29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"22" вересня 2011 р.Справа № 11/5025/1444/11
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький
до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м.Київ
про визнання недійсним генерального кредитного договору № 0007/06/16-KL від 17 лютого 2006 року та додаткових договорів до нього зокрема: №1 від 17.02.06 року,№2 від 20.04.06р.,№3 від 04.09.06р.,№4 від 16.02.07р.,№5 від03.12.07р., №6 від 16.02.08р.,№7 від 26.02.08р., №8 від 12.06.08р., №9 від 29.08.08р., №9/1 від 29.12.08 р., №10 від 29.01.09р., №11 від 29.03.09р.
Суддя Радченя Д.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представник за договором про надання юридичних послуг адвокатом від 17.08.2011р.
від відповідача: ОСОБА_3 - представник по довіреності №10/19-08 від 05.05.2010р.
Рішення приймається 22.09.2011р. оскільки в судовому засіданні 20.09.2011р. оголошувалась перерва.
В судовому засіданні 22.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ про визнання недійсним генерального кредитного договору № 0007/06/16-KL від 17 лютого 2006 року та додаткових договорів до нього зокрема: №1 від 17.02.06 року,№2 від 20.04.06р.,№3 від 04.09.06р.,№4 від 16.02.07р.,№5 від03.12.07р., №6 від 16.02.08р.,№7 від 26.02.08р., №8 від 12.06.08р., №9 від 29.08.08р., №9/1 від 29.12.08 р., №10 від 29.01.09р., №11 від 29.03.09р., обгрунтовуючи тим, що укладений Генеральний кредитний договір №0007/06/16-KL від 17.02.2006р. не містить істотних умов, обов'язковість яких передбачена ст. 345 Господарського кодексу України, а саме, відсутні істотні умови, що перебачають відповідальність банку щодо видачі кредиту. Зокрема, Генеральний кредитний договір №0007/06/16-KL від 17.02.2006р. не містить відповідальності сторони, зобов'язанням якої є надання кредиту, тобто вимога закону про обов'язковість внесення до умов кредитного договору умову про відповідальність сторін, а саме, умову про відповідальність кредитодавця, не виконана.
Представником позивача 07.09.2011р. подано письмову заяву про зміну підстави позову, яку підтримано в судовому засіданні 13.09.2011р. В зазначеній заяві представник позивача зазначив, що відповідно до п.1.2 генерального кредитного договору №0007/06/16-KL від 17.02.2006р. забезпеченням виконання боргових зобов'язань позичальника за цим договором є договір іпотеки нежитлового приміщення площею 200кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34 (2-й поверх) укладений між позичальником та АКБ "Форум. А відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", іпотечним боргом є основне зобов'язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечено іпотекою. Договір про іпотечний борг, вказаним Законом визначено, як цивільно-правову угоду спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, які виникають у кредитодавця та боржника з приводу іпотечного боргу. Зазначено, що підписаний між відповідачем та позивачем кредитний договір є, відповідно до норм вказаного Закону, договором про іпотечний борг, а відповідно до ст. 2 ЗУ "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", іпотечний борг виникає при дотриманні сторонами договору про іпотечний борг, умов, встановлених даним Законом. Зокрема, ст. 2 Закону передбачає, що основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до укладення договору про іпотечний борг. Така інформація повинна бути оприлюднена кредитодавцем у письмовій формі і містити опис грошових зборів і витрат, пов'язаних з установленням іпотеки;принципи визначення плати за договором про іпотечний борг; положення про інфляційне застереження; порядок дострокового виконання основного зобов'язання у разі неплатоспроможності боржника або невиконанні боржником своїх зобов"язань за договорм про іпотечний борг та юридичні наслідки цього невиконання; право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання; реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру банків; інші умови за рішенням кредитодавця. Однак вказана інформація не була письмово оприлюднена відповідачем та надана позивачу.
Враховуючи те, що станом на момент подачі заяви суд не перейшов до розгляду справи по суті, заява позивача про зміну підстави позову прийнято до розгляду в судовому засіданні, про що винесена відповідна ухвала.
В судовому засіданні 22.09.2011р. викладена в попередніх засіданнях позиція, з приводу заявлених позовних вимог представником позивача підтримана.
Відповідач проти позову заперечує оскільки на думку останнього позов є необґрунтований, безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.
У відзиві на позовну заяву з врахуванням заяви про зміну підстави позову зазначає, що до укладання кредитного договору інформація передбачена ст. 2 ЗУ "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" була надана ФОП ОСОБА_1 у письмовій формі. А тому з посиланням на норми чинного законодавства вважає, що вимоги ст. 2 ЗУ "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" які встановлюють обов'язки кредитодавця до укладання договору про іпотечний борг не можуть бути підставою для визнання недійсним правочину.
Звертає увагу суду, що в Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області розглядається справа про звернення стягнення на предмет іпотеки, який був переданий в забезпечення зобов'язань ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк Форум" по кредитному договору. А тому зазначає, що позовна заява про визнання недійсними договорів подана з метою зупинення процесу по зверненню стягнення на предмет іпотеки.
Окрім того 19.09.2011р. позивачем до господарського суду Хмельницької області подано письмове клопотання про призначення судової експертизи у справі.
В судових засіданнях позивач подане клопотання підтримує з посиланням на доводи викладені у клопотанні.
Відповідач проти задоволення клопотання заперечує посилаючись на те, що воно подане з метою затягнути розгляд справи.
З приводу заявленого позивачем клопотання від 19.09.2011р. про призначення судової економічної експертизи судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч.1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Тому неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Аналогічна правова позиція викладена в роз'ясненні Вищого Арбітражного Суду України N 02-5/424 від 11.11.98р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"
З огляду на викладене, враховуючи, що позивач в своєму клопотанні про призначення експертизи фактично ставить питання, вирішення якого чинним законодавством фактично віднесено до компетенції суду в задоволенні клопотання від 19.09.2011р. належить відмовити.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши в судових засідання доводи представників сторін, господарським судом встановлено:
В зв'язку із приведенням статуту АКБ „Форум" у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" останнім 19.04.2010 року проведено зміну найменування юридичної особи - Відповідача з АКБ "Форум" на ПАТ "БАНК ФОРУМ". Згідно статуту ПАТ "БАНК ФОРУМ" є правонаступником АКБ "Форум" (м. Київ, бульвар Верховної Ради. 7, код ЄДРПОУ 21574573), а тому надалі по справі назви АКБ „Форум" та ПАТ "БАНК ФОРУМ" рахуються 2-ма назвами одної юридичної особи - публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ і використовують в одному значенні.
17 лютого 2006р. року між Акціонерним комерційним банком „Форум" (надалі - Відповідач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - Позивач) було укладено Генеральний кредитний договір № 0007/06/16-КL відповідно до якого банк (позивач) надає позичальникові грошові кошти у формі кредиту або кредитної лінії, що не перевищує максимальний ліміт кредитування.
У відповідності до п. 1.1. зазначеного договору розмір кредитних коштів, що надаються позичальнику в межах максимального ліміту кредитування, порядок та умови надання кредитних коштів, строк користування ними та цільове використання, а також плата за користування та інші умови за згодою сторін визначаються сторонами у відповідних додаткових договорах, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно вимог пп. "г)" п. 1.2. договору Кредитні кошти надаються банком за умови оформлення забезпечення виконання боргових зобов'язань позичальника за цим договором. Забезпечення виконання боргових зобов'язань позичальника за цим договором є договір іпотеки нежилого приміщення площею 200 кв.м., яке знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34 укладений з позичальником та АКБ "Форум" та договір поруки укладений між позичальником та СПД-фізичною особою ОСОБА_4
Зазначений договір підписаний сторонами, скріплений печаткою відповідача, та містить всі необхідні елементи які повинні бути погоджені сторонами в зазначеному виді договорів.
В послідуючому у відповідності до умов Генерального кредитного договору № 0007/06/16-КL сторони уклали додаткові договори №1 від 17.02.06 року,№2 від 20.04.06р.,№3 від 04.09.06р.,№4 від 16.02.07р.,№5 від03.12.07р., №6 від 16.02.08р., №7 від 26.02.08р., №8 від 12.06.08р., №9 від 29.08.08р., №9/1 від 29.12.08 р., №10 від 29.01.09р., №11 від 29.03.09р.
За змістом зазначених договорів відповідачем на умовах генерального кредитного договору № 0007/06/16-КL надано позивачу грошові кошти у формі кредитної лінії , що відновлюється, в межах максимального ліміту заборгованості зазначеного в графі 1 розділу 1 генерального кредитного договору, в розмірі 72500,00 грн.
За змістом наведених договорів розмір процентів за користування коштами та строк користування кредитними коштами коригувався.
Окрім того в додатковому договорі № 8 від 12.06.08р. сторони погодили, що грошові кошти можуть надаватись в гривні або доларах США в межах максимального ліміту заборгованості, відповідно до письмової заявки позичальника.
Остаточний строк користування коштами та проценти визначені наступним чином:
- строк користування кредитними коштами встановлено до 12.02.2010р.
- 20,0% річних за користування кредитними коштами в гривні та 12,8 % річних за користування кредитними коштами доларах США.
Факт отримання коштів позивачем згідно наведених договорів підтверджено доданими позивачем до позовної заяви копіями банківських виписок по кредитному рахунку позивача та не заперечується сторонами у справі.
Аналізуючи матеріали справи, оцінюючи їх у сукупності, господарський суд враховує наступне :
Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Пунктом 3 ст. 3, ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно вимог ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У відповідності до ст. 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Безпідставними є посилання позивача на недосягнення між сторонами згоди при укладенні Кредитного договору положень щодо відповідальності банку, як на підставу для визнання договору недійсним, оскільки вказані обставини спростовуються змістом укладеного між сторонами договору, зокрема розділом 4.
З таких же підстав не підлягають задоволенню також вимоги позивача щодо визнання кредитного договору недійсним у зв'язку з недотриманням відповідачем вимог статті 2 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".
Так, згідно із абзацом 5 частини 1 статті 1 Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" визначено, що іпотечний борг - основне зобов'язання за будь-яким правочином, виконання якого забезпечене іпотекою. Абзацом 4 частини 1 статті 1 вищезазначеного Закону, договір про іпотечний борг - цивільно-правова угода, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, які виникають у кредитодавця та боржника з приводу іпотечного боргу. Згідно із абзацом 1 частини 1 статті 2 вищезазначеного Закону, іпотечний борг виникає з цивільно-правових відносин між сторонами договору про іпотечний борг за умови дотримання встановлених цим Законом вимог.
При цьому Закон України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", встановлює, що основні економічні та правові вимоги виникнення іпотечного боргу мають бути розкриті до укладання договору про іпотечний борг. Ця інформація має бути оприлюднена кредитодавцем у письмовій формі і містити опис грошових зборів і витрат, пов'язаних з установленням іпотеки; принципи визначення плати за договором про іпотечний борг; положення про інфляційне застереження, порядок дострокового виконання основного зобов'язання в разі неплатоспроможності боржника або невиконання боржником своїх зобов'язань за договором про іпотечний борг та юридичні наслідки цього невиконання право боржника попереджати кредитодавця про можливе невиконання основного зобов'язання; реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру фінансових установ чи Державного реєстру банків; інші умови за рішенням кредитодавця.
Позивач в судовому засіданні не вказав достатніх підстав необхідних для визнання договору недійсним. Так, статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, і також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною. Таким чином інформація, яка повинна бути надана до моменту укладення договору однією з сторін є частиною пропозиції та істотною умовою договору, оскільки обов'язковість її оприлюднення прямо передбачена законом.
Судом встановлено, що вимоги виникнення іпотечного боргу були відповідачем розкриті, оскільки позивач хоч і зазначає, що вказана інформація не була письмово оприлюднена та надана відповідачу, проте до клопотання про призначення судової експертизи надав докази, що вказана інформація була письмово доведена до відповідача, також про надання відповідачем документів на виконання вимог закону "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" зазначає в клопотанні про призначення експертизи.
Таким чином, доводи позивача суперечать наявним доказам, встановленим обставинам справи та спростовуються чинним законодавством.
Окрім того судом враховано, що відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно вимогст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Враховуючи, що при укладанні генерального кредитного договору між сторонами погоджено умову, що до винекнення права на отримання кредиту між сторонами повинен бути укладений раніше договір іпотеки та договір поруки, про що зазначено в кредитному договорі суд вважає посилання позивача на те, що вимоги виникнення іпотечного боргу були відповідачем не розкриті безпідставними оскільки на момент укладання генерального кредитного договору сторони були обізнані з умовами договорів про забезпечення виконання боргових зобов'язань.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
В позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький до публічного акціонерного товариства "Банк Форум" м. Київ про визнання недійсним генерального кредитного договору № 0007/06/16-KL від 17 лютого 2006 року та додаткових договорів до нього зокрема: №1 від 17.02.06 року,№2 від 20.04.06р.,№3 від 04.09.06р.,№4 від 16.02.07р.,№5 від03.12.07р., №6 від 16.02.08р.,№7 від 26.02.08р., №8 від 12.06.08р., №9 від 29.08.08р., №9/1 від 29.12.08 р., №10 від 29.01.09р., №11 від 29.03.09р. відмовити.
Суддя Д.І. Радченя
Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею відповідно до ст. 85 ГПК України 26.09.2011 року.
Віддрук: 4 прим.:
1. - до справи;
2. - позивачу;
3. 4. - відповідачу;