20 вересня 2011 року м. Київ К-2338/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року
у справі № 2-а-392/07
за позовом Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління»
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року, позов Комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління»(далі -позивач) до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (далі -відповідач) задоволено повністю. Визнано недійсними рішення № 0000452303 від 24 січня 2007 року та № 0001022303 від 16 лютого 2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДПІ у м. Житомирі , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове -про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Державної податкової адміністрації у Житомирській області проведено перевірку позивача щодо контролю за здісненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт № 06250022/2303 від 12 січня 2007 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000452303 від 24 січня 2007 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 370,00 грн.
Крім того, відповідачем проведено виїзну планову перевірку КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт № 533/23-1/03328310/0110 від 09 лютого 2007 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001022303 від 16 лютого 2007 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 159 789,00 грн.
Перевірками встановлено порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з невикористанням реєстратора розрахункових операцій при продажу квитків для проїзду у міському електротранспорті.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Згідно з пунктом 1 статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Відповідно до пункту 2.2 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614 (далі -Порядок) книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування реєстратора розрахункових операцій, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням суб'єкта господарювання, на кожний транспортний засіб.
Пунктом 10.1 Порядку визначено, що розрахункові книжки, що використовуються при розрахунках за разові послуги міського і приміського пасажирського автомобільного транспорту та електротранспорту, повинні використовуватись на місцях проведення розрахунків у господарських одиницях тих суб'єктів господарювання, що зареєстрували ці розрахункові книжки.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем затверджено книги обліку розрахункових операцій для реалізації міських проїзних квитків як в кіосках, так і в приміщеннях диспетчерських пунктів за адресами пл. Перемоги, 3, вул. Щорса, 203, тобто в місцях проведення розрахунків, що свідчить про надання згоди відповідачем використовувати вказані книги для здійснення реалізації квитків.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що продаж квитків без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій можливий у місцях проведення розрахунків: кіосках, депо, салонах транспортних засобів та адміністративному будинку КП «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління», тобто у місцях їх продажу.
Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі відхилити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.
Шипуліна Т.М.
Суддя А.О. Рибченко