"15" вересня 2011 р. м. Київ К-17085/08
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Сороки М.О. (доповідач),
суддів: Зайцева М.П.,
Олексієнка М.М.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”, Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”, Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року,
встановив:
У грудні 2007 року ОСОБА_6 пред'явила позов до Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” і з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог просила визнати неправомірною відмову відповідача в прийнятті рішення про надання часткової компенсації, зобов'язання Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” розглянути подані документи і прийняти рішення про надання часткової компенсації відсоткової ставки за кредитом, отриманим 28 листопада 2005 року в АППБ “Аваль”, та зобов'язати Державну спеціалізовану фінансову установу “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” погодити це рішення Донецького регіонального управління.
Вказала, що в квітні і грудні 2005 року подала до Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” всі документи, необхідні для отримання її сім'єю часткової компенсації відсоткової ставки кредиту комерційного банку на придбання житла. Однак, в листі від 16 жовтня 2007 року відповідач зазначив про відсутність правових підстав для цього, оскільки не була надана довідка про перебування на квартирному обліку, а за наказом голови правління фінансової установи від 30 листопада 2005 року № 208/9 тимчасово призупинено дію програми щодо фінансування молодих сімей та одиноких громадян на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року, позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що на момент звернення позивачки до Донецького управління Фонду для реєстрації в якості кандидата на отримання часткової компенсації відсоткової ставки за банківським кредитом подання довідки про перебування на квартирному обліку не було обов'язковим; наказ від 30 листопада 2005 року № 208/9 є локальним актом установи з організаційних питань і не може призупиняти або скасовувати дію підзаконного нормативно-правового акта -постанови Кабінету Міністрів України.
В касаційних скаргах Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” та Державна спеціалізована фінансова установа “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву ОСОБА_6 без розгляду. Донецьке регіональне управління Фонду, окрім того, просить закрити провадження у справі. Посилаються на те, що судами зроблено помилковий висновок щодо подання позивачкою 8 грудня 2005 року повного та правильного пакету документів, не досліджено акт проведення експертної оцінки, який не відповідав вимогам пункту 60 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав” від 10 вересня 2003 року № 1440. Окрім того, враховуючи обмеження виділення бюджетних коштів на програму часткової компенсації відсоткової ставки громадянам, Головою правління Фонду відповідно до пункту 17 Положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву було прийнято наказ від 30 листопада 2005 року № 208/9, відповідно до якого регіональні управління Фонду могли подавати до центрального апарату Фонду прийняті рішення про надання часткової компенсації лише до 14 грудня 2005 року. Так як позивачка не усунула недоліку в акті проведення експертної оцінки та не подала всіх необхідних документів, то це стало причиною відмови у прийнятті її документів і Донецьке регіональне управління Фонду не мало правових підстав для прийняття рішення про надання часткової компенсації та укладення договору про надання часткової компенсації, а Фонд -погодити таке рішення. Державна спеціалізована фінансова установа “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” вважає, що згідно з роз'ясненням Міністерства фінансів України від 11 травня 2007 року відповідач не міг надати часткову компенсацію за рахунок асигнувань 2007 року тим молодим сім'ям, які у попередніх роках отримали в комерційних банках кредити на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.
На думку Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи, ОСОБА_6 заявила позовну вимогу про зобов'язання Донецького регіонального управління Фонду укласти з позивачем договір про надання часткової компенсації, яка носить цивільно-правовий характер, тому не могла вирішуватися адміністративним судом.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів залишає касаційні скарги без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Порядком часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 року № 853, із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року № 988, від 15 липня 2005 року № 592, від 29 листопада 2006 року № 1651 (далі -“Порядок”).
Судами встановлено, що позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, мала прізвище “ОСОБА_6”, перебувала у шлюбі з ОСОБА_7 За статусом їх сім'я належала до молодих. 23 червня 2007 року вона зареєструвала повторний шлюб з ОСОБА_8 і взяла його прізвище. 5 квітня 2005 року позивачці видана Донецьким регіональним відділенням Фонду довідка № 324 про те, що вона відповідає умовам кандидата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 року № 853 “Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла”.
Згідно з пунктом 6 Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2004 року) для отримання права на часткову компенсацію кандидат (тобто молода сім'я або одинокий молодий громадянин, які мають намір отримати часткову компенсацію) подає регіональному відділенню Фонду: заяву про надання часткової компенсації; довідку про склад сім'ї; копію свідоцтва про шлюб, паспортні дані; копію свідоцтва про народження дитини (дітей); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
Виходячи з цього, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що довідкою від 5 квітня 2005 року № 324 відповідач підтвердив подання позивачкою усіх документів, необхідних для отримання права на часткову компенсацію, але не для отримання самої часткової компенсації та укладення договору про її надання.
Наступні зміни редакції пункту 6 Порядку, що внесені постановами Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 592 та від 29 листопада 2006 року № 1651, і доповнення його новою умовою про необхідність подання у разі потреби довідки про перебування на квартирному обліку, а з 29 листопада 2006 року -про обов'язкове подання такої довідки, не впливали на статус позивачки як кандидата, який уже зареєстрований в регіональному відділенні Фонду.
Судами обох інстанцій зазначено, що 28 листопада 2005 року між позивачкою і АППБ “Аваль” укладений кредитний договір. На отримані в банку кошти придбана квартира. 8 грудня 2005 року для прийняття рішення про надання часткової компенсації позивачка подала Донецькому регіональному управлінню Фонду всі необхідні документи, передбачені пунктом 8 Порядку. Відповідач визнав, що комплект документів був наданий у повному обсязі.
Пунктом 8 Порядку (в редакції на грудень 2005 року) передбачалось, що для прийняття рішення про надання часткової компенсації кандидати подають регіональному управлінню Фонду: копію кредитного договору, завірену комерційним банком, який видав кредит; копію інвестиційного договору із забудовником (підрядником) на будівництво (реконструкцію) або копію договору про участь у фонді фінансування будівництва, укладеного відповідно до закону, чи нотаріально засвідчену копію договору купівлі-продажу житла; звіт проведення експертної оцінки (у разі придбання житла); довідку-розрахунок комерційного банку про розмір зобов'язань за кредитом і прогнозний розмір відсотків за користування кредитом.
Факт надання позивачкою Донецькому регіональному управлінню Фонду перерахованих документів підтверджується листом цієї організації від 16 жовтня 2007 року № 537 про їх реєстрацію 8 грудня 2005 року.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень, на яких частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності у разі заперечення проти адміністративного позову, не довели іншого. Їх письмові пояснення на позов не містять інформацію про невизнання цієї обставини.
Недолік, про який йдеться в листі Донецького регіонального управління від 16 жовтня 2007 року № 537 та в доводах відповідачів, а саме -відсутність найменування замовника в експертній оцінці, не є перешкодою для розгляду поданих документів і прийняття відповідного рішення.
Окрім того, матеріали справи не містять даних про те, що Донецьке регіональне управління Фонду письмово повідомляло позивачку про вказану прогалину та невідповідність документів певним вимогам.
Згідно з пунктами 9 і 10 Порядку регіональні управління Фонду подають правлінню Фонду на погодження рішення про надання часткової компенсації та розрахунок відповідних сум на підставі документів, зазначених у пунктах 6 і 8 цього Порядку. На підставі рішення про надання часткової компенсації, погодженого з правлінням Фонду, укладається договір про надання часткової компенсації, в якому попередньо визначається її розмір, а також зазначається умова, що надання часткової компенсації припиняється у разі невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Таким чином, Донецьке регіональне управління Фонду мало можливість і зобов'язане було розглянути подані позивачкою документи і прийняти рішення про надання часткової компенсації, яке подати правлінню Фонду на погодження.
Як свідчать матеріали справи, причиною для невчинення таких дій слугував наказ голови правління Фонду від 30 листопада 2005 року № 208/9 “Про заходи щодо закінчення бюджетного 2005 року”, яким фактично з 7 грудня 2005 року зупинена програма часткової компенсації.
Окружний адміністративний суд дав правильну юридичну оцінку цьому документу та обґрунтовано зазначив, що таким наказом неможливо скасувати або призупинити дію постанови Кабінету Міністрів України.
Оскільки видання наказу № 208/9 від 30 листопада 2005 року є однією із складових неправомірних дій відповідачів по відмові в прийнятті рішення про надання часткової компенсації, щодо яких заявлено позов, то ОСОБА_6 не було необхідності заявляти додаткову позовну вимогу про визнання протиправним і скасування цього наказу.
Посилання відповідачів на пункт 17 Положення про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000 року № 1604, є безпідставним, оскільки вказана норма визначає загальні повноваження голови правління Фонду і не надає йому права на свій розсуд вирішувати питання часткової компенсації.
В силу пункту 13 Порядку обсяг коштів, передбачених на часткову компенсацію у державному бюджеті на відповідний рік, впливає на визначення розміру часткової компенсації і його зміну, а не на прийняття рішення про надання такої компенсації.
З урахуванням наведеного, суди обґрунтовано задовольнили адміністративний позов. При цьому ОСОБА_6 не заявляла позовну вимогу про зобов'язання Донецького регіонального управління Фонду укласти договір про надання часткової компенсації і суди її не вирішували.
Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Так як суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили фактичні обставини справи, правильно застосували норми матеріального права і не допустили порушень норм процесуального права, то прийняті ними рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ухвалив:
Касаційні скарги Донецького регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву”, Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву” залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2008 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 КАС України.
Судді:
Суддя М.О. Сорока