Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" вересня 2011 р. Справа № 5023/7340/11
вх. № 7340/11
Суддя господарського суду Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
за участю представників сторін:
позивача - Волкова С.О. 3-ї особи < Текст > відповідача - Лобанова Н.Н. 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа < Текст >
до КП ВТП "Вода", м. Харків 3-я особа < Текст >
про стягнення коштів врозмірі 14811225,03 грн.
Позивач, АК "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача, КП ВТП "Вода", вартість електричної енергії в розмірі 13 382 007,73 грн., з яких тарифна складова - 11 151 673,11 грн. та ПДВ 20% - 2 230 334,62 грн., 3% річних 227 157,75 грн., плата з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 101 876,35 грн. (у т.ч. ПДВ 16 979,39 грн.), індекс інфляції - 300 721,20 грн., пеня - 799 462,00 грн., з покладенням судових витрат на відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню. Надав клопотання про зупинення провадження у справі в порядку ч.1.ст. 79 ГПК України.
В судовому засіданні оголошувалися перерви з 14.09.11 року до 20.09.11 року, з 20.09.11 року до 21.09.11 року до 10 години.
Розглянувши клопотання, суд вважає що підстави для його задоволення відсутні.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
03 січня 2008 року між АК "Харківобленерго" та КП "ВТП "Вода" був укладений договір № 1.01 про постачання електричної енергії. Пролонгований відповідно до п.9.11 договору. Відповідно до умов договору позивач (Постачальник) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) електричну енергію у відповідності з умовами договору, як різновид товару в обсягах, визначених розділом 5 згідно з визначеними цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та потужність, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами договору. Ч. 1 розділу 2 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору у липні 2011 року здійснив відпуск електроенергії відповідачу, що підтверджується матеріалами справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість спожитої електроенергії, внаслідок чого за липень 2011 року станом на 01.08.2011 року утворилась заборгованість за отриману електричну енергію в сумі 11 151 673,11 грн. та у відповідності до вимог розділу 5 Податкового кодексу України нарахована та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 2 230 334,62 грн. Заборгованість до цього часу відповідачем не сплачена.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
До матеріалів відповідач надав докази часткової оплати суми боргу за електричну енергію з ПДВ, КРЕ та ПДВ на КРЕ. Платіжне доручення № 14973 від 16.09.2011 року в розмірі 10 000 грн. за електричну енергію спожиту у липні 2011 року, Повідомлення від 31.08.2011 року про сплату заборгованості по КРЕ (у т.ч. ПДВ) в розмірі 43980,21 грн. Керуючись п. 1-1 ст. 80 ГПК України, суд вважає за необхідним провадження в частині стягнення з відповідача суми боргу по електроенергії та ПДВ в розмірі 10 000 грн., КРЕ у т.ч. ПДВ у сумі 43980,21 грн. припинити.
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 13 372 007,73 грн. (у т.ч. ПДВ 2 228 667,96 грн.) заборгованості за електричну енергію та ПДВ на електричну енергію доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог суд вважає недоведеними виходячи з наступного.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто, з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За статтею 171 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із закону, господарського договору та інших угод передбачених законом.
Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Так, зобов'язання по сплаті отриманої електричної енергії у відповідача виникло на підставі договору про постачання електричної енергії № 1.01 від 03.01.2008 року. Фінансовий план на 2011 рік складений та затверджений Департаментом комунального господарства Харківської міської ради, на який посилається відповідач, не змінював умов договору щодо порядку розрахунків за отриману електричну енергію. Суду не надано інших доказів щодо внесення змін до умов договору щодо порядку здійснення розрахунків.
Відповідно до .п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3. - 2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2, споживач сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 227157,75 грн., інфляційні у сумі 300721,20 грн. та пеня у сумі 799462,00 грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2.3.4 договору № 1.01 від 03.01.2008 р. відповідач зобов”язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 4а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії», але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов”язання, відмовився від виконання обов”язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, внаслідок чого згідно Методики розрахунків за перетоки реактивної енергії між енергопостачальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства енергетики України від 17 01.2002 р. № 19, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 93/6381 від 01.02.2002 р., позивачем була нарахована заборгованість по КРЕ (реактивній енергії) за липень 2011 р., яка станом на 01.08.2011 р. з урахуванням проведеного сторонами взаємозаліку становить 57896,14 грн. у тому числі заборгованість по податку на додану вартість (ПДВ на КРЕ) у розмірі 7330,04 грн., яка також була нарахована відповідно до вимог Податового кодексу України.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статей 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 20, 173, 174, 179, 193, 198, 216, 217, 230 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 80 п.1-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
< Текст >
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90, п/р 26008000002835 в філії № 1 АБ "Факторіал -Банк" м. Харків, МФО 350482, Код ЄДРПОУ 33206804) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954) вартість електричної енергії у розмірі 11 143 339,77 грн., ПДВ 2 228 667,96 грн.
Стягнути з Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" (61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90, п/р 26008000002835 в філії № 1 АБ "Факторіал -Банк" м. Харків, МФО 350482, Код ЄДРПОУ 33206804) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, Код ЄДРПОУ 00131954) - плата з компенсації перетікання реактивної енергії (далі за текстом -КРЕ) в розмірі 43980,21 грн. (тарифна складова за КРЕ -36650,17 грн. та ПДВ 20% - 7330,04 грн.); 3% річних 227157,75 грн., 300721,20 грн. інфляційних, 799462,00 грн. пені, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову провадження у справі припинити.
Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.
рішення підписане 22.09.11 року.