Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" вересня 2011 р. Справа № 5023/7651/11
вх. № 7651/11
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - Палагута О.В. 3-ї особи < Текст > відповідача - Гоготов В.В. 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3 м. Харків 3-я особа < Текст >
до ФОП ОСОБА_4, м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів в сумі 17675 грн.
12 вересня 2011 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (61202, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_5 в ХГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО НОМЕР_6), (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (61033, АДРЕСА_1 код НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в ПуАТ «СЕБ Банк», МФО НОМЕР_4), (надалі - Відповідач) 17675,00 грн. основного боргу.
Позивач у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні та у наданому відзиві проти позовних вимог заперечує частково, поясняючи, що позивачем помилково включено до виручки експедитора витрати експедитора на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, що призвело до необґрунтованого визначення ціни позову в сумі 17675,00 грн. замість 2000,00 грн., у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 2000,00 грн. основного боргу.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
01 липня 2009 року між Позивачем та Відповідачем укладений договір про надання інформаційних послуг (надалі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору Позивач зобов'язується надати Відповідачу за винагороду інформаційні послуги, що пов'язані з найменуванням підприємств, яким необхідні транспортно-експедиторські послуги, а також всю контактну інформацію, що може знадобитися під час організації перевезення вантажу.
У відповідності з п. 1.4 Договору винагорода за інформаційні послуги становить 500,00 (п'ятсот) грн. за кожні 100000,00 (сто тисяч) грн. виручки від надання експедиторських послуг Відповідачем, що передбачена ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р. № 746/99, які будуть перераховані на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 з 01.07.2009р. по 30.06.2011р. у наступний термін: до 15.07.2011р.
На виконання Договору Відповідачем 06.09.2011р. на адресу Позивача було направлено листа, в якому він повідомив, що на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 надійшла виручка: за 3 квартал 2009р. грошова сума 12150,00 грн., за 4 квартал 2009р. грошова сума 41247,00 грн., за 1 квартал 2010р. грошова сума 52677,00 грн., за 2 квартал 2010р. грошова сума 52230,00 грн., за 3 квартал 2010р. грошова сума 73162,00 грн., за 4 квартал 2010р. грошова сума 83585,00 грн., за 1 квартал 2011р. грошова сума 41037,00 грн., за 2 квартал 2011р. грошова сума 44896,00 грн.
Всього виручка ФОП ОСОБА_4 від надання експедиторських послуг, що передбачена ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р. № 746/99 з 01.07.2009р. по 30.06.2011р. склала суму у розмірі 400984,00 грн.
Позивач вважає, що Відповідач отримав на власний розрахунковий рахунок 3534599,72 грн. виручки і вважає, що останній зобов'язаний сплатити йому грошову суму в розмірі 17675,00 грн., яка була розрахована Позивачем в пропорції від отриманої виручки в розмірі 3534599,72 грн.
У судовому засіданні Позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Відповідач визнав позовні вимоги позивача частково відповідно до відзиву на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, повністю і всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази і надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Пункт 4 ч.З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У відповідності з вимогами ст.1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р. № 746/99, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн. Відповідно до вимог ст. 1 зазначеного вище Указу, виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операції з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Відповідно до ст.1 Указу не всі кошти отриманні на розрахунковий рахунок можуть вважатися виручкою.
Відповідно до ст. 929 Цивільного Кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно з ч.8 ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність” платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитора не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.
Отже грошові кошти, які поступають транзитом на рахунок суб'єкта підприємницької діяльності не є власністю цього суб'єкта, оскільки підлягають обов'язковій передачі третій особі та ці кошти не є виручкою від реалізації продукції чи доходом суб'єкта підприємницької діяльності. Таким чином, ці кошти не можуть бути віднесені до складу виручки від реалізації послуг. Наведене випливає з положень глав ЦК України, які регулюють укладення та виконання таких правочинів (правочини експедиції при виконанні перевезення третіми особами).
Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачає виручку за товари, роботи, послуги здійснені самим суб'єктом підприємництва, тому при встановленні розміру виручки необхідно враховувати лише кошти, які надійшли за роботи, товари послуги, які надані самим суб'єктом господарювання. В випадку договорів експедирування це лише кошти надані за відповідні послуги.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 за 3 квартал 2009р. отримала 12150,00 грн. виручки від надання експедиторських послуг, за 4 квартал 2009р. отримала 41247,00 грн. виручки від надання експедиторських послуг, за 1 квартал 2010р. отримала 52677,00 грн. виручки від надання експедиторських послуг, за 2 квартал 2010р. отримала 52230,00 грн. виручки від надання експедиторських послуг, за 3 квартал 2010р. отримала 73162,00 грн. виручки від надання експедиторських послуг, за 4 квартал 2010р. отримала 83585,00 грн. виручки від надання експедиторських послуг, за 1 квартал 2011р. отримала 41037,00 грн. виручки від надання експедиторських послуг, за 2 квартал 2011р. отримала 44896,00 грн. виручки від надання експедиторських послуг, що передбачена ст. 1 Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999р. № 746/99.
Судом з'ясовано, що Відповідач не реалізовував послуги по безпосередньому перевезенню вантажів. За таких обставин у вартість послуг Відповідача не включаються витрати експедитора на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, що складає грошову суму в розмірі 3133615,72 грн. Тобто вказана грошова сума є витратами Відповідача за період з 2009р. по 2011р. на оплату послуг інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування.
Відповідачем надано до матеріалів справи копії банківських виписок про рух грошових коштів за період з 2009 по 2011 роки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що позивачем не доведено наявність заборгованості відповідача в сумі 15675,00 грн., а тому позивні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 2000,00 грн. (4,00984 х 500,00 грн. = 2000,00 грн.).
Враховуючи, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, керуючись ст. 49 ГПК України, суд покладає судові витрати у справі на Позивача та Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
< Текст >
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (61033, АДРЕСА_1 код НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в ПуАТ «СЕБ Банк», МФО НОМЕР_4) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (61202, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_5 в ХГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО НОМЕР_6) 2000,00 грн. основного боргу, державне мито сумі 20,00 грн. та 26,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 15675,00 грн. основного боргу -відмовити.
Після набранням рішенням законної сили видати наказ.
Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.
рішення підписане 26.09.11 року.