ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/188
20.09.11
За позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до
Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна"
про
стягнення 75 318,78 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
Мацегорін А.О. -представник
від відповідача
не з'явились
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 351 066,30 грн., пені у розмірі 26 942,23 грн., інфляційних втрат у розмірі 38 817,46 грн. та 3% річних у розмірі 12 592,31 грн.
09.09.2011 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 24 228,63 грн., інфляційні втрати у розмірі 38 817,46 грн. та 3% річних у розмірі 12 272,69 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 735ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009.
Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача, ненаданням витребуваних доказів та за його клопотанням, розгляд справи відкладався. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва
23.09.2009 між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Державним підприємством "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (покупець) укладено договір № 735ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі - Договір).
За умовами вказаного Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця природний газ, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (далі - газ) в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього Договору.
Протягом 2009-2010 років між сторонами були укладені Додаткова угода № 1 від 21.12.2009, Додаткова угода № 2 від 09.04.2010, Додаткова угода № 3 від 30.04.2010, Додаткова угода № 4 від 06.08.2010, якими погоджено внесення змін до Договору в частині обсягів поставки газу, строку дії Договору та вартості газу.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, протягом жовтня -грудня 2009 року та січня -вересня 2010 року передав відповідачу газ на загальну суму 472 432,95 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів передачі-приймання природного газу.
Згідно з п. 6.2 Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Вищезазначені строки проведення розрахунків при виконанні Договору відповідачем порушувались, що підтверджується наданими до справи реєстрами проплачених документів.
А заборгованість у розмірі 151 066,30 грн. сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, у зв'язку з чим позивач зменшив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати газу, отриманого за Договором № 735ТЕ-17 від 23.09.2009, суду не надав.
Згідно приписів ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього Договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В даному випадку, сторони у п. 7.10 Договору погодили, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого газу виконав неналежним чином, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача неоспореним відповідачем та перевіреним судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманих отриманого газу встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом і неоспореним відповідачем.
Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Крім того, оскільки сплату заборгованості у розмірі 151 066,30 грн. відповідачем здійснено 19-20 липня 2011 року, тобто після звернення позивача з позовом до суду, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в цій частині підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща-Озерна" (04075, м. Київ, Пуща-Водицька, 14-лінія, ідентифікаційний код 05907147, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) пеню в розмірі 24 228 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять вісім) грн. 63 коп., інфляційні втрати у розмірі 38 817 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 46 коп., 3% річних у розмірі 12 272 (дванадцять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 69 коп., державне мито у розмірі 2 263 (дві тисячі двісті шістдесят три) грн. 85 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 23.09.2011