Справа № 2-1693/11
Рішення
Іменем України
19 травня 2011 року Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого -судді Івановій І.В.
при секретарі - Козир К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного сільськогосподарського підприємства «Комунар»про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, суд -
встановив:
У березні 20011 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного сільськогосподарського підприємства «Комунар» про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 20 928 грн. 40 коп., моральної шкоди у розмірі 14 601 грн. , 3 % річних в сумі 558 грн. 88 коп. , інфляційні на загальну суму 1762 грн. 49 коп., витрат за надання юридичної допомоги у сумі 2000 грн. .
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач, з яким він перебуває в трудових правовідносинах з 20 травня 2009 року , за весь час роботи , а це 21 місяць, заробітну плату виплатив лише шість разів, три з яких частково. , у зв'язку з чим має перед ним заборгованість по заробітній платі у вищевказаному розмірі позовних вимог - 20 928 грн. 40 коп.. Крім того , як вказує позивач, зазначеною невиплатою зарплати, що є порушенням його трудових прав, йому були завдані значні моральні страждання і моральна шкода у вищевказаному розмірі відповідних позовних вимог. Так, у нього накопичились борги перед комунальними підприємствами, він був вимушений відмовлятися від придбання речей, які йому були необхідні. Крім того його неповнолітня дитина ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримувала у належній кількості і якості речей першої необхідності , що змушувало його звертатися за допомогою до інших людей. При таких умовах він морально страждав і взагалі подальше його існування потребувало від нього додаткових зусиль.
Крім того , у зв'язку с невиплатою заробітної плати він був поставлений в незручне положення перед АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», в якому він отримав кредит. З ціллю недопущення нарахування пені за кредитним договором , а також збереження квартири, якам була об'єктом іпотечного договору вимусило його докласти додаткових зусиль, залізти у борги до рідних і друзів, і як слідство призвело до моральних страждань.
Боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу по заробітній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає на момент подачі позову 23 249 грн. 40 коп. .
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача позов визнала частково . Не заперечувала проти стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 23 249 грн. 40 коп. . Вважає, що моральна шкоду підлягає стягненню у розмірі 5 000 грн., оскільки по позовам , які були пред'явлені до них склалася така практика.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши надані ними і долучені до справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову, але необхідність його часткового задоволення.
Так, як встановлено судом, ОСОБА_1 перебуває в трудових правовідносинах з відповідачем з 20 травня 2009 року, за весь час роботи , заробітну плату останній виплатив лише шість разів, три з яких частково , у зв'язку з чим має перед ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 928 грн. 40 коп.
Зазначені обставини були повністю визнані сторонами в судовому засіданні, а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Згідно ст.115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник , який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення . а також три проценти річних від прострочення суми, що складає 2 321 грн. 37 коп.
Зважаючи ж на ту обставину, що відповідач по даній справі фактично не виплачував позивачу заробітну плату на протязі 21 місяця, що знайшло своє беззаперечне підтвердження в судовому засіданні , суд вважає вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по зарплатні за цей час такими, що ґрунтуються за Законі, а тому підлягаючими безумовному задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування завданої позивачу порушенням його трудових прав моральної шкоди, суд вважає, що вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і відповідають чинному законодавству України, а тому безумовно підлягають задоволенню.
Так, судовим розглядом безперечно встановлено, що відповідач по даній справі дійсно протягом 21 місяця не виплачував ОСОБА_1 його заробітну плату, тобто належні йому на праві власності гроші, чим порушив не тільки трудові права позивача, а і його права приватної власності на належні йому кошти.
В результаті цього позивачу дійсно були завдані значні моральні страждання, тому що вищевказаним порушенням його особистих конституційних прав і нехтуванням його інтересів він був поставлений в досить принизливе становище, коли були порушені його нормальні життєві зв'язки і він був вимушений приймати додаткові та досить суттєві зусилля для організації свого життя.
Згідно ж ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Разом з тим, заявлена позивачем в своїх вимогах сума відшкодування такої шкоди, на думку суду, не відповідає ані характеру виявлених судовим розглядом правовідносин сторін, ані ступені вини відповідача по даній справі, а тому позов в цій частині вимог суд вважає необхідним задовольнити частково -на суму 8 000 грн..
Відповідно до ст.88 ЦПК України на користь позивача належить стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн..
Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним покласти на відповідача і судові витрати по даній справі у вигляді судового збору в сумі 51,00 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 120,00 грн.
Керуючись ст.. 10 11,88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.. ст.. 115,116,117, 237-1 КЗпП України, суд-
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Комунар» на користь ОСОБА_1 23 249 грн. 40 коп. в якості заборгованості по заробітній платі, 8 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди та витрати на надання юридичної допомоги у розмірі 2000 грн..
Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства «Комунар» на користь держави судові витрати: 51 гривну в якості судового збору; 120 гривен в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи.
Рішення в частині стягнення на користь заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня проголошення , особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.В. Іванова