"22" вересня 2011 р. м. Київ К-6991/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я., Конюшка К.В., Сіроша М.В., Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Тенька»на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року у справі №14/542/08-АП за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Тенька»до Запорізької міської ради про визнання рішення нечинним, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Тенька»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про скасування рішення від 30.07.2008 №37 Запорізької міської ради, яким було скасовано рішення Запорізької міської ради №61/67 про передачу в оренду позивачу земельної ділянки для розташування кондитерського цеху.
Постановою господарського суду Запорізької області від 11 грудня 2008 року позов задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року постанова суду першої інстанції скасована, а провадження у справі закрито.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначене судове рішення як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Закриваючи провадження в адміністративній справі апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що предмет спору у даній справі пов'язаний з реалізацією права на користування земельною ділянкою, тобто спірні правовідносини не є публічно-правовими.
Однак, з такими висновками погодитись не можна з огляду на нижченаведене.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»та іншими нормативно-правовими актами Держава делегувала органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади розпорядження землями відповідних територіальних громад, землями комунальної чи державної власності, та делегувала їм вирішення у встановленому законом порядку інших питань в галузі земельних відносин.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. № 10-рп/2010, положення ч.1 ст. 143 Конституції України, згідно з якою органи місцевого самоврядування „вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції“, слід розуміти так, що вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень.
Органи місцевого самоврядування відповідно до Земельного кодексу України вирішують питання про розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, та при вирішенні таких питань ці ради виступають як суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до п.1ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція, адміністративних судів належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Отже, в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спір, який виник між сторонами по даній справі, є публічно-правовим, а тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неналежність розгляду даного спору в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до приписів ст. 227 КАС України є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Тенька»-задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року, а справу направити до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно.