в напрямку м. Чугуїв Харківської області сталося зіткнення автомобілю позивача ОСОБА_1 «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 з автомобілем «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_3 це відбулося з вини останнього, що підтверджується вироком суду. Крім того, 22.02.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ СК «Правекс-Страхування», яке в подальшому переіменовано в ПАТ «Незалежна страхова компанія»укладено поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В результаті даної дорожно-транспортної пригоди ОСОБА_2 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я. Крім того, ОСОБА_2 для захисту своїх прав як потерпілої в кримінальному процесі вимушена була звертатися за допомогою до адвоката та сплатила за його послуги 4000 грн.
Позивачі вважають, що обов»язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну складає 25500 грн., а здоров»ю потерпілих - 51000 грн.
ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ПАТ «Незалежна страхова компанія»матеріальну шкоду у розмірі 2360 грн. 43 коп. та моральну шкоду у розмірі 2550 грн., яка виразилася в тому, що внаслідок події та отриманих потерпілою травм, вона тривалий час знаходилась на лікуванні, проходила реабілітаційні курси, отримала сильний нервовий шок та психологічну травму. Перелом хребта дається взнаки і на сьогоднішній день: затрудняє вільні рухи та постійно болить спина. ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 4545 грн. та моральну шкоду у розмірі 47450 грн.
ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача з ПАТ «Незалежна страхова компанія» матеріальну шкоду у розмірі 25500 грн. та моральну шкоду у розмірі 1275 грн., оскільки у зв'язку з пошкодженням автомобіля позивач та його сім'я втратили єдиний засіб пересування, позивач був позбавлений можливості використовувати автомобіль для роботи. Після ДТП автомобіль є непридатним для експлуатації, а коштів для його відновлення останній не має. ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 матеріальну шкоду, з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 10548,97 грн. та моральну шкоду у розмірі 18725 грн.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_4 позов підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, оскільки вважав, що сума заявленої позивачами моральної шкоди завищена.
Представник відповідача ПАТ «Незалежна страхова компанія»у судове засідання не з»явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності .
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 11.10.2008 року о 19.45 годині в м. Харкові на автошляху Київ-Харків-Довжанський з боку м. Ізюм Харківської області в напрямку м. Чугуїв Харківської області сталося зіткнення автомобілю позивача ОСОБА_1 «ВАЗ-21114», реєстраційний номер НОМЕР_2 з автомобілем «Деу Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував відповідач ОСОБА_3
Вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 21 грудня 2009 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ст.. 286 ч. 1 КК України, тобто в порушенні Правил безпеки руху транспорту, заподіявши ОСОБА_2 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17.06.2010 р. вирок залишено без змін.
22.02.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ СК «Правекс-Страхування», яке в подальшому переіменовано в ПАТ «Незалежна страхова компанія», укладено поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст.ст. 24, 35, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обгрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом (ст. 24 Закону).
Згідно з положеннями п.п. «в», «г»п. 35.1 ст. 35 Закону обов'язок щодо обгрунтування витрат, пов'язаних з лікуванням потерпілого та документального їх підтвердження медичним закладом покладений на заявника. З огляду на п. 37.3 ст. 37 Закону, таким документальним підтвердженням, зокрема, можуть бути документи, що містять наступну інформацію: 1) про діагноз потерпілого; 2) про лікування потерпілого; 3) про прогноз хвороби потерпілого; 4) висновки судово-медичної експертизи. Розмір таких витрат має бути підтверджений документами, що свідчать про факт оплатного придбання товару (послуги) потерпілим.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 11.10.2008 р. по 13.11.2008 р. з діагнозом «компрессионно-оскольчатый перелом тела 4 позвонка поясничного отдела позвоночника с нарушением целостности переднего опорного комплекса».
ОСОБА_2 надані фіскальні чеки на придбання лікарських засобів за період з 11.10.2008 р. по 13.11.2008 р., однак не підтверджені призначенням лікаря за відповідний період.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з п. 37.1 ст. 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів.
Статтею ж 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву про виплату страхового відшкодування. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо- транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 36 Закону Страхова компанія, визнавши, що подія, яка призвела до загибелі або пошкодження майна є страховим випадком, складає страховий акт, відображаючи в ньому факт, причини та наслідки страхового випадку, а також визначає розмір нанесеної в результаті ДТП шкоди (матеріального збитку).
Будь-яких звернень та заяв щодо виплати страхового відшкодування з передбаченими у ст. 35 Закону документами ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_5 до Страхової компанії ПАТ «Незалежна страхова компанія»не подавали.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не дотримано досудову процедуру звернення до страхової компанії, що не позбавляє їх в подальшому права на звернення до суду з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди.
Крім того, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення витрат за надану правову допомогу для захисту її прав як потерпілої в кримінальному процесі розмірі 4000 грн., з огляду на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»відшкодуванню підлягають витрати, пов»язані з розглядом цивільних та адміністративних справ.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не мав можливості користуватись власним автомобілем, який в результаті ДТП було пошкоджено, у зв'язку з чим дуже хвилювався, тому в частині відшкодування моральної шкоди на його користь підлягає задоволенню в сумі 2000 грн.
Позивач ОСОБА_2 зазнала тяжкої фізичної та психологічної травми, у зв'язку з ушкодженням її здоров'я, що порушило її нормальну життєдіяльність, тому в частині відшкодування моральної шкоди на її користь підлягає задоволенню у сумі 3000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212, 214-215, ЦПК України, ст. ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 3000 ( три тисячі) грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І. М. Колодяжна