Ухвала
Іменем України
07 липня 2008 року
Справа № 5020-1/016-2/191
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Заплава Л.М.,
Антонової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, Севастопольська міська державна адміністрація;
представник відповідача, Чиркова Ольга Миколаївна, довіреність № 03-15/2 від 08.01.08, Севастопольська міська рада;
розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської міської ради на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 22.05.2008 у справі № 5020-1/016-2/191
за позовом Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, місто Севастополь,99011)
до Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь,99011)
про скасування рішення Севастопольської міської ради від 08.04.2008 № 4025 "Про проведення місцевого (консультативного) референдуму по питанню недовіри Севастопольській міській державній адміністрації",
Ухвалою господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 22.05.2008 у справі № 5020-1/016-2/191 клопотання Севастопольської міської державної адміністрації про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено проведення референдуму, призначеного у відповідності з рішенням Севастопольської міської ради від 08.04.2008 № 4025 "Про проведення місцевого (консультативного) референдуму по питанню недовіри Севастопольській міській державній адміністрації".
Заборонено Севастопольській міській раді, Севастопольській міській державній адміністрації, міським комісіям з місцевого (консультативного) референдуму і всім дільничним комісіям здійснювати будь-які дії, пов'язані з виконанням рішення Севастопольської міської ради від 08.04.2008 № 4025 "Про проведення місцевого (консультативного) референдуму по питанню недовіри Севастопольській міській державній адміністрації" та проведення 25.05.2008 місцевого (консультативного) референдуму.
Заборонено Севастопольській міській раді приймати будь-які рішення відносно проведення 25.05.2008 інших форм опитування населення або призначення на 25.05.2008 будь-якого виду заходів, пов'язаних з анкетуванням або опитуванням населення відносно Севастопольської міської державної адміністрації і її голови.
В іншій частині клопотання залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у Севастопольській міській державній адміністрації та суду є обґрунтоване припущення, що у разі невжиття заходів з забезпечення позову захист прав позивача стане неможливим.
Не погодившись з ухвалою суду, Севастопольська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу господарського суду міста Севастополя від 22.05.2008 у справі № 5020-1/016-2/191 скасувати.
Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що вжиття судом першої інстанції подібних заходів забезпечення позову не тільки порушує процесуальні норми права, але й конституційне право громадян брати участь у місцевих референдумах.
У судове засідання, призначене на 07.07.2008, представник позивача не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності представника позивача.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Інститут забезпечення позову передбачений чинним процесуальним законодавством України. Його завданням є гарантування прав позивача. Обґрунтуванням застосування судом заходів забезпечення позову є можливість виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На думку судової колегії, суд першої інстанції здійснив оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що при такому предметі спору як скасування рішення Севастопольської міської ради від 08.04.2008 № 4025 "Про проведення місцевого (консультативного) референдуму по питанню недовіри Севастопольській міській державній адміністрації" забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які дії, пов'язані з проведенням референдуму, повністю відповідає заявленим позовним вимогам і принципу збалансованості інтересів сторін.
В результаті дослідження матеріалів справи, колегія суддів однозначно вирішила, що у разі виконання зазначеного рішення Севастопольської міської ради, захист прав позивача стане неможливим.
Отже, зазначені обставини і стали підставою для забезпечення позову у даній справі.
Окрім цього, заходи забезпечення позову - це лише тимчасове обмеження щодо вчинення певних дій відносно виконання рішення відповідача, а тому, на думку судової колегії, їх застосування ніяким чином не можуть порушувати права інших осіб.
У зв'язку з тим, що питання законності та обґрунтованості рішення відповідача ще не вирішено, то цілком логічно застосування заходів забезпечення позову з метою усунення небезпеки завдання шкоди правам, свободам та інтересам позивача до прийняття рішення з адміністративної справи.
На думку судової колегії, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував наведені норми процесуального законодавства та роз'яснення Верховного Суду України і прийшов до мотивованого висновку про необхідність задоволення клопотання позивача в частині забезпечення позову, оскільки вважав, що невжиття таких заходів могло ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не вказав, як саме оскаржуване рішення порушує права позивача, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки дане питання повинно вирішуватись під час розгляду спору по суті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частиною 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Апеляційну скаргу Севастопольської міської ради залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 22.05.2008 у справі № 5020-1/016-2/191 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Л.М. Заплава
І.В. Антонова