ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 39/13426.09.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство «Іллічівське"
про стягнення 22838,89 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -представник на підставі довіреності № 6 від 04.01.2011 р.
Від відповідача ОСОБА_2 -представник на підставі довіреності № 197 від 20.04.2011 р.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія «УНІКА" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 22838,89 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком відповідно до Договору добровільного страхування на транспорті № 015044/4004/0000015 від 10.08.2010 р., було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 23348,89 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р. порушено провадження у справі № 39/134 та призначено справу до розгляду на 05.09.2011 р. о 09:35 год.
Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2011 р. подав заяву на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2011 р.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2011 р. подав заперечення на позовну заву та документи на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2011 р. Відповідно до наведених заперечень відповідач стверджує, що розрахунок вартості відновлювального ремонту за Звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02/11 від 25.02.2011 р. був проведений без урахування коефіцієнту зносу транспортного засобу, а Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02 додатковий від 05.05.2011 р. не відповідає дійсності з огляду на заяву про виплату страхового відшкодування страхувальника позивача та фактичне складання цього звіту через 3 місяці після спірної ДТП. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що винною особою у ДТП є Рябич Ігор Васильович.
В судовому засіданні 05.09.2011 р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 19.09.2011 р. о 11:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2011 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 19.09.2011 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог з урахуванням поданих суду письмових заперечень.
В судовому засіданні 19.09.2011 р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 26.09.2011 р. о 12:00 год.
22.09.2011 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав письмові пояснення разом із розрахунком суми страхового відшкодування від 18.05.2011 р. Відповідно до вказаного розрахунку, складеного фахівцем управління врегулювання страхових випадків ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське" Д.О. Холодняк, розмір майнової шкоди, яку визнає відповідач становить 15901,98 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. на підставі ст. ст. 25, 86 ГПК України здійснено заміну відповідача у справі - Відкрите акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське", на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське".
Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2011 р. позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.09.2011 р. проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на подані суду письмові заперечення, пояснення та розрахунок суми страхового відшкодування від 18.05.2011 р.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.09.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
10.08.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА", як страховиком, та громадянкою ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування на транспорті № 015044/4004/0000015 (далі - Договір № 015044/4004/0000015 від 10.08.2010 р.), предметом якого є майнові інтереси, які не суперечать закону, пов'язані з володінням, користування і розпорядженням транспортним засобом (п. 1.1 наведеного договору) та прикріпленим до нього зовні та всередині додатковим обладнанням (п. 1.2 наведеного договору).
Відповідно до п. 1.1 Договору № 015044/4004/0000015 від 10.08.2010 р. визначені дані транспортного засобу, а саме: марка Ford Focus, 2010 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 1.3 Договору № 015044/4004/0000015 від 10.08.2010 р. визначені страхові ризики, в т.ч. ДТП, безумовна франшиза за ризиками - 0,5 % (але не менше 50 євро).
Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, 12.02.2011 р. на вулиці Смолича, 2 в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу марки Деу, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (власник транспортного засобу -ОСОБА_5) та транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 (власник транспортного засобу).
Відповідно до Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2011 р. по справі № 3-2143/11, гр. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно зі Звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02/11 від 25.06.2011 р., складеного Суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 (сертифікат Фонду державного майна України № 7300/08 від 17.06.2008 р.), матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 19988,24 грн. При цьому коефіцієнт фізичного зносу становить 0,00 грн.
Відповідно до страхового акту № 00061558 від 02.03.2011 р. та розрахунку суми страхового відшкодування, пошкодження транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталася 12.02.2011 на вул. Смолича, 2 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, під керуванням ОСОБА_3 (власник транспортного засобу), визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 19272,20 грн. (з урахуванням франшизи у сумі 699,00 грн.), які виплачені ОСОБА_3 згідно платіжного доручення № 010613 від 29.03.2011 р.
Крім того, 05.05.2011 р. Суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 (сертифікат Фонду державного майна України № 7300/08 від 17.06.2008 р.) був складений Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02 додатковий, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4076,69 грн. (коефіцієнт фізичного зносу становить 0,00 грн.).
Відповідно до страхового акту № 00061558 доплата від 16.05.2011 р. з розрахунком, сума страхового відшкодування, призначеного до виплати ОСОБА_3, збільшилась на 4076,69 грн., які були виплачені останній згідно платіжного доручення № 016976 від 24.05.2011 р.
Отже, загалом Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" (страховик, позивач) виплатив ОСОБА_3 (страхувальнику) на підставі Договору № 015044/4004/0000015 від 10.08.2010 р. страхове відшкодування у розмірі 23348,89 грн.
Згідно Полісу № ВЕ/4643152 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.07.2010 р. (тип 1) між відповідачем, як страховиком, та громадянином ОСОБА_5, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 15:00 год. 22.07.2010 р. до 21.07.2011 р. включно, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25 500,00 грн., розмір франшизи 510,00 грн., забезпечений транспортний засіб -автомобіль марки Деу Ланос, державний номер НОМЕР_2 (надалі - Поліс № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р.).
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, яка була чинна станом на момент укладення Полісу № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р.) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися, зокрема, на умовах страхування відповідальності за шкоду заподіяну життю, здоров'ю третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Відповідно до довіреності від 25.10.2010 р. ОСОБА_4, як представнику ОСОБА_5, було надано право керувати автомобілем марки Деу Ланос, державний номер НОМЕР_2, який є забезпеченим транспортним засобом згідно Полісу № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р.
Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідач зобов»язаний відшкодувати йому 22838,89 грн. збитків (23348,89 грн. загальна сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем страхувальнику на підставі Договору № 015044/4004/0000015 від 10.08.2010 р. -510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р. = 22838,89 грн.).
11.05.2011 р. позивач надав відповідачу регресну вимогу № 3368 з вимогою сплатити на користь позивача, в порядку регресу, суму заборгованості в розмірі 18762,20 грн. (19272,20 грн. -510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р.), наведену регресну вимогу відповідач отримав 17.05.2011 р. згідно вхідного штампу відповідача № 2744 отримав 17.05.2011 р.
Крім того, 07.06.2011 р. позивач направив відповідачу лист з вимогою здійснити виплату в розмірі 22838,89 грн. з урахуванням доплати, наведений лист відповідачем отриманий 07.06.2011 р. згідно вхідного штампу № 3129.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Згідно із п. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно із статтею 27 Закону України "Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору № 015044/4004/0000015 від 10.08.2010 р. перерахував на користь вигодонабувача за даним договором, страхове відшкодування в загальному розмірі 23348,89 грн. (19272,20 грн., згідно страхового акту № 00061558 від 02.03.2011 р. + 4076,69 грн., згідно страхового акту № 00061558 доплата від 16.05.2011 р. = 23348,59 грн.), оскільки згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в місті Києві, 12.02.2011 р. на вулиці Смолича, 2 в м. Києві за участю транспортного засобу марки Деу, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 (власник транспортного засобу -ОСОБА_5) та транспортного засобу марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 (власник транспортного засобу), сталася ДТП, внаслідок чого відбулось пошкодження автомобіля марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до страхових актів № 00061558 від 02.03.2011 р. та № 00061558 доплата від 16.05.2011 р. позивачем дану подію визнано страховим випадком.
Судом також встановлено, що Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.02.2011 р. по справі № 3-2143/11, гр. ОСОБА_4, який в момент скоєння спірного ДТП керував автомобілем марки Деу, державний номер НОМЕР_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідно довіреності від 25.10.2010 р. ОСОБА_4, як представнику ОСОБА_5, було надано право керувати автомобілем марки Деу Ланос, державний номер НОМЕР_2, який є забезпеченим транспортним засобом згідно Полісу № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р., а також те, що Поліс № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р., укладений між відповідачем та ОСОБА_5, є договором 1 типу, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача.
За розрахунком позивача, до відшкодування відповідачем в порядку регресу підлягає сума в розмірі 22838,89 грн. (19272,20 грн., згідно страхового акту № 00061558 від 02.03.2011 р. + 4076,69 грн., згідно страхового акту № 00061558 доплата від 16.05.2011 р. -510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р. = 22838,89 грн.).
Відповідач заперечує наведений розрахунок позивача з огляду на те, що розрахунок вартості відновлювального ремонту за Звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02/11 від 25.02.2011 р. був проведений без урахування коефіцієнту зносу транспортного засобу, а Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02 додатковий від 05.05.2011 р. не відповідає дійсності. Тому, розмір майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем у спірному випадку з урахуванням зносу транспортного засобу та франшизи становить 15901,98 грн., що відповідач підтверджує розрахунком суми страхового відшкодування від 18.05.2011 р., який складений фахівцем управління врегулювання страхових випадків ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське" Д.О. Холодняк.
Здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, а саме: Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02/11 від 25.06.2011 р., який складений спеціалістом ОСОБА_6 (має вищу технічну освіту, стаж експертної роботи з 2001 року, свідоцтво № 3633 від 11.06.2005 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ № 2583 -ПК від 13.06.2007 р.) та спеціалістом Прокіпчуком Р.А.(свідоцтво № 6330 від 04.10.2008 р.) на суму 19988,24 грн. та розрахунку суми страхового відшкодування від 18.05.2011 р. в розмірі 15901,98 грн., який складений фахівцем управління врегулювання страхових випадків ПАТ "Страхове товариство "Іллічівське" Д.О. Холодняк, суд прийшов до висновку, що наведений розрахунок суми страхового відшкодування від 18.05.2011 р. не може вважатися належним доказом, а рівно не приймається судом до уваги, оскільки складений не фахівцем з оцінки вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ, докази протилежного відповідачем суду не подані, рівно як не подано інший звіт, складений фахівцем з оцінки вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ. За наведених обставин, суд вважає, що позивач підставно включив до розміру страхового відшкодування суму 19272,20 грн. згідно акту № 00061558 від 02.03.2011 р.
В той же час, суд приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності підстав для включення до розміру страхового відшкодування суми 4076,69 грн., визначеної на підставі Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02 додатковий від 05.05.2011 р., з огляду на наступне:
З матеріалів справи вбачається, що 14.02.2011 р. ОСОБА_3 звернулась до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок ДТП 10.02.2011 р., зазначивши в графі «Перелік пошкоджень ТЗ»: передній і задній бампер, переднє і заднє ліве крило. При цьому зазначення щодо пошкодження ременів безпеки водія та пасажира в наведеній заяві відсутні. Крім того, згідно графи «Свідки пригоди»заявником проставлено прочерк, що дає підстави стверджувати, що пасажирський ремінь безпеки взагалі не міг спрацювати в момент ДТП.
Також, відсутнє зазначення щодо пошкодження ременів безпеки і в Протоколі № 56С/02/11 огляду транспортного засобу від 18.02.2011 р.
Крім того, судом встановлено, що звернення ОСОБА_3 до позивача із заявою про проведення доплати по спірному страховому випадку датоване 11.04.2011 р., т.т. фактично після сплину 2 (двух) місяців після ДТП 10.02.2011 р., а Протокол № 56С/02 дод. огляду транспортного засобу та Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02 додатковий, були складені 05.05.2011 р., т.т. майже через 3 (три) місяці після ДТП 10.02.2011 р.
Відповідно до вищенаведеного звіту, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля марки Ford Focus, реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4076,69 грн. Проте ані Протокол № 56С/02 дод. огляду транспортного засобу від 03.05.2011 р., ані Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 56С/02 додатковий від 03.05.2011 р. не містять вказань на характер пошкоджень ременів безпеки саме внаслідок ДТП 10.02.2011 р.
За наведених обставин та враховуючи, що відповідно до Полісу № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р. ліміт відповідальності відповідача за шкоду заподіяну майну, складає 25 500,00 грн. та передбачена франшиза в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 18762,20 грн. (19272,20 грн. сума страхового відшкодування, виплачена позивачем згідно страхового акту № 00061558 від 02.03.2011 р. -510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВЕ/4643152 від 22.07.2010 р. = 18762,20 грн.).
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в межах ліміту відповідальності відповідача в загальному розмірі 22838,89 грн. -є обґрунтованими та законними, доведеними позивачем належними та допустимими доказами в частині суми 18762,20 грн., а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 18762,20 грн.
В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 4076,69 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вимоги в цій частині не доведені позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в сумі 187,62 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 187,62 грн. покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 38 Б, ідентифікаційний код 25186738, р/р № 2650401304627 в Центральній філії ПАТ «КРЕДОБАНК», МФО 325365), або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, ідентифікаційний код 20033533, р/р 26500455 в АТ Райффайзен Банк Аваль, МФО 300335) суму страхового відшкодування в розмірі 18762,20 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят дві гривні 20 коп., 187,62 грн. (сто вісімдесят сім гривень 62 коп.) витрат по сплаті державного мита та 193,87 грн. (сто дев»яносто три гривні 87 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання повного рішення: 26.09.2011 р.