ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/25919.09.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Когніанс»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврокомфорт Ком»
Простягнення 68 068,19 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 22.07.2011 року; Даценко О.В. -директор згідно протоколу № 001/07-2009 від 10.07.2009 року;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Когніанс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврокомфорт Ком»про стягнення 68 068,19 грн. -збитків.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом даної справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо поставки оплаченого товару.
Ухвалою від 01.08.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 02.09.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 02.09.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
В судове засідання 02.09.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Крім того, позивач в судовому засіданні 02.09.2011 року подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд накласти арешт на рахунок відповідача в межах заявлених позовних вимог.
Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 02.09.2011 року розгляд справи було відкладено на 19.09.2011 року.
В судовому засіданні 19.09.2011 року представник позивача підтримав подану через канцелярію суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача заборгованості в сумі 68 068,19 грн. та подав додаткові документи по справі.
Представник відповідача в судове засідання 19.09.2011 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 19.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку № 25 від 01 лютого 2011 року на суму 68 068,19 грн. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 68 068,19 грн., на доказ чого надано платіжне доручення № 186 від 09 лютого 2011 року.
В свою чергу, відповідач позивачу комп'ютер та ноутбук не передав.
23 травня 2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № б/н, з вимогою поставити оплачений товар або повернути грошові кошти, які були отримані відповідачем 26.05.2011 року, що засвідчується повідомленням про вручення поштового відправлення.
В свою чергу, відповідач направив на адресу позивача лист -відповідь, відповідно до якого зобов'язався поставити товар згідно рахунку № 25 від 01.02.2011 року до 01.06.2011 року.
Станом на день розгляду справи в суді, відповідач позивачу товар не поставив, суму перерахованих коштів не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач також не надав, а тому сума неповернутих коштів становить 68 068,19 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення передплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 68 068,19 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача окрім витрат на сплату держаного мита та інформаційно-технічне забезпечення витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2 700,00 грн.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.
В обґрунтування стягнення адвокатських витрат у розмірі 2 700,00 грн. позивач надав Договір про надання адвокатських послуг № 29/06/2011 від 29.06.2011 року, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю № 3401 та платіжне доручення № 1561 від 20.07.2011 року.
Згідно частини 5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обставини справи та суму задоволених позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Єврокомфорт Ком» (місцезнаходження: 01011, м. Київ, Печерський р -н, вул. Панаса Мирного, буд. 16/13, літера А; фактична адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г, бізнес -центр «Вектор», корпус В, оф. 453, код ЄДРПОУ 35059152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Когніанс»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Мельникова, буд. 12: фактична адреса: 03068, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Боженка, 86-Д, код ЄДРПОУ 36001352) 68 068 (шістдесят вісім тисяч шістдесят вісім) грн. 19 коп. -передплати, 2 700 (дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. -витрат на послуги адвоката, 680 (шістсот вісімдесят) грн. 68 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
26.09.2011 року