"21" квітня 2011 р. м. Київ К-8658/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді Головчук С.В. (суддя-доповідач),
суддів Веденяпіна О.А.,
Зайця В.С.,
Розваляєвої Т.С.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області
на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 06 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року
у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України (далі -УПФУ) в Амвросіївському районі Донецької області про нарахування та виплату недоотриманої щомісячної соціальної допомоги,
У червні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання перерахувати доплату до пенсії. Позивач зазначив, що є дитиною війни та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача проводити нарахування та виплату вказаного підвищення до пенсії, просив зобов'язати УПФУ в Амвросіївському районі Донецької області нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу з 09 липня 2007 року.
Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 06 липня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року, позовні вимоги задоволені частково. Зобов'язано УПФУ в Амвросіївському районі Донецькій області здійснити ОСОБА_6 з 16 червня 2008 року нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням фактично виплачених сум підвищення. В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій. Зазначає, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Звертає увагу на те, що в чинному законодавстві відсутній механізм вирахування мінімальної пенсії за віком, не визначено за рахунок яких коштів і джерел здійснюється нарахування і виплата підвищення до пенсії дітям війни
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни та отримує пенсію за віком.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»внесено зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»також були визнані такими, що не відповідають Конституції України, рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позов, правильно вважали, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком з 16 червня 2008 року, з урахуванням статей 99,100 КАС України (в редакції чинній на час розгляду судами справи).
Доводи відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, не визначення поняття «мінімальна пенсія за віком», правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Станом на 16 червня 2008 року розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої ст. 224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області залишити без задоволення, а постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 06 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді О.А. Веденяпін
В.С. Заяць
Т.С. Розваляєва
Ю.І. Цвіркун
Суддя С.В. Головчук