"13" вересня 2011 р.Справа № 12/63/5022-967/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Френдій Н.А.
Розглянув справу
за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006
до товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47500
про зобов'язання ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»включити вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз»у сумі 645 845грн.80коп. в реєстр кредиторів
За участю представників від:
позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (довіреність № 01-1063 від 23.06.2011р.);
відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 411 від 01.08.2011р.)
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" звернулось до господарського суду Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод" про зобов'язання ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»включити вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз»у сумі 645845грн.80коп. в реєстр кредиторів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відмову ліквідаційної комісії відповідача включити в реєстр кредиторів вимог позивача на суму 645845,80грн., які виникли внаслідок невиконання в повному обсязі відповідачем рішень господарського суду Тернопільської області по справах №5/66-1641, №5/72-1743 та №9/7/5022-135/2011.
Відповідач у відзиві №429 від 09.09.2011р. та його повноважний представник в судовому засіданні зазначив, що з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, відповідач погоджується частково у зв'язку з тим, що при поданні позову позивачем не враховано, що відповідачем в рахунок заборгованості поставлено продукцію власного виробництва на суму 92370,25 грн., зарахування вказаної суми узгоджено в протоколі про залік взаємних вимог, складеному між сторонами, крім того, відповідачем на підставі видаткових накладних № 748 від 17.06.2010 року, № 1495 від 17.06.2010 року, № 2481 від 24.09.2010 року, № 2514 від 29.09.2010 року додатково поставлено позивачу продукцію на загальну суму 4946,00грн., розрахунки за яку не проведені, а також відділом ДВС Бережанського РУЮ, відповідно до платіжного доручення № 74 від 30.03.2011р. перераховано позивачу 1000,00грн., відтак, просить зменшити суму заборгованості перед позивачем на 98316,25грн.
Позивач в поясненні №01/1505 від 13.09.2011р. зазначив, що відповідачем дійсно було поставлено продукцію ПАТ "Тернопільгаз" на суму 92370грн.23коп., дана сума зарахована в погашення заборгованості згідно акта зарахування взаємних вимог, дана сума не заперечувалася ПАТ "Тернопільгаз", однак, предметом позову по справі є ухилення відповідача від дій по включенню вимог ПАТ "Тернопільгаз" які підтверджені рішеннями суду, а щодо тверджень відповідача, про те що згідно платіжного доручення №10 від 15.03.2011 року TOB "Бережанський склозавод" перераховано відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції 14 970 грн. 46 коп., то доказів перерахування даних коштів на рахунок ПАТ "Тернопільгаз" немає, кошти на рахунок ПАТ "Тернопільгаз" не поступали.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 13.09.2011р. долучив до матеріалів справи копію адресованої позивачу заяви №430 від 09.09.2011р. про зарахування 4946,00грн., суми на яку позивачу поставлено продукцію, в рахунок заборгованості за надання послуг з постачання та транспортування газу за даним позовом. Також зазначив, що позивачем не отримано, а відповідно і не розглянуто заяви відповідача №430 від 09.09.2011р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.10.2010р. у справі №5/66-1641 за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" до відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод" -184954грн.88коп., із них: 183141грн.21коп. боргу за використаний природний газ у травні-серпні 2010 року та послуги по його транспортуванню згідно договору №101/п-004 від 01.05.2010р., 1520грн.14коп. пені та 293грн.53коп. - 3% річних; позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод" на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" - 3141грн. 21 коп. боргу, 1520грн.14коп. пені, 293грн.53коп. 3% річних.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 10.11.2010р. у справі №5/72-1743 за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод" про стягнення 216544грн.78коп., позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод" на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" в особі Бережанського управління з експлуатації газового господарства ВАТ "Тернопільгаз" 125438грн.05коп. боргу, 927грн.61коп. пені, 179грн.12коп. -3% річних.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.03.2011р. у справі №59/7/5022-135/2011 за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод" про стягнення заборгованості в сумі 642925грн.40коп., позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 622878грн.57коп. заборгованості за використаний природній газ; 5315грн.85коп. пені; 1026грн.47коп. 3% річних; 1333грн.80коп. інфляційних нарахувань; 12370грн.71коп. штрафу.
Позивач зазначив, що господарським судом Тернопільської області видано відповідні накази про примусове виконання вищевказаних судових рішень, які пред'явлено у відділ Державної виконавчої служби, проте вказані судові рішення ТзОВ "Бережанський склозавод" виконало частково, а саме:
- рішення господарського суду Тернопільської області по справі 5/66-1641 від 27.10.2010р. не виконано в частині стягнення з ТзОВ "Бережанський склозавод" на користь ВАТ "Тернопільгаз" 1520грн.14коп. - пені та 293грн.53коп. - 3 % річних;
- рішення господарського суду Тернопільської області по справі 5/72-1743 від 10.11.2010р. не виконано в частині стягнення з ТзОВ "Бережанський склозавод" на користь ВАТ "Тернопільгаз" 927грн.61коп. - пені та 179грн.12коп. 3 % річних;
- рішення господарського суду Тернопільської області по справі 9/7/5022-135/2011 від 28.03.2011р. про стягнення з ТзОВ "Бережанський склозавод" на користь ВАТ "Тернопільгаз" 622878грн.57коп. заборгованості за використаний природний газ, 5315грн.85коп. - пені, 1026грн.47коп. - 3 % річних, 1333грн.80коп. - інфляційних нарахувань, 12370 грн.71коп. - штрафу не виконано, відтак загальна сума яку ТзОВ "Бережанський склозавод" зобов'язане сплатити ВАТ "Тернопільгаз" становить 645845грн.80коп.
Також позивач зауважив, що на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", прийнято рішення загальних зборів акціонерів про зміну типу та найменування відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", де Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" є правонаступником усіх прав і зобов'язань Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" і всі угоди, укладені до зміни найменування товариства, є дійсними, що підтвердив довідкою АА №312527 виданою 08.06.2011р., належним чином засвідчена копія якої знаходиться в матеріалах справи.
23.03.2011р. в офіційному спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" № 173(8) опубліковано повідомлення про ліквідацію товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод", код ЄДРПОУ 36350030, 47501, Тернопільська область, Бережанський район, вул. Лепких, будинок 33, а також встановлено строк для звернення кредиторів з претензіями -до 23.05.2011р.
Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
Позивач звернувся до відповідача з претензією №01/888 від 17.05.2011р. в порядку ст. 60 Господарського кодексу України із вимогою задовольнити вимоги ВАТ "Тернопільгаз" на загальну суму 645845грн.80коп., підтверджені судовому рішеннями та оплатити дану суму.
16.06.2011р. позивач за вх.№346 отримав від ТзОВ "Бережанський склозавод" лист-відповідь №359 від 08.06.2011р. на вищевказану претензію в якій відповідач зазначив, що дана претензія розглянута ліквідаційною комісією та не підлягає до задоволення в зв'язку з тим, що при розрахунку заборгованості ВАТ "Тернопільгаз" не прийняло до уваги те, що ТОВ "Бережанський склозавод" в рахунок боргу поставлено продукцію на суму 92370грн.23коп., а також, згідно платіжного доручення №10 від 15.03.2011р. TOB "Бережанський склозавод" перераховано відділу державної виконавчої служби Бережанського районного управління юстиції 14970грн.46коп., які відділом ДВС перераховано ВАТ "Тернопільгаз".
Відповідно до ст.112 Цивільного кодексу України визначає норми щодо задоволення вимог кредиторів і, зокрема, у ч.3 встановлює, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
У відповідності до положень ст. ст. 110-112 Цивільного кодексу України передумовою для звернення кредитора до суду є одержання повідомлення про відмову чи часткову відмову у визнанні кредиторських вимог.
Як було зазначено вище, відповідач в листі від 08.06.2011р. відмовив у задоволенні кредиторських вимог позивача, при цьому, вказаний лист є єдиною відповіддю відповідача за результатами розгляду заяви позивача про визнання його кредиторських вимог, тому, приймаючи до уваги дату цього листа, тривалість поштового обігу по області, дату фактичного його отримання, останній день на звернення позивача з позовом до суду є 16.07.2011р., а дана позовна заява отримана господарським судом Тернопільської області 12.07.2011р., відтак позивач звернувся з позовом про визнання його кредитором відповідача в межах встановлених строків.
Разом з тим, 24 червня 2011 року між позивачем та відповідачем підписано протокол №04/01.06 про залік взаємних вимог, згідно якого ВАТ "Тернопільгаз" відображає в бухгалтерському обліку зменшення своєї заборгованості перед ТОВ "Бережанський склозавод" за отриману продукцію на суму 92370,25грн. та зараховує цю ж суму як надходження оплати від ТОВ "Бережанський склозавод" за використаний природний газ, а останній зменшує свою заборгованість перед позивачем за використаний природний газ на суму 92370,25грн. та зараховує її як поступивши оплату від ВАТ "Тернопільгаз" за продукцію.
Крім того, згідно поданого відповідачем платіжного доручення №74 від 30.03.2011р. відділ ДВС Бережанського РУЮ даним платіжним документом перерахував позивачу 1000,00грн., призначенням платежу вказано: "утримання з ТзОВ "Береж. склозавод" згідно нак. Господ. суду Терн. обл. платежу спр. №5/66-1641 від 12.11.10р.", тобто платіж сплачено на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2010р. у справі №5/66-1641, та згідно відмітки Управління Державного казначейства у Бережанському районі даний платіж оплачено, тобто проведено даною установою, відтак судом не приймаються до уваги твердження позивача, про не поступлення вказаних коштів на його рахунок.
Таким чином, позивач при поданні позовної заяви безпідставно врахував в загальну суму заборгованості суми, на які сторонами згідно протоколу про залік взаємних вимог №04/01.06 від 24.06.2011р. проведено взаєморозрахунки (92370,25грн.) та які перераховано органом ДВС позивачу в ході примусового виконання рішення суду (1000,00грн.), відтак позов в частині зобов'язання ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»включити вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз»у сумі 93370,25грн. в реєстр кредиторів задоволенню не підлягають за безпідставністю.
Посилання відповідача на те, що позивачем безпідставно включено в розрахунок заборгованості 4946,00грн., оскільки на дану суму відповідачем останньому поставлено товар на підставі видаткових накладних № 748 від 17.06.2010р., № 1495 від 17.06.2010р., № 2481 від 24.09.2010р., № 2514 від 29.09.2010р., і подано відповідну заяву №430 від 09.09.2011р. про зарахування вказаної суми поставленої продукції в рахунок заборгованості за надання послуг з постачання та транспортування газу за позовною заявою №01/1190 від 12.07.2011р., судом не можуть бути прийняті до уваги з огляду на вимоги ст.635 Цивільного кодексу України та ст.182 Господарського кодексу України в контексті вимог ст.601 ЦК України, згідно яких зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін, тобто з приписів ст.601 ЦК України вбачається, що зобов'язання може, але не повинно, припинятися за заявою однієї із сторін, тобто зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою однієї із сторін може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони, а за змістом зобов'язального права та на підставі системного аналізу ст.ст.526-532 ЦК України в зв'язку зі ст.601 ЦК України, слід зробити висновок, що зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою однієї із сторін може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин.
Отже, враховуючи, що повноважний представник позивача в судовому засіданні зазначив, що проведення зарахування 4946,00грн. суми поставленої продукції за заявою відповідача №430 від 09.09.2011р. не відбулось по причині відсутності у ПАТ "Тернопільгаз" будь-яких відомостей про дану заяву, беручи до уваги, що таку заяву відповідачем направлено після звернення позивачем з позовом до суду в ході розгулу справи, відтак зобов'язання, яке виникло у відповідача перед позивачем щодо сплати заборгованості за надання послуг з постачання та транспортування газу за позовною заявою №01/1190 від 12.07.2011р. не є припиненим.
Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у своїх постановах у справі №15/429-07 від 02.07.2008р. та у справі №01/95-38 (6/61-38) від 19.01.2011р.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на наведене, позовні вимоги в частині зобов'язання ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод»включити вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз»у сумі 552475грн.55коп. в реєстр кредиторів підлягають задоволенню.
Крім того, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову шляхом винесення ухвали якою заборонити державному реєстратору Бережанської районної державної адміністрації вчиняти дії пов'язані з зняттям з реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод" до прийняття рішення по розгляду позовної заяви, суд, приймаючи до уваги, що позивачем не зазначено, чому саме невжиття відповідних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду про включення в реєстр вимог кредиторів, а отже, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому дана заява позивача задоволенню не підлягає.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 67, 67 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати ліквідаційну комісію товариства з обмеженою відповідальністю «Бережанський склозавод», вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 36350030, включити вимоги публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, у сумі 552475грн.55коп. в реєстр кредиторів.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 36350030, на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, 72грн.71коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 201грн.88коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ та видати після набрання рішенням суду законної сили.
4. В решті позову -відмовити.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 23 вересня 2011р. через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -8050
Суддя Н.А. Френдій