2-1289/11
Іменем України
16 серпня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого -судді Алтухової О.С.,
при секретарі -Щукіній О.В.,
за участю позивача -ОСОБА_1, представника відповідача -ОСОБА_2, представника 3-ї особи -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-я особа: КП СЄЗ Ворошиловського району м.Донецька, про відшкодування майнової матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, 3-я особа: КП СЄЗ Ворошиловського району м.Донецька, про відшкодування майнової матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступне:
Він мешкає в АДРЕСА_1 з 1975 року. Квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить відповідачці, яку вона здає в найом квартирантам.
Квартира знаходиться в запущеному стані, сантехнічні прилади і деталі зношені, поточні і капітальні ремонти відповідачкою не робляться, тому квартирантами являються громадяни з Арабських і Африканських країн.
Протягом 2008-2010 років, в результаті халатного звернення з системою водопостачання і сантехнічними приладдями, відсутність контролю за ними, неодноразово заливалися туалетне приміщення і кухня його квартири. В результаті цього під впливом води сталося замикання електропроводки в ванній кімнаті, постраждали шпалери в ванній кімнаті та в туалетному приміщенні, на кухні.
Крім цього він двічі робив ремонт в туалетному приміщенні, один раз на кухні.
Відповідно складеного кошторису йому нанесена матеріальна шкода в сумі 564,00 грн.
На його неодноразові звернення до власника квартири прийняти відповідні міри до усунення причин, які приводять до залиття його квартири залишаються без реагування. Такою противоправною поведінкою власник квартири причиняє йому і його сім'ї хвилювання, душевні страждання, що негативно впливає на стан його здоров'я і його сім'ї та являється однією із основних причин різкого погіршення.
Тому просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 564,00 гривень та моральну шкоду в розмірі 2500,00 гривень.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, зазначив, що в період, коли власником квартири стала ОСОБА_4 сталося два залиття, що підтверджені актами. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що позивачу пропонувалося зробити ремонт власними силами відповідача, однак позивач від цього відмовився.
Представник 3-ї особи ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні підтвердив факти залиття, що сталися 21.12.2010 р. та 31.12.2010 р., просив ухвалити рішення на підставі діючого законодавства.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника 3-ї особи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником та мешкає в квартирі АДРЕСА_1.
Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_4, на підставі рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 08.07.2008 року, з 12.09.2008 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2.
Актом від 21 грудня 2010 року, складеним робітниками ЖЕУ-5 Ворошиловського району м. Донецька, за участю позивача ОСОБА_1, зафіксований факт залиття квартири позивача з квартири відповідача та відображені пошкоджені місця в квартирі, а саме: залито: кухня: стіна -5,2 м2, поклеєна шпалерами покращеної якості, стеля -7,4 м2, поклеєна шпалерами покращеної якості; туалетна кімната: стіна-4 м2, поклеєна шпалерами покращеної якості, стеля - 1,4 м2, поклеєна шпалерами звичайної якості, та встановлено, що причиною залиття була халатна експлуатація санітарно-технічних приладів, відсутність контролю за сантехнічними приладами власником квартири АДРЕСА_2.
Актом від 31 грудня 2010 року, складеним робітниками ЖЕУ-5 Ворошиловського району м. Донецька, за участю позивача ОСОБА_1, зафіксований факт залиття квартири позивача з квартири відповідача та відображені пошкоджені місця в квартирі, а саме: залито: кухня: стіна -5,2 м2, поклеєна шпалерами звичайної якості, стеля -7,4 м2, поклеєна шпалерами звичайної якості; та встановлено, що причиною залиття було протікання квартирної розводки в кухні квартири АДРЕСА_2.
Згідно локального кошторису, складеного КП СЄЗ Ворошиловського району м.Донецька станом на 25.01.2011 року, вартість ремонтних робіт, пов'язаних із затопленням квартири АДРЕСА_1, з урахуванням вартості матеріалів, аналогічних тим, що були пошкоджені, на момент складання кошторису складає 564,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача щодо недійсності акту про залиття від 31.12.2010 року у зв'язку з відсутністю печатки ЖЕУ-5, оскільки акт по залиттю від 31.12.2010 року складений на бланку визначеного зразка (затвердженого КМУ) з підписами осіб, що його склали та підписом мешканця, що звернувся.
На підставі наданих доказів, суд приходить до висновку про доведеність доводів позивача щодо наявності фактів залиття квартири АДРЕСА_1, що сталися 21.12.2010 р. та 31.12.2010 р., з вини відповідача.
Згідно статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
За статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 564,00 грн.
Також суд вважає доведеними доводи позивача щодо спричинення йому залиттям квартири моральної шкоди, оскільки вищевикладеними актами підтверджуються факти залиття, а відмова відповідача у добровільному порядку відшкодувати завдані збитки протягом тривалого часу призвела до моральних страждань і душевних переживань позивача, який є людиною похилого віку і має незадовільний стан здоров'я, що підтверджується медичними документами. Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо порушення внаслідок залиття його звичайного укладу життя, так як він повинен був звертатися до житлово-експлуатаційних організацій та до суду.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, пропорційно перенесеним позивачем моральних страждань, в розмірі 300,00 гривень.
Згідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена позивачем при пред'явленні позову сума судового збору 59,50 грн. та сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.
На підставі ст.ст. 1166, 1192, 1191 ЦК України керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-я особа: КП СЄЗ Ворошиловського району м.Донецька, про відшкодування майнової матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 564,00 грн., моральну шкоду в розмірі 300,00 грн., суму судового збору 59,50 грн., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120,00 грн., а всього стягнути 1 043 (одну тисячу сорок три) гривні 50 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення надруковане у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.С. Алтухова