83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
05.09.11 р. Справа № 4/215
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 16.08.2011р.,
від відповідача - не явився,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж
Україна” м. Київ в особі філії в м. Донецьк
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торакс” м. Донецьк
про стягнення 13019,70грн.
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 13019,70грн., з яких: 12796,08грн. - заборгованість за отриману, але не сплачену в повному обсязі продукцію, 223,62грн. - пеня за прострочення оплати товару, яка нарахована відповідно до п. 3.4 договору.
В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки товарів №8/МДГ-0252 від 01.04.2011р. з додатком, видаткові накладні (посилання на інший договір) №8/МРН08471 від 28.04.2011р. на суму 7075,48грн., №8/МРН09116 від 10.05.2011р. на суму 378,00грн., №8/МРН09114 від 10.05.2011р. на суму 1670,40грн., №8/МРН09115 від 10.05.2011р. на суму 300,00грн., №8/МРН09966 від 19.05.2011р. на суму 1172,40грн., №8/МРН09965 від 19.05.2011р. на суму 885,60грн., №8/МРН08472 від 28.04.2011р. на суму 1314,20грн., по яких переданий товар, претензію №1141 від 23.06.2011р.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданого державним комітетом статистики України (головним управлінням статистики у Донецькій області 18.08.2011р. № 14/4-13/666.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним по договору № 8/МДГ-0252 від 01.04.2011р. товар та пені, яка нарахована за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
2
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За своїм змістом та правовою природою договір № 8/МДГ-0252 від 01.04.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором поставки товарів № 8/МДГ-0252 від 01.04.2011р. постачальник (позивач) передає покупцю (відповідач), а покупець приймає та сплачує товар в терміни, визначені договором. Асортимент, одиниця виміру, та вартість товару, що поставляється по договору, визначається видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору). Ціна договору складається з сум всіх видаткових накладних, по яких буде проданий товар за час дії договору (п. 1.3 договору). Доставка товару може здійснюватись транспортом постачальника зі складу постачальника або може бути отриманий самостійно покупцем на складі постачальника. Вартість поставки включена у вартість товару. Умови поставки визначаються на умовах DDP (склад покупця) Інкотермс 2010р. (п. 2.1 договору). Покупець проводить оплату поставлених товарів протягом 30 календарних днів з дня поставки товару (п. 2.3 договору). Згідно п. 6.1 договору він вступає в силу з 01.04.2011р. та діє до 31.12.2011р. В разі, якщо до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін в письмовому вигляді не заявила про його розірвання, даний договір вважається продовженим на один календарний рік на тих самих умовах.
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Господарським судом встановлено, що повноважною особою підприємства відповідача, визначеною у повідомленні від 01.01.2011р., від позивача без будь-яких заперечень та зауважень отриманий товар на загальну суму 12796,08грн. по видатковим накладним №8/МРН08471 від 28.04.2011р. на суму 7075,48грн., №8/МРН09116 від 10.05.2011р. на суму 378,00грн., №8/МРН09114 від 10.05.2011р. на суму 1670,40грн., №8/МРН09115 від 10.05.2011р. на суму 300,00грн., №8/МРН09966 від 19.05.2011р. на суму 1172,40грн., №8/МРН09965 від 19.05.2011р. на суму 885,60грн., №8/МРН08472 від 28.04.2011р. на суму 1314,20грн., копії яких наявні в матеріалах справи. Таким чином, позивачем належним чином виконані умови договору щодо поставки товару відповідачу.
Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, тобто протягом 30 календарних днів з дня поставки товару як встановлено сторонами у п. 2.3 договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 2.3 договору, отриманий товар несплачений, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 12796,08грн., яку і просить стягнути позивач.
Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.
Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 223,62грн. пені за прострочення оплати товару відповідно до п. 3.4 договору.
3
Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення неустойки фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.
У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
У частині 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Сторонами в п. 3.4 договору визначено, що за порушення термінів оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування санкції, передбаченої п. 3.4 договору.
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 2.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 3.4 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 223,62грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
На підставі ст.ст.526,530,546,549,610 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” м. Київ в особі філії в м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торакс” м. Донецьк про стягнення 13019,70грн., з яких: 12796,08грн. - заборгованість, 223,62грн. - пеня в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торакс” м. Донецьк-83052, бул. Шевченка, 97, ЄДРПОУ 20341370 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” м. Київ-03127, пр. 40річчя Жовтня, 120, корпус 1 (фактична адреса: 02121, м. Київ, Харківське шосе, буд. 201-203 (літера 2-А) в особі філії в м. Донецьк (фактична адреса: 83112, м. Донецьк, вул. Купріна, 117), ЄДРПОУ 36133535 заборгованість в сумі 12796,08грн., 223,62грн. - пені, 130,20грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >