79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
14.07.08 Справа № 17/45
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого -судді Давид Л.Л.
Суддів Кордюк Г.Т.
Мурської Х.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна насіннєва компанія», б/н від 26.05.2008 р.
на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2008 р.
у справі № 17/45 (суддя -Петухов М.Г.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Шепетівський цукровий завод», м.Шепетівка, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна насіннєва компанія», м. Рівне
про стягнення в сумі 243 279,14 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Колонтирська М.Д. - юрист (довіреність за №8 від 20.06.2008 р.);
від відповідача: не з'явились;
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.05.2008 р. задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «Шепетівський цукровий завод», м. Шепетівка, Хмельницька область (надалі -Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна насіннєва компанія», м. Рівне (надалі -Відповідач) про стягнення в сумі 243 279,14 грн.
Відповідач -ТзОВ «Міжнародна насіннєва компанія», - не погодившись з винесеним рішенням подала апеляційну скаргу, б/н від 25.05.2008 р., в якій покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:
- судом в частині стягнення із Відповідача 3% річних рішення прийнято з порушенням положень ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки три відсотки річних за період з 16.08.2006 р. по 14.06.2008 р. при розрахунку становить 8184,08 грн., а не 8188,79 грн. як встановлено судом;
- судом не взято до уваги, що при поданні Позивачем заяви про збільшення позовних вимог до неї не додано доказу про надіслання копії останньої Відповідачу, чим порушено положення ст. 43 та ч. 1 ст. 22 ГПК України, які закріплюють принцип змагальності та порядок подання заяв про збільшення розміру позовних вимог.
Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким останній просить в позові відмовити.
Позивач -ВАТ «Шепетівський цукровий завод»- участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на апеляційну скаргу не подав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 10.06.2008 р. та від 23.06.2008 р., про що свідчать поштові повідомлення про вручення за №319871, №321723. Ухвалою суду від 23.06.2008 р. участь представників сторін в судове засідання визначено на власний розсуд та попереджено сторони про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України в разі відсутності уповноважених представників сторін.
Враховуючи наведене, судова колегія ухвалила розглядати справу без участі представника Позивача за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.
02.08.2006 р. ВАТ «Шепетівський цукровий завод»та ТзОВ «Міжнародна насіннєва компанія»укладено договір №02/08-ЦП поставки цукру-піску (а.с.5-6).
На виконання умов даного Договору, Позивачем по накладним (а.с.7-23), згідно довіреностей Відповідача (а.с.24-26) поставлено останньому в серпні 2006 р. цукор-пісок на загальну суму 3 408 625 грн..
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково сплативши 392 790 грн. грошовими коштами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
31.05.2007 р. сторонами, згідно протоколу про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с.29) проведено зарахування зустрічних грошових вимог на суму 2 859 429,62 грн. Таким чином, Відповідач розрахувався з Позивачем на суму 3 252 219,62 грн., решта суми - 156 405,38 грн. залишилася не оплаченою.
У відповідності до п.3.2. Договору поставки цукру-піску №02/08-ЦП від 02.08.2006 р. в редакції, наданій Позивачем, Відповідач повинен провести розрахунок в день поставки всього товару покупцю. А у відповідності до редакції договору поставки цукру-піску №02/08-ЦП від 02.08.2006 р., наданій Відповідачем, оплата товару мала бути проведена за наступним графіком: а) оплата в сумі 370 000 грн. - до 30.09.2009 р.; б) оплата в сумі 2 800 000 грн. -до 30.09.2007 р.; в). решту вартості поставленого товару - до 30.09.2008 р.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевим господарським судом досліджено оригінал договору поставки цукру-піску №02/08-ЦП від 02.08.2006 р. з мокрими печатками та підписами сторін та факсову копію цього договору з печатками Відповідача та підписом директора де відображено порядок розрахунків.
Договір поставки цукру-піску №02/08-ЦП від 02.08.2006 р. в редакції Відповідача поданий лише в копії, на якій відсутній підпис директора Відповідача та печатка підприємства на першій сторінці.
У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини , які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, про те що належним доказом перебування сторін у договірних відносинах є редакція договору, подана Позивачем, оригінал якого досліджений місцевим господарським судом, що як вбачається з апеляційної скарги Скаржник не заперечує.
Відповідно до вищенаведеного, наявність заборгованості в сумі 156 405, 38 грн. підтверджена матеріалами справи і не спростована Відповідачем належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.
У відповідності до п. 5.2 Договору, в разі прострочення оплати вартості товару Покупець сплачує на вимогу Продавця пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня. Згідно розрахунку (а.с.52) розмір пені становить 13 403,73 грн., яка правомірно задоволена місцевим господарським судом.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно розрахунку заборгованості Позивача, наведеного в позовній заяві та в уточненні до останньої (а.с.4, 52), розмір інфляційних нарахувань становить 65 281,24 грн., три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення (з 16.08.2006 р. по 14.05.2008 р.) складає 8188,79 грн.
Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про допущення помилки у розрахунку розміру витрат від інфляції. Відтак, в цій частині рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, а саме, стягненню з ТзОВ «Міжнародної насіннєвої компанії»на користь ВАТ «Шепетівський цукровий комбінат»підлягає 8184,08 грн. інфляційних витрат, згідно перерахунку, зробленого Відповідачем.
Щодо покликань Скаржника на безпідставність збільшення розміру позовних вимог, судова колегія зазначає наступне.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі збільшити розмір позовних вимог. В даному випадку Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем в розмірі визначеному останнім і така заборгованість виникла з підстав, визначених в позовній заяві, а саме договору поставки цукру-піску №02/08-ЦП, уточнено лише розмір заборгованості з врахуванням проведеного зарахування однорідних вимог, а тому місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог , як таких, що документально обґрунтовані і не суперечать вимогам ст. 526 Цивільного кодексу України.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині розміру суми стягнутих інфляційних витрат, а в решті доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, а відтак рішення місцевого господарського суду в решті є таким, яке відповідає нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ВАТ «Шепетівський цукровий завод»задоволити частково.
2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2008 р. у справі №17/45 змінити в частині розміру стягнутих інфляційних витрат і викласти в наступній редакції: «Стягнути з ТзОВ «Міжнародної насіннєвої компанії»на користь ВАТ «Шепетівський цукровий завод»8184,08 грн. інфляційних втрат». В стягненні решти суми інфляційних витрат -відмовити.
3. В решті рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
4. Судові витрати по розгляду позовної заяви та апеляційної скарги покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
6. Справу №17/45 повернути Господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Л.Л.Давид
Суддя Х.В.Кордюк
Суддя Г.Т.Мурська