83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
06.09.11 р. Справа № 4/218
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 23.08.2011р.,
від відповідача - не явилась,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют” м. Донецьк
до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк
про стягнення 20900,00грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 20900,00грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані позивачем, з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що відповідачу платіжними дорученнями №2319 від 11.08.2008р. перераховані грошові кошти в сумі 14000,00грн. та №3665 від 10.12.2008р. в сумі 6900,00грн., а всього на загальну суму 20900,00грн. Ці грошові кошти перераховувались позивачем відповідачу на виконання умов договору №01/07/08 від 29.07.2008р., який рішенням господарського суду Донецької області від 15.07.2011р. по справі №33/63 визнаний неукладеним. Тому грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України як отримані без достатньої правової підстави.
В підтвердження викладених в позові обставин позивач надав рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2011р. по справі №33/63, рахунки-фактури №3 від 04.07.2008р. на суму 20004,00грн., №29 від 21.11.2008р. на суму 6900,00грн., які виписані відповідачем, платіжні доручення №2319 від 11.08.2008р. на суму 14000,00грн., №3665 від 10.12.2008р. на суму 6900,00грн., вимогу про повернення коштів №873/06-11 від 01.08.2011р., яка направлена відповідачу.
Відповідач неодноразово викликався в засідання суду, час і місце якого був вказаний в ухвалах, але ані ОСОБА_2, ані її представник не скористались своїм законним правом на участь в судовому засіданні, не надано нею і відзив на позов.
Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст..75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 20900,00грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані позивачем, з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачу платіжними дорученнями №2319 від 11.08.2008р. перераховані грошові кошти в сумі 14000,00грн. та №3665 від 10.12.2008р. в сумі 6900,00грн., а всього на загальну суму 20900,00грн. Ці грошові кошти перераховувались позивачем відповідачу на виконання умов договору №01/07/08 від 29.07.2008р., який рішенням господарського суду Донецької області від 15.07.2011р. по справі №33/63 визнаний неукладеним. Тому грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України як отримані без достатньої правової підстави.
2
Матеріалами справи доведено, що позивач на виконання умов договору №01/07/08 від 29.07.2008р. перерахував відповідачу у вигляді попередньої оплати 20900,00грн., що підтверджено платіжними дорученнями №2319 від 11.08.2008р. на 14000,00грн. та №3665 від 10.12.2008р. на суму 6900,00грн., копії яких наявні в матеріалах справи.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.07.2011р. по справі №33/63, яке набрало законної сили, встановлено, що договір №01/07/08 від 29.07.2008р., на виконання умов якого перераховані спірні кошти, визнаний господарським судом неукладеним, оскільки сторонами не погоджені його істотні умови.
В цьому ж рішенні зазначено, що позивач не позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою про стягнення необґрунтовано отриманих коштів на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, що і зроблено останнім.
Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, тому факти встановлені в рішенні господарського суду Донецької області від 15.07.2011р. по справі №33/63 не підлягають повторному доведенню позивачем.
За статтями 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі, звернувшись до суду відповідно до передбачених законодавством способів захисту порушеного права.
Оскільки положеннями частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати з судового рішення тільки у випадках, встановлених законодавством, під час розгляду справи позивач повинен довести належними та допустимими доказами наявність його права, за захистом якого він звернувся, на момент звернення з відповідним позовом.
Згідно статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення статті застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вищезазначена стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті застосовуються судом вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
- по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
- по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).
Друга частина статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).
3
Перелік ситуацій, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення (привласнення особою скарбу (ст. 343 ЦК) тощо.
Господарський суд дослідивши в сукупності всі матеріали справи задовольняє позовні вимоги позивача в повному обсязі, оскільки ним доведений факт перерахування відповідачу грошових коштів в розмірі 20900,00грн. без достатньої правової підстави.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
На підставі ст.ст. 11,15,16,1212 Цивільного кодексу України та, керуючись статтями 35,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют” м. Донецьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 м. Донецьк про стягнення 20900,00грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют” м. Донецьк-83059, вул. Складська, 5, ЄДРПОУ 20341039 грошові кошти в сумі 20900,00грн., 209,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 06.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Надруковано 3 примірника:
1 - суду,
1 - позивачу,
1 - відповідачу