Справа № 22ц-2674/11
Копія
19 вересня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого -судді Талалай О.І.
суддів: Корніюк А.П., П'єнти І.В.
з участю секретаря: Джафарової Т.Б.
представника позивача за первісним позовом: ОСОБА_1
відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
представника відповідачів: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2674 за апеляційною скаргою ОСОБА_2, заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 про приєднання до апеляційної скарги на рішення Городоцького районного суду від 06 червня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про визнання договорів недійсними.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,
ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»(далі Банк), звертаючись з вказаним позовом, зазначало, що 20 липня 2006 року ОСОБА_2 звернувся до Банку із заявою-анкетою на отримання кредиту в сумі 50000 доларів США по програмі кредитування «Кредит на споживчі цілі». 24 липня 2006 року з ним був укладений кредитний договір № 014/2235/82/808, відповідно до якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 50000 доларів США строком на 84 місяці по 23 липня 2013 року із сплатою 15 % річних за користування ним. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором були укладені договори поруки від 24 липня 2006 року, згідно яких ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 поручилась перед Банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі. Взяті на себе зобов'язання відповідачі не
Головуючий у першій інстанції: Сакенов Ю.К. Справа № 22ц-2674 Доповідач: Талалай О.І. Категорія: 19, 27
виконували, станом на 31 січня 2011 року заборгованість складає 27776,06 доларів США, в тім числі: по кредиту - 17197,51 доларів США, по відсотках - 10578,55 доларів США та пеня за прострочення сплати відсотків по кредиту - 129914, 99 грн., які позивач просив солідарно стягнути з відповідачів. Згідно п. 6.5 договору у разі невиконання позичальником умов договору Банк вправі вимагати дострокового стягнення заборгованості за кредитом, нарахованих відсотків за користування ним та штрафних санкцій.
ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом про визнання недійсними кредитного договору та договорів застави від 24 липня 2006 року. Мотивує вимоги тим, що Банк не мав відповідного дозволу на використання іноземної валюти, як засобу платежу.
Рішенням Городоцького районного суду від 06 червня 2011 року позов задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 17191,51 доларів США, заборгованість по відсотках - 10578,55 доларів США, пеню за прострочення відсотків по кредиту - 129914,99 грн. і судові витрати в сумі 1820 грн. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду, в апеляційній скарзі просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення заборгованості за кредитним договором і задовольнити зустрічний позов. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, сумнівних ксерокопіях документів. Представник позивача не надав суду більшість оригіналів документів і не довів обставини, на які посилався, як на підставу своїх вимог. Суд не звернув уваги на навмисне створення Банком передумов для протиправної реалізації заставного майна за заниженою вартістю. Використання позивачем іноземної валюти, як засобу платежу на території України без відповідного дозволу -ліцензій суперечить вимогам діючого законодавства.
Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 подали заяву про приєднання до апеляційної скарги, в якій просять відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
В засіданні апеляційного суду підтримали ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - заяву про приєднання до апеляційної скарги. Представник Банку визнав їх необґрунтованими. Відповідач ОСОБА_7 не з'явилася, про день, час і місце слухання справи належним чином повідомлена.
Апеляційна скарга та заява про приєднання до апеляційної скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом правильно встановлено, що 24 липня 2006 року між Банком і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 014/2235/82/808, відповідно до якого останньому надано кредит в сумі 50000 доларів США строком на 84 місяці по 23 липня 2013 року із сплатою 15 % річних за користування ним. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 були укладені договори поруки від 24 липня 2006 року, згідно яких вони поручилась перед Банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, нарахованих відсотків та неустойки. Взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконували, станом на 31 січня 2011 року заборгованість складає 27776,06 доларів США, в тім числі: по кредиту - 17197,51 доларів США, по відсотках - 10578,55 доларів США та пеня за прострочення відсотків по кредиту - 129914, 99 грн.
Ці обставини підтверджуються матеріалами справи.
Висновок про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, суд зробив обґрунтовано, виходячи з факту невиконання боржником і поручителями зобов'язань за кредитним договором.
Проте стягнення заборгованості з усіх відповідачів в солідарному порядку суперечить вимогам законодавства.
Згідно ч. 3 ст. 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Виходячи з аналізу зазначеної правової норми, у разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання, ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується. Відповідно до договорів поруки кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із ОСОБА_2 як солідарні боржники.
Не відповідає вимогам діючого законодавства й стягнення з відповідачів у солідарному порядку судових витрат.
Правильним є висновок суду про те, що відповідачі зобов'язані сплатити пеню за неналежне виконання умов кредитного договору. В той же час, задовольняючи позов про стягнення пені у визначеному позивачем розмірі - 129914 грн. 99 коп., суд не врахував обставини, які мають істотне значення та відповідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України є підставою для зменшення розміру неустойки (пені).
Такими обставинами, на думку колегії суддів, є обставини реалізації заставного майна -автомобіля DAF 95 XF430 2000 року випуску державний номер НОМЕР_1 вартістю 193339 грн., причіпа марки KOEGEL 2002 року випуску державний номер НОМЕР_2 вартістю 86355 грн., на які посилалися відповідачі в суді першої інстанції та в засіданні апеляційного суду.
Із оглянутих в судовому засіданні матеріалів цивільної справи № 2-5/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором видно, що 29.08.2008 року позивач надав згоду на зняття з реєстрації зазначених транспортних засобів, які перебували в заставі банку. Зняття з реєстрації та реалізацію проводив за дорученням ОСОБА_2 працівник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»ОСОБА_9 Будь-які документи щодо реалізації транспортних засобів у позивача та ОСОБА_2 відсутні. В погашення боргу за кредитним договором № 014/2235/82/808 від реалізації заставного майна 22 вересня 2008 року надійшло 25234,32 доларів США.
Враховуючи вищезазначені обставини, матеріальний стан відповідачів, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом до 80000 грн.
Всупереч вимогам п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»в резолютивній частині рішення суми, що підлягають стягненню, не зазначені в грошовій одиниці України -гривні.
За таких обставин рішення суду в частині стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат з відповідачів у солідарному порядку та в частині визначення розміру пені, який підлягає стягненню постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому в цій частині воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Стягненню на користь Банку з кожного із поручителів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 солідарно з ОСОБА_2 підлягає заборгованість за кредитом станом на 31 січня 2011 року в сумі 17197,51 доларів США (еквівалентно 137120 грн. 91 коп.), заборгованість по відсотках у сумі 10578, 55 доларів США (еквівалентно 84345 грн. 95 коп.), пеня в сумі 80000 грн. і судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ч. 1 ЦПК України по 391 грн. 30 коп. з кожного.
В іншій частині судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Доводи апеляційної скарги та заяви про приєднання до апеляційної скарги спростовуються нормами діючого законодавства.
Частиною 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статті 47 і 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.
Як вбачається з матеріалів справи Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль»отримав таку ліцензію № 10 від 20 квітня 2001 року на право здійснювати банківські операції перелічені у додатку. Згідно додатку до ліцензії має право здійснювати валютні операції.
Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій.
За відсутності нормативних умов для застосування індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті є наявність у Банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку. Тому здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу та заяву про приєднання до апеляційної скарги задовольнити частково.
Рішення Городоцького районного суду від 06 червня 2011 року скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, судових витрат в солідарному порядку і визначення розміру пені та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 з кожного солідарно з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»за кредитним договором № 014/2235/82/808 від 24 липня 2006 року заборгованість за кредитом станом на 31 січня 2011 року в сумі 17197,51 доларів США (еквівалентно 137120 грн. 91 коп., сто тридцять сім тисяч сто двадцять грн. 91 коп.), заборгованість по відсотках у сумі 10578, 55 доларів США (еквівалентно 84345 грн. 95 коп., вісімдесят чотири тисячі триста сорок п'ять грн. 95 коп.), пеню в сумі 80000 грн. (вісімдесят тисяч грн.) і судові витрати по 391 грн. 30 коп. (триста дев'яносто одна грн. 30 коп.) з кожного.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)
Вірно:
Головуючий: