"17" березня 2011 р. м. Київ К-11879/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді Головчук С.В. (суддя-доповідач),
суддів Зайця В.С.,
Кочана В.М.,
Розваляєвої Т.С.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України (далі -УПФУ) в Кам'янобрідському районі м. Луганська, Головного управління Пенсійного фонду України (далі -ГУ ПФУ) в Луганській області, за участю третьої особи -Луганського обласного військового комісаріату, про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
У червні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до Дніпропетровського ОВК про зобов'язання призначити пенсію за вислугу років. Позивач зазначив, що у серпні 2005 року подав до УПФУ в Кам'янобрідському району м. Луганська заяву про призначення пенсії на підставі пункту «б»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»(в редакції чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії), оскільки на день звернення йому виповнилося 45 років, його загальний трудовий стаж складав 25 років 6 місяців 20 днів із них 15 років 9 місяць 28 днів військової служби. Проте у призначенні пенсії йому відмовлено на підставі змін, внесених Законом України № 3591-ІV від 04 квітня 2006 року. Вважаючи таку відмову неправомірною, просив визнати право на отримання пенсії за вислугу років.
Постановою Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 04 лютого 2008 року позов задоволено. Визнано дії УПФУ в Кам'янобрідському району м. Луганська, у зв'язку із відмовою ОСОБА_6 у призначенні пенсії, неправомірними. Зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області та Луганський обласний військовий комісаріат призначити ОСОБА_6 пенсію за вислугою років як військовослужбовцю з 01 вересня 2005 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року змінено постанову Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 04 лютого 2008 року та зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області та Луганський обласний військовий комісаріат призначити та виплачувати ОСОБА_6 пенсію за вислугою років -з 04 червня 2007 року. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ГУ ПФУ в Луганській області порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
В запереченнях на скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій -без змін, вважаючи, що судами при ухваленні рішень дотримано вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач на день звернення до УПФУ в Кам'янобрідському району м. Луганська за призначенням пенсії виповнилося 45 років, його загальний трудовий стаж складав 25 років 6 місяців 20 днів військової служби, із них тривалість військової служби становила 15 років 9 місяць 28 днів.
Відповідно до пункту «б»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»в редакції 04 липня 2002 року із змінами від 24 червня 2004 року № 2262-ХІІ, що діяла на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
За змістом зазначеної норми, в редакції чинній з 06 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 року, незалежно від підстав та часу звільнення, правом на призначення пенсії за вислугу років користувалися перелічені в цій статті особи, які досягли на час звернення за призначенням пенсії 45-річного віку, мали загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ.
Таким чином, колишні військовослужбовці, які звернулися за нарахуванням пенсії за вислугу років, передбачену пунктом «б»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»в період з 06 серпня 2002 року по 29 квітня 2006 року, мають право на призначення такого виду пенсії, незалежно від часу звільнення зі служби.
Отже, на час звернення -29 серпня 2005 року позивач мав усі передбачені законом підстави для призначення йому пенсії за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Доводи відповідача щодо покладення на органи Пенсійного фонду України функцій з призначення та виплати пенсій військовослужбовцям з 01 січня 2007 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу органам пенсійного фонду України функцій з призначення та виплати пенсій деяким категоріям громадян»від 02 листопада 2006 року № 1522, правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не можуть бути підставою для відмови в позові.
Посилання ГУ ПФУ в Луганській області на зміни внесені 29 квітня 2006 року до пункту «б»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»висновків судів про задоволення позову не спростовують з огляду на положення статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правових актів в просторі та часі.
Мотиви касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008 року та змінену нею постанову Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 04 лютого 2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді В.С. Заяць
В.М. Кочан
Т.С. Розваляєва
Ю.І. Цвіркун
Суддя С.В. Головчук