14 вересня 2011 року м. Київ К-26036/10
Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі:
Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Лиски Т.О.,
Мироненка О.В., Мойсюка М.І., Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2010 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,
установив:
У позовній заяві (з доповненнями на арк.. 16) ОСОБА_6 зазначав, що Генеральною прокуратурою України (відповідач) усупереч положенням статей 7 та 19 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян»(далі -Закон № 393/96-ВР) безпідставно було надіслано до прокуратури Донецької області подану ним 4 листопада 2009 року скаргу на її бездіяльність. Із одержаною відповіддю на скаргу позивач не погодився і, посилаючись на порушення гарантованого статтею 40 Конституції України його права на звернення до органу державно влади, просив визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати його здійснити всебічну перевірку скарги, а також стягнути з відповідача пов'язані з поїздкою до Генеральної прокуратури України витрати.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 236 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України) встановлено, що скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 4 листопада 2009 року звернувся до Генерального прокурора України із скаргою на ухилення прокурора відділу прокуратури Донецької області від закінчення дослідчої перевірки та порушення кримінальної справи щодо працівників Маріупольського відділу по боротьбі з організованою злочинністю у зв'язку з незаконним його затриманням і наступним допитом із застосуванням насильницьких дій щодо нього. Позивач вимагав ужити всіх необхідних заходів до порушення кримінальної справи та її розслідування (а.с. 5-6).
Старшим прокурором управління розгляду звернень та прийому громадян Генеральної прокуратури України зазначене звернення (у формі скарги) надіслано 5 листопада 2009 року до прокуратури Донецької області, прокурор якої відповідно до положень статті 100 КПК України здійснює прокурор Донецької області, для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
Наведені обставини встановлено судами попередніх інстанцій.
Згідно зі статтею 12 Закону № 393/96-ВР дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним законодавством.
Вимоги позивача стосуються незгоди з діями з розгляду заяви ОСОБА_6 про злочин прокурора відділу прокуратури Донецької області та невиконання ним порядку порушення кримінальної справи (статті 97, 98 КПК України). Отже, повноваження вищестоящого прокурора при отриманні ним скарги на дії прокурора при виконанні останнім вимог зазначених норм КПК України) за заявою про злочин, регламентовані нормами цього Кодексу.
Наведене, з урахуванням предмету позову, виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
З огляду на викладене не можуть бути взяті до уваги судом касаційної інстанції посилання позивача у позовній заяві, при доповненні адміністративного позову (а.с. 16) та в касаційній скарзі на положення статей 124 Конституції України, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 7 Закону № 393/96-ВР щодо адміністративної юрисдикції цієї справи.
За таких обставин оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню із закриттям провадження в цій адміністративній справі.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 КАС України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2010 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди закрити.
Роз'яснити позивачеві ОСОБА_6, що розгляд порушених ним у цьому позові вимог може бути здійснено загальними судами в порядку кримінального судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.
Судді
Суддя О.В. Гашицький