18.08.2011
Справа №2-1955/11
категорія № РІШЕННЯ
18 серпня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді - Лемешко А.С.,
при секретарі - Пус М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської Ради, Головного управління Державного комітету України по земельним ресурсам у м. Севастополі, 3-я особа ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, анулювання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0735 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та анулювання державного акту на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2. Вимоги мотивовані тим, що йому на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1, однак при реєстрації права власності на земельну ділянку йому стало відомо, що власником земельної ділянки значиться ОСОБА_2 Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 13.04.2010 року визнано недійсним угоду купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0735 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. У наступний час він позбавлений права на земельну ділянку, відповідно до ч.3 ст. 120 ЗК України.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Просить визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0735 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та анулювати державний акт на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2.
Представник відповідачів у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на винесення рішення на розсуд суду.
3-я особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи сповіщена належним чином, поважних причин неявки суду не повідомила, своїх заперечень не надала.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні документи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Такими підставами є спадкування майна за заповітом відповідно до ст. 1217 ЦК України.
У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 27.08.2008 року відділом РАЦС Нахімовського районного управління юстиції в м. Севастополі.
Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є позивач.
Відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України позивач прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1.
25 липня 2006 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0735 га, на якої розташований жилий будинок в надвірними будівлями АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 на підстави державного акту про право приватної власності на земельну ділянку серії III-КМ №091567, виданого 11.05.1999 р. НРДА м. Севастополя.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 13.04.2010 року визнано недійсною угоду купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0735 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1, укладеного 25.07.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Відповідно ч.3 ст.120 ЗК України у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу).
У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) роз'яснено, що при переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходило право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких ця ділянка належала відчужувачу.
Однак при зверненні 05.11.2010 року до Головного управління Державного комітету України по земельним ресурсам у м. Севастополі із заявою про анулювання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0735 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 та видачі нового державного акту на спірну земельну ділянку на його ім'я йому було відмовлено у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не зданий оригінал державного акту на вказану земельну ділянку.
Відповідно п.4.18 «Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою», затвердженим наказом Держкомзему №325 від 22.06.2009 року, зареєстрованого в Мінюсті України 06.08.2009 року за №735/16751 у разі припинення права власності на земельну ділянку, власник земельної ділянки повертає свій екземпляр державного акту у територіальний орган Держкомзему, де зберігається другий екземпляр, після чого на них ставляться відмітки «анульований». Однак оскільки ОСОБА_2 ухиляється від здачі свого екземпляра державного акту на спірну земельну ділянку до територіального органу, позивач позбавлений права на захист свого порушеного права, не інакше як у судовому порядку.
Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
За таких обставин вимоги позивача базуються на законі і є обґрунтованими. До того ж визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 216,373,1216,1217 ЦК України, ст.ст. 120,126,210 ЗК України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ”, ст.ст. 10,30,60,212,213-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Анулювати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0735 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на земельну ділянку площею 0,0735 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий - суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Нахімовського районного
суду м. Севастополя А.С. Лемешко
Рішення набрало чинності 29.08.2011 року А.С. Лемешко