73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
25.08.2011 Справа № 5024/1422/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК""РАС Логістик", м.Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд", м.Херсон
про стягнення 40726грн. 52коп.
за участю
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, адвокат, угода-довіреність від 30.05.2011р.
від відповідача - ОСОБА_2 - засновник , пасп. НОМЕР_1, виданий Суворовським ВМ ХМВ УМВС Укр. в Херсон. області 30.04.2009р.
Сутність справи: Позивач (ТОВ "ТЕК" "РАС Логістік", м.Львів, код ЄДРПОУ 35774697) звернувся з позовом, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача (ТОВ "Транслойд", м.Херсон, код ЄДРПОУ 20782312) 39741грн. 70коп. збитків, завданих крадіжкою товару, яка мала місце під час його транспортування, яке здійснювалося на підставі укладеного між сторонами договору від 27.01.2011р. №1226 на виконання транспортних послуг; 158грн. 96коп. інфляційних втрат та 133грн. 92коп. річних за прострочення боржником грошового зобов'язання, 691грн. 94коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по перерахуванню завданих збитків.
Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на наявність договірних зобов'язань, відповідно до яких відповідач, будучи експедитором зобов'язався надати транспортний засіб в придатному технічному стані, доставити вантаж в пункт призначення і передати уповноваженій особі, нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі згідно товарно-транспортних документів.
В процесі виконання транспортних послуг мала місце крадіжка товару та його нестача на суму 39741грн. 70коп.
Факт крадіжки зареєстрований Любашівським РВ ГУМВС України в Одеській області в ЖРЗСП №396 від 06.03.2011р. і відповідачем не заперечується.
Скерована відповідачу претензія з вимогою відшкодування завданих збитків залишена без реагування та задоволення, що було підставою для нарахування інфляційних, річних та пені.
У судовому засіданні позивач звернувся з письмовою заявою про стягнення з відповідача додатково 3970грн. судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, яка залучена до матеріалів справи.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач у наданому письмовому відзиві позов не визнає, посилаючись на відсутність у позивача права на позов, а також на те, що ТОВ "Транслойд" є неналежним відповідачем.
Як зазначено у видаткових та товарно-транспортних накладних вантажовідправником товару є ТОВ "Нестле Україна", а фактичним перевізником вантажу - водій ОСОБА_3, який працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, з яким у відповідача існують договірні відносини на перевезення вантажів автомобільним транспортом.
З посиланням на приписи ч.1 ст.924 ЦК України зазначає, що перевізник відповідає за зберігання вантажу з моменту його прийняття до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Оскільки відповідач не здійснював перевезення вантажу і його втрата сталася внаслідок обставин, яким він не міг запобігти, відсутні правові підстави для стягнення з нього збитків.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
27 січня 2011р. між позивачем (експедитор-1) та відповідачем (експедитор-2) був укладений договір №1226 на виконання транспортних послуг, предметом якого є надання транспортно-експедиторських послуг на території України та міжнародному сполученні. (а.с.34-36)
У пункті 2.2 та 4.2 договору сторони передбачили, що експедитор-2 зобов'язується забезпечити подачу автомобіля в місце і терміни, узгоджені замовленням; доставити вантаж в пункт призначення і передати його уповноваженій особі; нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання до моменту передачі згідно товарно-транспортних документів; нести відповідальність за втрату або нестачу вантажу - в розмірі дійсної вартості втраченого товару.
На підставі підписаного сторонами замовлення від 04.03.2011р. №2235-П відповідач прийняв до перевезення товар, вантажовідправником якого є ТОВ "Нестле Україна", прийнятий до перевезення водієм ОСОБА_3, автомобіль Вольво НОМЕР_3/НОМЕР_2 (а.с.12), пункт розвантаження - Одеса.
Згідно видаткових накладних виробника (ТОВ "Нестле Україна") для замовника та одержувача - ТОВ "Таврія-В", м.Одеса, пров.2-й Аеропортівський, 2 було відвантажено: по видатковій накладній №961691979 від 05.03.2011р. товар на суму 196669грн. 57коп.; по видатковій накладній №961691980 від 05.03.2011р. товар на суму 99572грн. 12коп.; по видатковій накладній №961691440 від 05.03.2011р. товар на суму 196669грн. 57коп. (а.с.16-30).
Товар для перевезення прийнятий автопідприємством ТОВ "ТЕК "РАС Логістік" водій Очеретнюк, автомобіль НОМЕР_3/НОМЕР_2 05.03.2011р. по товарно-транспортних накладних №8021800574, №8021809592, №8021800573 (а.с.12-14).
Зазначений вантаж для перевезення прийнятий за справними пломбами, що підтверджується підписами водія та вантажовідправника у вищеперелічених товарно-транспортних накладних.
В процесі вивантаження товару згідно видаткової накладної №96169180 від 05.03.2011р. було виявлено нестачу 256 штук кофе "Нескафе Голд 16*150; згідно видаткової накладної №961691440 від 05.03.2011р. - нестачу 840 шт. кофе "Нескафе Голд", 60 шт. кофе "Нескафе Голд Вакс" скло 12*100 та 17 шт. кофе "Нескафе Голд Шоколад Чорний" 21*100; згідно видаткової накладної №961691979 від 05.03.2011р. - нестачу 540шт. кофе "Нескафе Голд" на загальну суму 39741грн. 70коп., про що було складено комісійні акти №5474 від 07.03.2011р., №5475 від 07.03.2011р. № 5472 від 07.03.2011р. за участю водія Очеретнюка (а.с.31-33).
Згідно виданої Любашивським РВ ГУ МВС України в Одеській області водію ОСОБА_3 довідки вбачається, що водій ОСОБА_3 звернувся до Любашивського РВ ГУ МВС України в Одеській області з письмовою заявою, що перебуваючи на території с.Троїцьке, ним були встановлені відсутність навісного замка та пошкодження пластикових пломб з явними ознаками проникнення на дверцятах полупричепа-рефрежиратора д/н НОМЕР_2, в якому до м.Одеси перевозилися продовольчі товари та інші матеріальні цінності (а.с.37), а виданою слідчим СВ Любашивського РВ ГУМВС довідкою підтверджений факт порушення карної справи №27201100078 за фактом крадіжки з полупричепу рефрижератора "Shmits" д/н НОМЕР_2 продовольчих товарів та матеріальних цінностей.
Викладені обставини були підставою для звернення з позовом про відшкодування завданих нестачею збитків, вирішення якого є предметом даного розгляду.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження на надавши їм правову оцінку, суд визнав позов обгрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню - в частині стягнення 39741грн. 70коп. збитків, 52грн. 26коп. річних, з врахуванням наступного.
Як вбачається з умов укладеного договору та замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом №2235-П, відповідач зобов'язався надати на замовлення позивача послуги, пов'язані з перевезенням вантажу вантажовідправника. Таким чином, позивач виступив замовником послуг з перевезення вантажу, а відповідач - перевізником.
Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.
Частинами 1 та 2 ст.917 ЦК України передбачено, що перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором, а відправник - пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню в належній тарі та упаковці.
Відповідно до наданих в матеріали справи ТТН №№8021809592, 8021800573, 8021800574 автопідприємство позивача - ТОВ "ТЕК "РАС Логістік" прийняло до перевезення від замовника та вантажовідправника - ТОВ "Нестле України" вантаж для доставки його вантажоодержувачу - ТОВ "Таврія-В". Таким чином, з врахуванням вищенаведених правових норм, виступило перевізником товару.
В свою чергу, на підставі укладеного договору на виконання транспортних послуг №1226, позивач залучив до виконання своїх обов'язків іншу особу - відповідача, а відповідач - на підставі договору №01/03/11 від 01.03.2011р. - фізичну особу- підприємця ОСОБА_4, що не протирічить приписам статей 929 та 932 ЦК України.
Зокрема, відповідно до ст.932 та ст.934 ЦК України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.
Отже, на зобов'язання із договору транспортного експедирування поширюються загальні підстави цивільно-правової відповідальності. Така відповідальність є повною як для клієнта, так і для експедитора.
Оскільки діяльність експедитора є підприємницькою, відповідальність за неналежне виконання обов'язків за договором транспортного експедирування настає за наявності загальних підстав, передбачених ст.617 ЦК України, тобто, якщо інше не встановлено договором або законом, експедитор несе відповідальність, якщо не доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків перед експедитором іншою особою, зокрема, ФОП ОСОБА_4
За правилами ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Наданими в матеріали справи належними доказами доведено наявність між сторонами договірних відносин на надання транспортних послуг; факт передачі вантажовідправником товару для перевезення (шляхом складення ТТН); замовленням на перевезення вантажів автомобільним транспортом №2235-П, згідно з яким позивач виступив замовником послуг, а відповідач - перевізником.
Згідно ТТН товар на автомобіль НОМЕР_3/НОМЕР_2 водію Очеретнюк відвантажений за справною пластиковою пломбою, відбиток 0150282.
В процесі перевезення вантажу до м.Одеси 06.03.2011р. у с.Троїцькому мало місце проникнення до полупричепа - рефрижератора та крадіжка товару, що було підставою для порушення карної справи і підтверджено наданими в матеріали справи довідками Любашивського РВ ГУМВС України в Одеській області.
Факт нестачі товару на суму 39741грн. 70коп. підтверджений наданими комісійними актами, підписаними у тому числі й водієм ОСОБА_3
Відповідно до статей 610 та 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема й сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.
У пунктах 2.2.4 та 4.2 договору №1226 відповідач взяв на себе зобов'язання нести повну матеріальну відповідальність за вантаж, що перевозиться з моменту його отримання і до моменту передачі, згідно товарно-транспортних документів та нести відповідальність за втрату або нестачу вантажу - в розмірі дійсної вартості такого вантажу.
За приписами ст.618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладене його виконання (ст.528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосередньо виконавця.
З огляду на викладене, з врахуванням вищенаведених правових норм, статей 308, 314 ГК України, ст.133 Статуту автомобільного транспорту України, ст.924 ЦК України, позовні вимоги в частині стягнення 39741грн. 70коп. заподіяних збитків є обгрунтованими і підлягають задоволенню.
Окрім суми збитків, позивач також просить суд стягнути з відповідача за період прострочки з 04.06.2011р. по 15.07.2011р. (41 день) 691грн. 94коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по перерахуванню збитків, а також 133грн. 92коп. річних та 158грн. 96коп. інфляційних нарахувань за прострочення боржником грошового зобов'язання.
Позивач посилається на те, що ним були вжиті заходи щодо претензійного врегулювання спору, які були проігноровані відповідачем шляхом ухилення від отримання поштової кореспонденції. Моментом, від якого відбувається нарахування штрафних санкцій, позивач визначає 04.06.2011р., тобто 30-ти денний термін, що минув від моменту повернення рекомендованих відправлень. На підтвердження зазначеного факту позивач надає довідки відділення зв'язку ф.20 від 23.03.2011р. та від 04.04.2011р. з повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення, адресованого відповідачу, згідно яких відправлення повернуті за закінченням терміну зберігання.
Проте, суд бере до уваги той факт, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували, що зазначені відправлення містили вимогу про сплату збитків.
На вимогу суду позивач надав претензію №06-1 від 17.06.2011р. з вимогою сплати завданих збитків в сумі 39741грн. 70коп. Направлення зазначеної претензії позивачу 23.06.2011р. підтверджено наданим описом вкладення, факт одержання її відповідачем 02.07.2011р. підтверджено повідомленням відділення зв'язку про вручення.
Доказів, які б підтверджували направлення відповідачу претензій відповідно 28.03.2011р. та 04.04.2011р. позивач суду не надав.
За правилами, встановленими ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду на те, що з претензією позивач звернувся 23.06.2011р. відповідач повинен був виконати обов'язок по перерахуванню боргу, починаючи з 29.06.2011р., отже простроченим зобов'язання вважається з 30.06.2011р., і саме ця дата має бути застосована для нарахування річних інфляційних та пені, а не 04.06.2011р., як зазначено позивачем у наданому розрахунку.
З врахуванням положень ч.2 ст.625 ЦК України розрахунок інфляційних та пені розраховується з 30.06.2011р. по 15.07.2011р., тобто за 16 днів прострочки, а не 41 день, як зазначено позивачем.
Таким чином, розмір підлягаючих до стягнення річних становить 52грн. 26коп., щодо інфляційних, то у липні 2011р. мала місце дефляція, індекс якої становив 98,7%.
Щодо стягнення пені в розмірі 691грн. 94коп., то в цій частині позовна вимога є безпідставною, оскільки її нарахування та уплата не передбачена умовами укладеного між сторонами договору.
Не підлягають стягненню за рахунок відповідача також 3970грн. адвокатських послуг, оскільки їх оплата позивачем адвокату ОСОБА_1 не підтверджена належними доказами.
Сплачені позивачем судові витрати пропорційно задоволеним вимогам покладаються на відповідача, з вини якого спір доведений до розгляду господарським судом.
З врахуванням викладеного, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги в частині стягнення 39741грн. 70коп. збитків та 52грн. 26коп. річних.
У задоволенні решти позову в частині стягнення 691грн. 94коп. пені, 158грн. 96коп. інфляційних та 81грн. 66коп. річних відмовляється за безпідставністю вимог.
Доводи відповідача є безпідставними, такими, що не грунтуються на фактичних обставинах справи, спростовуються вищенаведеними правовими нормами.
Суд наголошує на тому, що відповідно до ч.2 ст.932 ЦК України, якщо має місце порушення умов договору, то експедитор відповідає перед клієнтом за дії інших осіб, залучених ним, при цьому має право в порядку регресу відшкодувати завдані йому неналежним виконанням іншою особою покладених на нього обов'язків.
З врахуванням викладеного, як безпідставні були відхилені заявлені в процесі розгляду справи відповідачем клопотання про зобов'язання позивача надати докази на підтвердження відшкодування завданих збитків вантажовідправнику та зупинення господарської справи до вирішення порушеної за фактом крадіжки карної справи.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд", юридична адреса: м.Херсон, пр.Ушакова, 73 (73039, м.Херсон, 39, а/с 289; м.Херсон, вул.9 Січня, 15). код ЄДРПОУ 20782312, р.рахунки не відомі, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК""РАС Логістик", м.Львів, юридична адреса: м.Львів, вул.Олени Степанівни, 47 (фактична адреса: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 212. корп.2), код ЄДРПОУ 35774697, р.рахунки не відомі, 39741грн. 70коп. збитків, 52грн. 26коп. річних, 397грн. 93коп. витрат по оплаті державного мита та 230грн. 60коп. судових витрат.
2. У задоволенні решти позову відмовити.
Суддя Н.О. Задорожна
Дата підписання рішення
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України
07.09.2011р.