"22" вересня 2011 р.
Справа № 6/62/5022-1001/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі < Список > судді Шумського І.П. , судді < заповнити при колегіальному розгляді >
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" (проспект Науки, 54-б, офіс 7а, м. Київ поштова адреса: вул. Лугова, буд.9-Е, офіс 16, м. Київ
до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" с. Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область,48600
про cтягнення 226180,93 грн. основного зобов'язання, 17577,06 грн. пені, 60842,67 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 17504,03 грн. втрат від інфляції.
За участю представників сторін:
Позивача -не з'явився
Відповідача -не з'явився
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" про стягнення 226180,93 грн. основного зобов'язання, 17577,06 грн. пені, 60842,67 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 17504,03 грн. втрат від інфляції.
Судове засідання, призначене вперше на 15 вересня 2011 року було відкладено на 22 вересня 2011 року.
Представник відповідача, в судове засідання жодного разу не з'явився, відзив на позов не представив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.
Зважаючи на неодноразову неявку відповідача в судове засідання, не зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, а також неподання витребуваних документів, недотримання приписів ст.22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.
За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши дані у попередньому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
23 квітня 2010 року між ТОВ "Агросем" та СГ ТОВ "Галичина" укладено договір поставки №23.04.2010-ОВ-Г, за змістом якого постачальник (позивач) зобов'язувався продати покупцю (відповідачу) засоби захисту рослин, а покупець брав на себе зобов'язання оплатити їх вартість на умовах товарного кредиту з відтермінуванням до 15 жовтня 2010 року.
На виконання умов договору, згідно з специфікаціями №№1 від 23.04.10р., 2 від 05.05.10р., 5 від 02.06.10р., 6 від 09.06.10р., 7 від 25.06.10р., 8 від 16.08.10р., на підставі виданих СГ ТОВ "Галичина" довіреностей, по видаткових накладних №№АГ-30/04-4 від 30.04.10р., АГ-06/05 від 06.05.10р., АГ-03/06-1 від 03.06.10р., АГ-18/06-1 від 18.06.10р., АГ-29/06-3 від 29.06.10р., АГ-19/08-8 від 19.08.10р., представник відповідача отримав від ТОВ "Агросем" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 226180,93 грн.
При цьому, у відповідних специфікаціях сторони скоротили строк відтермінування проведення оплати: на поставки здійснені 03 та 18 червня 2010 року до 01 вересня 2010 року, а на поставки 29 червня та 19 серпня 2010 року до 20 вересня 2010 року.
Зауважень щодо кількості та якості поставлених товарно-матеріальних цінностей від покупця не надходило.
У визначений договором строк відповідач оплату не провів.
Не виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про відновлення його порушеного права.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачем, частково доведено обґрунтованість заявлених вимог.
Так, за змістом ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).
Частина друга вказаної статті визначає, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Стаття 694 ЦК України передбачає можливість продажу товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14, 629, 692 ЦК України, ст.ст.173, 174, 193 ГК України, відповідач за отримані товарно-матеріальні цінності не розрахувався, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 226180,93 грн.
Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.
За таких обставин, вимоги про примусове стягнення 226180,93 грн. заборгованості за отриманий товар підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.
Якщо покупець прострочив оплату товару (придбаного кредит), то відповідно до ч.5 ст. 694 ЦК України, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).
Пунктами 3.6.2 договору №23.04.2010-ОВ-Г від 23 квітня 2010 року сторони передбачили обов'язок покупця сплачувати відсотки за користування товарним кредитом у розмірі 3% в місяць від вартості неоплаченого товару за кожен день користування кредитом, що нараховується з наступного дня від дати визначеної для оплати (тобто з 16 жовтня 2010 року) до повного погашення боргу.
Відсотки сплачуються покупцем щомісячно на протязі трьох днів з дати отримання від постачальника відповідного розрахунку (п.п. 3.8, 3.9 договору).
Як зазначає представник позивача, розрахунок відсотків було направлено відповідачу разом з вимогою №167 від 07 квітня 2011 року та вручено 14 квітня 2011 року (копії вимоги, квитанції пошти та повідомлення про вручення наявні у матеріалах справи), однак залишений без відповіді та задоволення.
Нарахована на борг сума відсотків за період з 16 жовтня 2010 року до 11 липня 2011 року, що підлягає задоволенню становить 60310,08 грн.
В задоволенні вимог про стягнення 532,59 грн. відсотків слід відмовити.
У разі несвоєчасного проведення оплати отриманих товарно-матеріальних цінностей, п. 9.2 договору №23.04.2010-ОВ-Г передбачено нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Враховуючи положення договору, приписи ст.ст.546-549 ЦК України, ст. ст.231,232 ГК України, ст.ст.1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, суму заборгованості та період нарахування, вимоги про стягнення 17542,95 грн. пені підлягають задоволенню.
Вимога про стягнення 34,11 грн. пені задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.
Зважаючи на суму боргу, розрахунок позивача, період нарахування, встановлений індекс інфляції, інші обставини справи, вимоги про стягнення 17504 грн. інфляційних нарахувань, слід задовольнити.
Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина" (с. Лисівці, Заліщицький район, Тернопільська область, код 30910585)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем" (проспект Науки, 54-б, офіс 7а, м. Київ поштова адреса: вул. Лугова, буд.9-Е, офіс 16, м. Київ, код 30967207) 226180,93 грн. боргу, 17542,95 грн. пені, 17504,03 грн. втрат від інфляції, 60310,08 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 3215,38 грн. сплаченого держмита, 235,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
2. В задоволенні вимог про стягнення 34,11 грн. пені, 532,59 грн. відсотків за користування товарним кредитом відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 27 вересня 2011р., через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8051
Суддя І.П. Шумський