Справа: № 2-а-8169/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.
Суддя-доповідач: Дурицька О.М
"17" серпня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді: Дурицької О.М.,
суддів: Бистрик Г.М., Борисюк Л.П.,
при секретарі: Леонтовичі М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Житомирської митниці Державної митної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Житомирської митниці Державної митної служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2009 року ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України (далі -відповідач, Житомирська митниця), в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо визначення обов'язку по сплаті митного збору за зберігання транспортного засобу на складі митниці та зобов'язати Житомирську митницю повернути у визначеному законом порядку належний йому автомобіль марки «Даімлер Крайслер»2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Визнано неправомірними дії Житомирської митниці Державної митної служби України щодо обов'язкової сплати митного збору за зберігання належного позивачу автомобіля марки «Даімлер Крайслер»2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов НОМЕР_1 на митному складі.
Зобов'язано Житомирську митницю Державної митної служби України повернути даний автомобіль ОСОБА_2.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем на територію України було ввезено автомобіль марки "Даімлер Крайслер", 2000 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1 під зобов'язання про його зворотнє вивезення. У зв'язку з цим, даний автомобіль перебував під митним контролем, а 12.03.2008 року відносно позивача було складено протокол про порушення ним митних правил. Цього ж дня, зазначений автомобіль на підставі ст.377 Митного кодексу України був вилучений службовими особами відповідача по причині порушення позивачем митних правил. Після вилучення даний транспортний засіб упродовж 62-х календарних днів знаходився на зберіганні на митному складі Житомирської митниці, у зв'язку з чим позивачу було нараховано митний збір в сумі 15 748,43 грн.. Відповідно до постанови Богунського районного суду міста Житомира від 12 травня 2008 року ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.336 Митного кодексу України та зобов'язано повернути йому вилучений у нього автомобіль. При зверненні позивача до Житомирської митниці йому було відмовлено у видачі належного йому транспортного засобу з підстав несплати ним митного збору за весь час перебування автомобіля на митному складі.
Позивач не погоджується з вищезазначеними діями відповідача, вказуючи на порушення його конституційних прав щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права приватної власності.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 336 Митного кодексу України, здійснення операцій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, а саме зміна їх стану, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, за винятком операцій, зазначених у статтях 331, 337 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію цих товарів, транспортних засобів, а на посадових осіб підприємств - у розмірі від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію цих товарів, транспортних засобів.
Згідно ч. 1 ст. 377 Митного кодексу України, товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, вилучаються.
Відповідно до ст. 30 Митного кодексу України, митні органи зобов'язані інформувати заінтересованих осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.
Тобто, такий обов'язок виникає у посадової особи митного органу у зв'язку із зверненням заінтересованої особи щодо роз'яснення порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон, а не порядку зберігання та оплати за зберігання на складі митниці вилученого транспортного засобу.
Наказом Державної митної служби України № 5 від 12.02.2006 року «Про затвердження Порядку справляння мита, податку на додану вартість, акцизного й митних зборів при митному оформленні товарів і предметів, що переміщуються громадянами через митний кордон України»затверджено порядок справляння мита, ПДВ, акцизного й митних зборів при митному оформленні товарів і предметів, що переміщуються громадянами через митний кордон України. Строк зберігання товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них на складах митниць для нарахування митного збору за їх зберігання обчислюється з дати оформлення відповідних документів про фактичне прийняття товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них на зберігання митницею.
Крім цього, згідно пункту 1.14 Порядку справляння мита, податку на додану вартість, акцизного й митних зборів при митному оформленні товарів і предметів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, строк перебування товарів і предметів, транспортних засобів і номерних вузлів до них під митним контролем для нарахування митного збору за перебування під митним контролем обчислюється до дати завершення митного оформлення або їх повернення власникам чи вповноваженим особам.
Отже, митний збір не входить до складу витрат у справі про порушення митних правил, а нараховується митним органом після розгляду справи про порушення митних правил та винесення судом відповідної постанови.
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що упродовж 62-х календарних днів належний позивачу транспортний засіб знаходився на зберіганні на митному складі Житомирської митниці, у зв'язку з чим відповідачем правомірно було нараховано митний збір в сумі 15 748,43 грн.. На момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не було надано доказів сплати зазначеної суми митного збору.
Таким чином, дії відповідача по вилученню належного позивачу автомобіля марки "Даімлер Крайслер", 2000 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1 та його зберігання на складі Житомирської митниці, слід визнати правомірними, та такими, що не порушують вимог діючого законодавства. Крім цього, постановою Богунського районного суду міста Житомира від 12.05.08 р. позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 366 Митного кодексу та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 1 200,00 грн., а тому підстав для відшкодування шкоди (майнової, моральної), завданої посадовою або службовою особою органу державної влади судова колегія не вбачає.
Викладені обставини свідчать про безпідставність заявлених позивачем вимог, які є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що не підлягають до задоволення.
Отже, суд першої інстанції при розгляді вказаної справи не з'ясував всіх обставин даної справи та прийняв оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України слід задовольнити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Житомирської митниці Державної митної служби України про зобов'язання вчинити певні дії слід відмовити.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Житомирської митниці Державної митної служби України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року - задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Житомирської митниці Державної митної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
суддя суддя
О.М. Дурицька
Г.М. Бистрик
Л.П. Борисюк
Повний текст постанови складено та підписано -22.08.11 р.