Іменем України
29.08.11 місто Севастополь Справа №2а-2372/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Прохорчук О.В.,
секретар судового засідання - Фімушкіна О.П.,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 1726,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем пенсійного законодавства України в частині сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 3 та 4 квартали 2010 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.07.2011 відкрито провадження в адміністративній справі. Іншою ухвалою суду від 29.07.2011 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Судовий розгляд відкладався з 11.08.2011 на 29.08.2011 у зв'язку з нез'явленням відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 11.08.2011 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, поштові повідомлення повернулись до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Суд ухвалив розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача, оскільки відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”№ 1058-IV від 09.07.2003 страхувальниками відповідно до цього Закону є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 15 вказаного Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 Розділу XV Прикінцевих положень Закону (у відповідній редакції) фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який визначається ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році мінімальний страховий внесок для зазначених осіб у липні-вересні 2010 року становить 294,82 грн., у жовтні, листопаді 2010 року 301,12 грн. та у грудні 2010 року 306,10 грн.
Згідно з матеріалами адміністративної справи, а саме розрахунком суми позову, відповідач має перед Управлінням Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя заборгованість зі сплати страхових внесків за 3 квартал, розмір якої становить 846,46 грн. та за 4 квартал у розмірі 879,84 грн.
Розділом 4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої Міністерством юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1) та Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”№ 400/97-ВР від 26.06.1997 визначений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для роботодавців -підприємств, установ, організацій, який складає 33,2 % від суми фактичних виплат на оплату праці працівників та 2 % страхових внесків утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної плати підприємства, установи, організації, в залежності від суми цього доходу.
Строк сплати страхових внесків визначений частиною 6 статті 20 Закону, згідно з якою страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, який дорівнює календарному місяцю, сплачуються не пізніше ніж через 20 календарних днів від дня закінчення цього періоду, тобто до 20 числа звітного місяця.
Згідно з частиною 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI від 09.07.2003 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя на адресу відповідача були направлені вимоги про сплату недоїмки № 1293ф від 05.11.2010 та № 1293ф від 04.02.2011 на суму 1726,30 грн. Вказані вимоги управлінням були надіслані на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, але повернулись з відміткою пошти “за закінченням терміну зберігання”.
Згідно з абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
У рахунок сплати заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1726,30 грн. кошти від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на день розгляду справи у суді не надходили.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (99009, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інших реквізитів у справі немає) на користь Управління Пенсійного фонду України у Нахімовському районі міста Севастополя (місто Севастополь, вул. Дзигунського, 19, код ЄДРПОУ 22274979, р/р 256035, код платежу 50020400 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027) заборгованість у розмірі 1726,30 грн. (одна тисяча сімсот двадцять шість гривень 30 коп.).
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяО.В. Прохорчук
Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 05 вересня 2011 року.