Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" вересня 2011 р. Справа № 5023/5815/11
вх. № 5815/11
Суддя господарського суду Бринцев О.В.
при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
відповідача 1 - ОСОБА_1, за довіреністю № 26 від 10.01.2011р.;
відповідача 2 - не з"явився 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >
розглянувши справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дергачі 3-я особа < Текст >
до відповідача -1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал", м. Харків, відповідача -2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків 3-я особа < Текст >
про визнання недійсним договору
13.07.2011р. позивач - ФОП ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача 1 - ТОВ "Харків-Капітал" та відповідача 2 - ФОП ОСОБА_3 В позовній заяві позивач просить суд визнати договір оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р. недійсним; зобов"язати відповідача 1 вчинити дії щодо припинення відповідачем 2 дій стосовно зайняття пункту технічного обслуговування при АЗС № 106 загальною площею 248,2 кв.м., який розташовано за адресою: м.Харків, пр.Косіора 2-б, та судові витрати покласти на відповідачів. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 176,186 ГК України.
Позивач в призначене судове засідання свого повноважного представника не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі господарського суду від 08.08.2011р. про направлення ухвали на адресу позивача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Представник відповідача 1 заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що договір оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р. між ТОВ "Харків-Капітал" та ФОП ОСОБА_3 не укладався, договір оренди № ХК-9_2011 був укладений 08.07.2011р. після припинення дії договору № ХК-172/106_2010 з ФОП ОСОБА_2 Крім того, представник відповідача 1 через канцелярію суду в обгрунтування своїх заперечень на позов надав для залучення до матеріаів справи супровідним листом (вх.17369) рішення господарського суду Харківської області від 30.08.2011р. по справі № 5023/5510/11 про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ "Харків-Капітал" заборгованості за договором оренди № ХК-172/106_2010 від 28.12.2010р. та виселення з ПТО при АЗС № 106, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач 2 правом на участь свого повноважного представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, про причину неявки не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи за належною адресою, що підтверджуються поштовим повідомленням про вручення відповідного відправлення.
Ухвалою від 08.08.2011р. суд попередив сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача 1, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
29 грудня 2010 року між Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" (відповідач 1 по справі) був укладений договір оренди № ХК172/106_2010, відповідно до умов якого позивачу було передано в платне користування пункт технічного обслуговування при АЗС № 106 загальною площею 248,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п. 9.2. договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, тобто до 29.11.2013р.
Факт передачі орендованого майна підтверджується актом, укладеним між позивачем і відповідачем 1 від 01 січня 2011 року.
Позивач у позовній заяві зазначає, що йому стало відомо, що між відповідачем 1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач 2 по справі) 23.06.2011р. був укладений договір оренди № ХК-9_2011, яким відповідач 1 надав відповідачу 2 в строковве платне користування пункт технічного обслуговування при АЗС № 106 загальною площею 248,2 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на п. 4.2. договору оренди № ХК172/106_2010 від 29.12.2010р., відповідно до якого відповідач 1 не повинен здійснювати дії, які перешкоджають позивачу користуватися об"єктом оренди на умова договору протягом всього строку його дії.
Позивач вказує, що відповідач 1 двічі надав в платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, в зв"язку з чим позивач позбавлений можливості в повному обсязі користуватись орендованим приміщенням.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів щодо користування майном, орендованим на підставі договору № ХК172/106_2010 від 29.12.2010р. і він просить суд визнати договір оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р. недійсним та зобов"язати відповідача 1 вчинити дії щодо припинення відповідачем 2 дій стосовно зайняття пункту технічного обслуговування при АЗС №106 за адресою: м.Харків, пр.Косіора 2-6.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу.
Пунктом 7 та п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, якими передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Отже в даній справі необхідною умовою для визнання договору оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р. недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.215, ст.203 ЦК України.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У відповідності до 203 ЦК України (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину) 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином, позивач в силу викладеного та відповідно ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) зобов'язаний довести за допомогою належних та допустимих доказів факт наявності (існування) сіпрного договору оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р., факт порушення спірним правочином його прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.
Позивачем цей тягар доказування не витриманий. До матеріалів справи договір оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р. не наданий.
Позивачем до позовної заяви додано копію проекту договору оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р., на якій стоїть підпис тільки відповідача 1.
Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
В матеріалах справи наявні відзив (вх.15081) та письмові пояснення відповідача 1 (вх.19159), в яких він зазначає, що договір оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р. між ТОВ "Харків-Капітал" та ФОП ОСОБА_3 не укладався, договір оренди № ХК-9_2011 був укладений 08.07.2011р. після припинення дії договору № ХК-172/106_2010 з ФОП ОСОБА_2
За таких обставин відсутність у матеріалах справи спірного договору оренди землі, укладеного в належній формі унеможливлює задоволення позовних вимог про визнання цього договору недійсним.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявне рішення господарського суду Харківської області у справі 5023/5510/11 від 30.08.2011р., яким з позивача на користь відповідача 1 стягнуто заборгованість, що утворилась на підставі невиконання позивачем умов договору оренди № ХК-172/106_2010 від 28.12.2010р. та виселено позивача з ПТО при АЗС № 106, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Цим рішенням також встановлено, що договір оренди № ХК-172/106_2010 від 28.12.2010р., укладений між Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харків - Капітал" є розірваним з 07.07.2011р.
Відповідно до ч. 2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, не потребують доказування.
Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
На підставі викладеного суд приходить до висновку про недоведеність позивачем за допомогою належних та допустимих доказів факту наявності (існування) сіпрного договору оренди № ХК-9_2011 від 23.06.2011р., факту порушення спірним правочином його прав та охоронюваних законом інтересів та про безпідставність заявлених позовних вимог, в зв"язку з чим відмовляє в їх задоволенні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 626, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-3, 12, 22, 32, 33, 43-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - < Текст >
В задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя (підпис< Текст > Бринцев О.В.
Повний текст рішення
підписаний 19.09.2011 року.
Справа №5023/5815/11