"13" вересня 2011 р. м. Київ К/9991/7036/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючої - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Конюшка К.В., Черпіцької Л.Т.,
секретаря -Нагорного М.В.,
за участю представника Кіровоградської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” -Загороднього І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної інспекції контролю за цінами в Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2010 року у справі № 2-а-261/09/1170 за позовом Кіровоградської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах” до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та визнання рішення нечинним. -
У січні 2009 року Кіровоградська регіональна філія ДП „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” звернулася в суд з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області, в якій просила визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки з питання формування та застосування плати за послуги в Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” та визнати нечинним рішення відповідача №1 від 27.12.2007 року про застосування економічних санкцій за порушення дисципліни цін, яким вилучено у позивача в дохід державиного бюджету 220327,40 грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнутий штраф у розмірі 440654,80 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно оскаржуваного рішення до
Справа № К-9991/7036/11 Доповідач: Леонтович К.Г.
позивача застосовані економічні санкції за надання платних послуг за роботи,
не передбачені чиним законодавством - надання інформаційних консультативних) послуг. Однак, позивач надавав надавав вказані послуги відповідно Статуту підприємства, Закону України “Про землеустрій” та укладених договорів із замовниками. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем чинного законодавства при проведенні перевірки та відсутності належних підстав проведення перевірки.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2010 року скасоване рішення суду першої інстанції, заявлений позов задоволений частково. Визнане нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області №1 від 27.12.2007р. про застосування економічних санкції за порушення державної дисципліни цін до Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції Державна інспекція контролю за цінами в Кіровоградській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області проведена перевірка правильності застосування плати за послуги у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, якою встановлено надання платних послуг не передбачених чинним законодавством, а саме, надання інформаційних ( консультативних ) послуг, вартість вказаної послуги у філії не встановлена, калькуляція та будь-які роз'яснення щодо її розрахунків, відсутні, керівництво філії посилається на комерційну таємницю в цьому питанні. Вказані порушення зазначені у акті перевірки від 20.11.2007 р.. Відповідачем на підставі матеріалів перевірки прийняте рішення №1 від 27.12.2007 р. про застосування економічних санкцій з вилученням у позивача у доход державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 220327,40 грн., та стягнутий штраф у розмірі 440654,80 грн.. Позивач вважає. що він діяв у межах чинного законодавства при наданні вказаних послуг. Відповідач заперечує проти позову та наполягає на відмові в позові з підстав пропуску строків звернення до суду.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові послався на ст.100 КАС України, діючої на час спірних правовідносин з підстав пропуску річного строку на звернення до суду та відсутності поважності причин пропуску вказаного у ст.99 КАС України строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в частині скасування спірного рішення відповідача послався на ті обставини, що відповідачем не доведено отримання позивачем виручки за надання інформаційних послуг, тобто стягнутих відповідно рішення коштів, викладене в акті порушення не зазначене в Інструкції про порядок застосування економічних санкцій.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, діючої на час спірних правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом першої інтснації встановлено, що 27 грудня 2007 року заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області винесене рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №1. копія якого позивачем отримана 4 січня 2008 року, Відповідно, 4 січня 2008 року є днем, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів.Отже, протягом 2008 р позивач мав можливість звернутися до відповідного суду з позовом щодо законності спірного рішення відповідача. Позовна заява подана позивачем до Кіровоградського окружного адміністративного суду 15 січня 2009 року, тобто з порушенням річного строку для звернення до адміністративного суду.
У відповідності до положень ч.2 ст.99 КАС України строк звернення з оскарження рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №1 від 27.12.2007 року закінчувався 4 січня 2009 року - вихідним днем, але, у зв'язку з тим, що, згідно внутрішнього розпорядку роботи Кіровоградського окружного адміністративного суду 5 січня 2009 року встановлено вихідним днем, а 6 та 7 січня 2009 року є святковими днями, строк звернення до адміністративного суду закінчився 8 січня 2009 року.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд першої інстанції прийшов до обгрунтованих висновків, що наведенні представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнанні поважними, оскільки встановлений Кіровоградським окружним адміністративним судом внутрішній розпорядок прийому позовних заяв не позбавляв позивача можливості скористатись правом, передбаченим ч.9 ст.103, ч.1 ст.105 КАС України, і здати позовну заяву на пошту чи передати іншим відповідним засобом зв'язку у строк до 8 січня 2009 року.
Крім того, як вбачається з позовної заяви, підтверджених поясненнями представника позивача остання підписана 13 січня 2009 року, тобто зі спливом строку звернення до адміністративного суду. Посилання представника позивача на наявність у провадженні іншого суду справи про стягнення економічних санкцій, накладених оспорюванним рішенням, не є поважною причиною пропуску строку, оскільки зазначена справа не позбавляла позивача можливості оскаржити, на його думку, протиправне рішення №1 від 27.12.2007 року.
Враховуючи вищенаведене та з врахуванням наполягання представника відповідача на застосуванні ч.1 ст.100 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Крім того, колегія суддів зазначає, що між сторонами виник спір щодо правомірності стягнення Кіровоградською регіональною філією Держкомзему плати за надання послуг, які не зазначені у Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року № 1619., а саме, надання інформаційних (консультативних ) послуг.
Згідно до п.21 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996р. № 1548 “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” Держкомзем за погодженням з Мінфіном та Мінекономіки встановлює ціни (тарифи) на розроблення документації із землеустроїв та проведення землеоціночних робіт: визначає граничні розміри плати з виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної передачі громадянам України земельних ділянок відповідно до законодавства.
Порядок виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000р. № 1619, відповідно до пункту 5, діючого на час спірних правовідносин, державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг: розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації з питань землевпорядних, ґрунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань земельних угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації; виготовлення планово-картографічних матеріалів; проведення спеціальних обстежень і розвідувань, в тому числі збирання, обробка, аналіз, зберігання, надання та публікація земельно-кадастрової інформації ; проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, у тому числі грошова оцінка земель та експертна грошова оцінка земельних ділянок; проведення робіт з паспортизації земельних ділянок; внесення записів до державного реєстру земель; розроблення проектів оптимізації структури земельних угідь новостворених господарств; складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обгрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою; проведення державної землевпорядної експертизи; надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, державного земельного кадастру, кількісної та якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, інших питань використання та охорони земель; підготовка дублікатів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, сертифікатів на право на земельну частку (пай); публікація матеріалів статистичних даних про стан та склад земельних угідь; розповсюдження статистичної та іншої інформації на паперових і електронних носіях; підготовка та видання довідників, збірників, бюлетенів, брошур, буклетів тощо; підготовка та надання аналітичних записок щодо стану земельних ресурсів України, земельно-кадастрової інформації на замовлення, відомостей з бази даних державного земельного кадастру; розроблення програмного забезпечення та технології автоматизованої обробки даних; запровадження та експлуатація програмно-технічних комплексів для збирання, обробки, систематизації, зберігання та аналізу земельно-кадастрової інформації; підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів-землевпорядників, супроводження процесу автоматизованого ведення державного земельного кадастру, інших спеціалістів у галузі використання, оцінки та охорони земель; надання витягів з державного земельного кадастру; надання витягів з Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок. У наведеному переліку платних послуг відсутня така послуга як надання інформаційних (консультативних ) послуг.
На виконання пункту 2 цієї постанови спільним наказом Держкомзему України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15 червня 2001 року № 97/298/124, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001р. за № 579/5770, затверджені розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, де у п.6.1 таблиці 6.1 встановлена вартість послуги “Надання земельно-кадастрової інформації” Вказаний наказ не скасований та має юридичну силу, його положення не суперечать вищенаведеним законодавчим нормам. Крім того, згідно п.6 вказаного Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг, вартість яких не встановлена, здійснюється за цінами, визначеними договорами. Тобто в п.6 Наказу визначений перелік платних послуг та розміри оплати за надання консультацій і довідок. При цьому послуги у п.6, вартість яких не встановлена та повинна визначатися за договорами визначені п.п.8.4,15,20.4,22.4, така послуга як надання інформаційних (консультативних) послуг відсутня у наведеному переліку. При виконанні вказаних робіт згідно наведених нормативних актів необхідно вказувати які роботи проведені та спосіб їх виконання. Згідно обставин справи позивачем під час перевірки не надана калькуляція та яким чином визначалася ним вартість спірних робіт та який вид робіт включає надання інформаційних (консультативних) послуг, що суперечить вимогам Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000р. № 1619 та Наказу від 15 червня 2001 року № 97/298/124, привело до отримання позивачем необґрунтованої виручки, сума якої позивачем не заперечується.
Виходячи з наведеного відповідач при винесенні спірного рішення про застосування економічних санкцій до позивача діяв у межах наданих повноважень та відповідно діючого законодавства, тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судом апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи та помилкового скасування рішення суду першої інстанції, яке за суттю позовних вимог правильне та відповідає законодавчим нормам.
З урахуванням викладеного постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу Державної інспекції контролю за цінами в Кіровоградській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2010 року скасувати, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеному статтями 237 -239 КАС України.
Судді: