ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/34619.09.11
За позовомЗаступника Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства "Київський метрополітен"
доПриватного підприємця ОСОБА_1
пророзірвання договору оренди та стягнення 15 912,12 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача 1:Дорошенко О.С.
від позивача 2: Кравченко Т.В., Загоровська Н.В.
від відповідача:не з'явився
від прокуратури: Бондарчук І.П.
Заступник Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства "Київський метрополітен" звернувся до Приватного підприємця ОСОБА_1 про дострокове розірвання договору оренди та стягнення 15 912,12 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди №412-Упр(ДВ)-09 від 01.12.2009 р. позивач передав в оренду нерухоме майно (надалі - "об'єкт оренди") за місцезнаходженням: перехід станції метро "Академмістечка" (вестибюль №1), загальною площею 10,39 кв. м., яке перебуває на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен", а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 991,26 грн. Крім того, прокурором заявлено вимоги про розірвання договору, а також про стягнення з відповідача пені у розмірі 447,56 грн., індексу інфляції у розмірі 358,72 грн. та 3% річних у розмірі 87,89 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 31.08.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р., у зв'язку із неявкою відповідача та невиконання ним вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 19.09.2011 р.
15.09.2011 р. до канцелярії суду надійшла заява про зміну позовних вимог, з якої вбачається, що у зв'язку з збільшенням суми заборгованості, прокурор просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 22 500,76 грн. (за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2011 р.), пеню у розмірі 773,01 грн., індекс інфляції у розмірі 183,96 грн. та 3% річних у розмірі 165,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить зобов'язати відповідача звільнити орендоване нерухоме майно (приміщення) за адресою: перехід станції метро "Академмістечко" (вестибюль № 1) та повернути його орендодавцю у первісному стані.
Представники позивачів та прокурор в судове засідання з'явились, вимоги ухвал суду виконали, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 03048 м. Київ, вул. Кадетський Гай, буд. 9, кв. 60, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №580242 від 30.08.2011 р., та вказана в позові.
Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивачів та прокурора, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
04.09.2008 р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (орендар) було укладено договір оренди №412-Упр(ДВ)-09 (надалі - "Договір").
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради №934/1595 від 26.06.2007р. передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (приміщення), (надалі - "об'єкт оренди"), за адресою: перехід станції метро "Академмістечко" (вестибюль № 1), для торгівлі непродовольчими товарами.
Згідно п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 10,39 кв.м.
Відповідно до п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".
Пунктом 3.1 Договору визначено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі рішення Київради від 26.06.2007 р. №934/1595 методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням від 28.09.2006 р. №34/91, та на дату підписання договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить: 254,81 грн. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому за об'єкт оренди станом на жовтень 2009 р. складає 2 647,50 грн. без ПДВ
Відповідно до п. 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Згідно до п.п. 3.4, 3.5 Договору додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою: податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України; відшкодовує вартість спожитих комунальних послуг, сума до відшкодування згідно з розрахунком (додаток №2) на момент укладання договору складає 157,12 грн. (без ПДВ) та повинна бути переглянута в разі зміни цін на комунальні послуги для орендодавця. Всього сума по договору з урахуванням ПДВ 20% з розрахунку на жовтень 2009 р. складає 3 365,54 грн. Оплата по договору проводиться орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
01.12.2009 р. Додатком №2 до договору сторони погодили розрахунок місячної плати по договору.
Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Відповідно до п. 4.1 Договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.
Із змісту п. 4.2 Договору вбачається, що орендар зобов'язаний вносити орендні та інші передбачені договором платежі своєчасно і в повному обсязі.
Згідно п. 5.2 Договору при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку поточного платежу орендодавець порушує справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.
Положеннями п. 6.2 Договору визначено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Положеннями п. 6.7 Договору визначено, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Відповідно до п. 9.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і відповідно до рішення Київради від 26.06.2007 р. №934/1595 діє з 01.12.2009 р. до 29.11.2012 р.
Згідно п. 9.7 Договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами.
На виконання умов Договору орендодавцем було передано відповідачу в оренду нежитлове приміщення загальною площею 10,39 кв. м. за місцезнаходженням: перехід станції метро "Академмістечка" (вестибюль №1), що підтверджується актом прийому-передачі майна в оренду від 01.12.2009 р.
25.02.2010 р. Комунальним підприємством "Київський метрополітен" на адресу відповідача було направлено претензію №279-НОВ про сплату заборгованості по орендні платі та штрафних санкцій на суму 18 495,62 грн.
01.04.2010 р. Додатковою угодою до договору №1(910) сторони змінили п. 3.4 договору, а саме визначили, що разом з орендною платою орендар зобов'язаний сплачувати податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, а також протягом 20 календарних днів після підписання цієї додаткової угоди укласти договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.
07.06.2010 р. орендодавець звернувся до відповідача із претензією774-НОВ про сплату заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 15 636,25 грн., на яку останній відповіді не направив.
11.10.2010 р. орендодавець на адресу відповідача направив лист №1213-НДВ з вимогою припинити дію Договору та повернути об'єкт оренди, до якого додав Додаткову угоду №915 від 11.11.2010 р. про розірвання Договору та акт приймання-передачі майна з оренди, що підтверджується фіскальним чеком про відправлення поштового повідомлення №2332 від 12.10.2010 р., на який останній відповіді не направив, а додані до листа документи не підписав.
Рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2010 р. у справі №3/351, зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011 р. стягнуто з відповідача заборгованість по орендній платі за період користування спірним майном з грудня 2009 року по грудень 2010 року, а також пеню, інфляційні та 3% річних за несвоєчасне внесення наведених платежів.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по внесенню орендної плати за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 22 500,76 грн. за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2011 р., пені у розмірі 773,01 грн., індексу інфляції у розмірі 183,96 грн. та 3% річних у розмірі 165,31 грн., які нараховані на суму заборгованості, також наявності підстав для розірвання договору, звільнення відповідачем об'єкта оренди та повернення його орендодавцю у первісному стані.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.
Матеріалами справи (акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.12.2009 р.) підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, часткова сплата орендних платежів та правомірне нарахування Комунальним підприємством "Київський метрополітен" за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2011 р. орендної плати у розмірі 29 500,76 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату щомісячно до 10-го числа поточного місяця.
У наведений період, відповідачем сплачено в якості погашення орендної плати за Договором 7 000,00 грн. (02.02.2011 р. -4000,00 грн. з призначенням "орендна плата за січень 2011 року" та 12.05.2011 р. -3000,00 грн. - за травень 2011 р.) Інші наявні в матеріалах виписки з рахунку позивача про надходження коштів свідчать про сплату орендної плати за користування майном у попередній період (до 01.01.2011 р.), який не є предметом розгляду у даній справі.
Таким чином, за користування майном у спірний період (січень -серпень 2011 року) відповідачем сплачено 7 000,00 грн.
Отже, заборгованість відповідача по орендній платі за спірний період становить 22 500,76 грн. (29 500,76 -7 000,00), а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 22 500,76 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказану заборгованість не спростовано, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приватним підприємцем ОСОБА_2 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги заступника Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення заборгованості по внесенню орендної плати у розмірі 22 500,76 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також прокурор просить розірвати Договір оренди №412-Упр(ДВ)-09 від 01.12.2009 р.
Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Положеннями п. 6.7 Договору визначено, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Згідно із п. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.
Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.
Згідно п. 5.2 Договору при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку поточного платежу орендодавець порушує справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.
Згідно п. 9.7 Договору на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами.
Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Із матеріалів справи вбачається, що 11.10.2010 р. Комунальне підприємство "Київський метрополітен" на адресу відповідача було направлено лист №1213-НДВ з вимогою припинити дію Договору та повернути об'єкт оренди, до якого орендодавець додав Додаткову угоду №915 про розірвання Договору від 11.11.2010 р. та акт приймання-передачі майна з оренди, що підтверджується фіскальним чеком про відправлення поштового повідомлення №2332 від 12.10.2010 р., однак останній відповіді на адресу орендодавця не направив, а додані до листа документи не підписав.
Наведений лист не є заявою про припинення дії Договору згідно ст. 782 Цивільного кодексу України, оскільки містить лише пропозицію про розірвання Договору. При цьому наведений лист є пропозицією розірвати Договір. Аналогічна оцінка такому листу міститься в постанові Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2011 р. у справі №3/351.
Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.01.2011 р. по 31.08.2011 р. відповідач виконував зобов'язання по внесенню орендної плати періодично та не в повному обсязі, а саме фактично оплатив (02.02.2011 р.) орендну плату за січень 2011 року у розмірі 4 000,00 грн., не сплачував орендну плату за лютий, березень та квітень, частково оплатив (12.05.2011 р.) орендну плату у розмірі 3 000,00 грн. за травень 2011 року та не сплатив за червень, липень та серпень.
З урахуванням викладених платежів вбачається, що заборгованість за січень сплачена повністю, а за користування майном з лютого по серпень 2011 року (7 місяців) має місце порушення термінів внесення орендних платежів. Суд відзначає, що орендна плата за травень 2011 року сплачена частково, що не виключає твердження про порушення порядку внесення орендної плати за травень, при цьому, навіть часткова сплата орендної плати за травень 2011 року не виключає твердження про наявність прострочення по внесення орендної плати за 3 місяці (лютий-квітень 2011 року та червень -серпень 2011 року), що з урахуванням положень п. 5.2 Договору є підставою для розірвання Договору.
Оскільки Договором (п.п. 5.2, 9.7) прямо передбачена можливість його дострокового розірвання внаслідок порушення термінів здійснення орендної плати, а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання Договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Передбачений ст. 783 Цивільного кодексу України перелік випадків в яких наймодавець має право вимагати розірвання договору найма, не виключає права сторін згідно ст. 6, 627, 628, 651 Цивільного кодексу України встановлення в договорі інших підстав для розірвання договору, які знайшли своє відображення в п.п. 5.2, 9.7 Договору. Докази визнання Договору в цій частині недійсним матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно п. 7.5 Договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди орендодавцю у стані, в якому об'єкт оренди перебував на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.
Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Таким чином, з припиненням Договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки належних доказів щодо підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідач не надав, то вимога позивача про звільнення орендованого приміщення та повернення його орендодавцю у первісному стані є обґрунтованою.
Прокурором заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 773,01 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів окремо за кожний місяць у період з 10.01.2011 р. по 31.08.2011 р.
Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і тому він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Положеннями п. 6.2 Договору визначено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Суд здійснює перерахунок з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (перенесення строку виконання і як наслідок строку з якого відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, у місяцях в яких 10 число припадає на неробочий день).
За перерахунком суду з урахуванням наведених у розрахунку строків нарахування пені, часткових оплат та приписів ст. 254 Цивільного кодексу України, розмір пені за наведений період становить 779,96 грн.
Оскільки прокурором заявлено вимоги в частині стягнення пені у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.
Також, прокурором заявлено вимогу про стягнення індексу інфляції у розмірі 183,96 грн. та 3% річних у розмірі 165,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів окремо за кожний місяць у період з 10.01.2011 р. по 31.08.2011 р.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку, положень ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України та вимог листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. розмір інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів, що підлягає стягненню з відповідача, становить 121,07 грн. та 165,00 грн. відповідно.
В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат у розмірі 62,89 грн. та 3% річних у розмірі 0,31 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання необхідно відмовити, оскільки вони обраховані не вірно.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог: стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 боргу у розмірі 22 500,76 грн., пені у розмірі 773,01 грн., інфляційних втрат у розмірі 121,07 грн., 3 % річних у розмірі 165,00 грн., розірвання договору №412-Упр(ДВ)-09 від 01.12.2009 р., а також зобов'язання відповідача звільнити, привести у первісний стан та повернути орендодавцю спірні приміщення.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов заступника Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради та Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити частково.
2. Розірвати Договір оренди №412-Упр(ДВ)-09 від 01.12.2009 р., укладений між Комунальним підприємством "Київський метрополітен" та приватним підприємцем ОСОБА_2.
3. Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нерухоме майно (приміщення) загальною площею 10,39 кв. м., що знаходиться у переході станції метро "Академмістечко" (вестибюль №1), привести його у первісний стан та повернути Комунальному підприємству "Київський метрополітен" по акту приймання-передачі. Видати наказ.
4. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 35; ідентифікаційний код 03328913) заборгованість у розмірі 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн. 76 коп., пеню у розмірі 773 (сімсот сімдесят одна) грн. 01 коп., інфляційні втрати у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 07 коп. та 3% річних у розмірі 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 00 коп. Видати наказ.
5. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 405 (чотириста п'ять) грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 37 коп. Видати наказ.
6. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -26.09.2011 р.