Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" вересня 2011 р. Справа № 5023/4006/11 (н.р. 5023/382/11)
вх. № 4006/11 (н.р. 382/11)
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, довіреність № 2626 від 15.05.09 р.;
3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_3 довіреність №08-11/3150/2-10 від 31.12.10 р. 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків 3-я особа < Текст >
до Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа < Текст >
про часткове скасування додатку до рішення
До Господарського суду Харківської області звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_4 з позовом до Харківської міської ради про скасування пункту 19 додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" від 02 вересня 2009 року за № 369. Додатком до вищевказаного рішення визначається перелік самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан. Пунктом 19 цього Додатку до самовільно розміщених об'єктів віднесено цегляно-бетонну огорожу по вул. Динамівській, 3.
Рішенням господарського суду Харківської області від 07.05.10 р. по справі № 56/11-10 в позові було відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13 липня 2010 року по справі № 56/11-10 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишено без задоволення та рішення господарського суду Харківської області від 07 травня 2010 року по справі № 56/11-10 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 29 листопада 2010 року по справі № 56/11-10 касаційну скаргу задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 07 травня 2010 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 липня 2010 року по справі № 56/11-10 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області для чого даній справі присвоєно новий номер 5023/382/11.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2011 у справі №5023/382/11 (суддя Добреля Н.С.) провадження у справі припинено на підставі пункту 1 ст. 80 ГПК України, у зв"язку із тим, що даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Позивач з вищевказаною ухвалою місцевого суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Постановою Харківського апеляційного господарського від 11 травня 2011 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Ухвалу господарського суду Харківської області від 30 березня 2011 року у справі №5023/382/11 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.11 р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "08" червня 2011 р. о 11:30, але дане судове засідання не відбулося, у зв"язку із направленням матеріалів справи до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.11 р. у справі №5023/382/11.
Постановою Вищого господарського суду України від 18 липня 2011 року касаційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.05.11 р. у справі №5023/382/11 - без змін.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2011 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 15 серпня 2011 року о 11-00 годині.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 серпня 2011 року розгляд справи було відкладено на "12" вересня 2011 року о 10-00 годині.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 12 вересня 2011 року клопотання про продовження строку розгляду справи на п"ятнадцять днів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011 року клопотання позивача про продовження строку розгляду справи - задоволено. Продовжено строк розгляду справи до 27 вересня 2011 року. Розгляд справи відкладено на "21" вересня 2011 р. о 11:30.
Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та позов просила задовольнити.
Присутній представник відповідача проти позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить скасувати пункт 19 додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" від 02 вересня 2009 року за № 369. Додатком до вищевказаного рішення визначається перелік самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан. Пунктом 19 цього Додатку до самовільно розміщених об'єктів віднесено цегляно-бетонну огорожу по вул. Динамівській, 3.
Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що цегляно-бетонна огорожа по вул. Динамівській, 3 належить їй на праві приватної власності, яке вона набула на підставі Договору купівлі-продажу від 18 липня 2007 року, укладеного між Харківською організацією фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України та СПД-ФО ОСОБА_4, а також акту прийому-передачі від 25 липня 2007 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17 березня 2009 року, яке було залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України по справі № 29/164-08 за позовом ФОП ОСОБА_4 до Харківської міської ради, ТОВ "Слобожанська гуманітарна школа", Харківської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах", 3-ті особи Управління земельних відносин ДМАЗВ ХМР та ХОО ФСТ "Динамо" України про спонукання укласти договір оренди земельної ділянки встановлено, що Договір купівлі-продажу від 18 липня 2007 року, укладений між СПД-ФО ОСОБА_4 та Харківською обласною організацією Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України, предметом якого є залізобетонна огорожа, альтанка, будівля сторожки, автозаправний пункт, нотаріально не посвідчений та не зареєстрований, в порушення вимог статті 657 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Також відповідно до ч. 2 -4 статті 13 Закону України № 2453 - VI ”Про судоустрій та статус суддів”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Тобто, оскільки в справі № 5023/4006/11 і в справі № 29/164-08 сторонами виступають одні й ті ж особи, а саме ФОП ОСОБА_4 та Харківська міська рада, суд вважає, що обставини встановлені судом по справі № 29/164-08 мають преюдиціальне значення при вирішенні справи № 5023/4006/11 і не потребують доказування.
Отже, Договір купівлі-продажу від 18 липня 2007 року, на який посилається позивач, як на підставу виникнення у неї права власності на цегляно-бетонну огорожу по вул. Динамівська, 3 не був нотаріально посвідченим та зареєстрованим.
Відповідно до частини 1 статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з частиною 1 статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Стаття 216 Цивільного Кодексу визначає правові наслідки недійсності правочину, зокрема в частині 1 цієї статті вказано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином за нікчемним Договором купівля-продажу від 18 липня 2007 року до СПД-ФО ОСОБА_4 не перейшло право власності на цегляно-бетонну огорожу по вул. Динамівській, 3.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Враховуючи вищенаведене та те, що позивач не є власником цегляно-бетонної огорожі по вул. Динамівській, 3, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" від 02 вересня 2009 року за № 369, яким дану споруду включено до переліку самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова жодним чином не порушує права фізичної особи підприємця ОСОБА_1, відповідно до цього вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 215, 216, 220, 657 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, ч. 2 ст. 35, 43, 47-49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя (підпис< Текст > Светлічний Ю.В.
Справа №5023/4006/11
Повне рішення складене 22 вересня 2011 року.