Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" вересня 2011 р. Справа № 5023/5965/11
вх. № 5965/11
Суддя господарського суду Доленчук Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
позивача - адвокат ОСОБА_1., ордер № 1530 від 23.06.2011 р.
3-ї особи < Текст > відповідача - ОСОБА_2. за довіреністю № б/н від 18.04.2011 р. 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод", м. Полтава 3-я особа < Текст >
до ПАТ "Великобурлуцький сироробний завод", смт. В.Бурлук 3-я особа < Текст >
про стягнення 48170,29 грн.
Приватне акціонерне товариство "Експериментально-механічний завод" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми боргу 48170,29 грн., в т.ч. основний борг в сумі 45000,00 грн. та штрафну санкцію за користування чужими коштами в сумі 3170,29 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати: сплачене держмито у розмірі 481,70 грн., плату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. та вартість послуг адвоката в сумі 1800,00 грн.
Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 01.09.2011 р. за вх. № Д1595, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 01.09.2011 р. за вх. № 16745, надав заяву про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 62602, Харківська область, смт. Великий Бурлук, вул. Терешкової, 2, яка господарським судом задовольняється та залучається до матеріалів справи.
Позивач, через канцелярію господарського суду 12.08.2011 р. за вх. № 3628, надав документи, які господарським судом залучені до матеріалів справи.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 23.08.2011 р. за вх. № 3803, надав копії документів згідно клопотання, які господарським судом залучені до матеріалів справи.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 01.09.2011 р. за вх. № 16736, надав документи згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 01.09.2011 р. за вх. № 16744, надав заяву, яка господарським судом залучається до матеріалів справи. Згідно даної заяви представник відповідача вказував, що позовні вимоги він визнає повністю з урахуванням часткової оплати суми основного боргу у розмірі 25000,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги з урахуванням часткової оплати відповідачем суми основного боргу у розмірі 25000,00 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував з урахуванням часткової оплати ним позивачу суми основного боргу у розмірі 25000,00 грн.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.
04 серпня 2011 року між сторонами було укладено договір № 35 (надалі - договір).
Пунктом 1.1. договору було передбачено, що позивач (виробник) зобов'язується виготовити 16 куб.м. в кількості 4 штуки по ціні 169935,00 грн. за одиницю продукції в тому числі ПДВ 28322,50 грн.
Також, п.1.2. договору було передбачено, що відповідач (замовник) зобов'язується оплатити вартість замовлення згідно наданих розрахунків.
Згідно п.1.3. договору термін виконання 90 робочих днів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок виробника та узгодження робочих креслень сторонами.
Розділом 2 договору був передбачений порядок розрахунків між сторонами за договором, а згідно п.3.1. договору сума договору становила 679740,00 грн.
Пунктом 4.1. договору було передбачено, що відповідач зобов'язаний оплачувати продукцію у розмірі та терміни, що передбачені розділом 2 даного договору.
Судом встановлено, що позивачем було виготовлено та передано відповідачу Танки-термоси з рубашкою в кількості 4 одиниць за договором № 35 від 04.08.2010 р. на суму 679740,00 грн. Факт одержання ТМЦ відповідачем за договором на суму 679740,00 грн. підтверджується накладними № 1385 від 25.11.2010 р. на суму 169935,00 грн., № 1429 від 08.12.2010 р. на суму 169935,00 грн., № 1444 від 13.12.2010 р. на суму 169935,00 грн., № 1485 від 23.12.2010 р. на суму 169935,00 грн.
Позивач у позові вказує, що станом на 07.02.2011 року відповідачем було оплачено в повному обсязі товари отримані за накладними № 1385, 1429, 1444, а товар одержаний 23.12.2011 року за накладною № 1485 станом на 07.02.2011 р. не був оплачений. Строк оплати за накладною № 1485 настав 30.12.2010 року.
Разом з цим суд зазначає, що вищевказана накладна відповідачем була оплачена не в повному обсязі, остання сплата за нею в сумі 5000,00 грн. була здійснена відповідачем 22.03.2011 року, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за нею становить 45000,00 грн.
Отже, станом на момент подання відповідного позову до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 45000,00 грн., про що у судовому засіданні не заперечувалося представником відповідача.
Однак, судом встановлено, що після подання позивачем відповідного позову до суду, відповідачем 01.09.2011 р. згідно платіжного доручення № 4327 була сплачена сума основного боргу у розмірі 25000,00 грн. За таких обставин суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 25000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1. ч.1. ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що станом на момент подання позову до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем за вищевказаним договором становила 45000,00 грн., та те, що відповідачем в процесі розгляду справи була сплачена позивачу сума основного боргу у розмірі 25000,00 грн., господарський суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума основного боргу у розмірі 20000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладені норми діючого законодавства, господарський суд визнає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь штрафної санкції за користування чужими коштами в сумі 3170,29 грн.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.
У відповідності до вимог ст. 2 Закону України “Про адвокатуру” адвокатом визначається особа, яка відповідає встановленим цією статтею певним кваліфікаційним вимогам та яка одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згідно ст. 12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом.
Матеріалами справи підтверджується, що між адвокатом ОСОБА_1., яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 495, та позивачем 20.06.2011 р. був укладений договір про представництво інтересів у суді - послуги адвоката, складено ордер № 1530 від 23.06.2011 р. та витяг № б/н від 20.06.2011 р. з угоди на представництво інтересів у господарській справі. Згідно розрахункової квитанції № 15 від 22.06.2011 р. ОСОБА_1. отримала від відповідача 1800,00 грн. за юридичні послуги.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем у відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України доведено, що витрати у сумі 1800,00 грн. за послуги адвокати пов'язані з судовим розглядом даної справи.
Враховуючи те, що з вини відповідача спір було доведено до суду, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 481,70 грн., суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. та вартість послуг адвоката в сумі 1800,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 230, 231, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 628, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
< Текст >
Задовольнити заяву представника відповідача про надіслання відповідачу всіх процесуальних документів по справі на адресу: 62602, Харківська область, смт. Великий Бурлук, вул. Терешкової, 2.
Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 25000,00 грн.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (62602, Харківська область, смт. Великий Бурлук, вул. Терешкової, 2, код ЄДРПОУ 05507436, р/р 26005010320601 в ПАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346) на користь Приватного акціонерного товариства "Експериментально-механічний завод" (36007, м. Полтава, вул. Ковпака, 21, код ЄДРПОУ 05423432, р/р 260043821101 в ВАТ Банк «Фінанси та кредит», МФО 331832) основний борг в сумі 20000,00 грн.; штрафну санкцію за користування чужими коштами в сумі 3170,29 грн.; 481,70 грн. державного мита; суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. та вартість послуг адвоката в сумі 1800,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя (підпис< Текст > Доленчук Д. О.
Рішення підписано 06.09.2011 р.