Справа № 2а/2570/4144/2011
14 вересня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Клопот С.Л.,
при секретарі Дзюбі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - Київський ВДВС Сімферопольського МУЮ) про визнання дій протиправними в частині відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-62/06, виданим 01.04.2010 року та проведення подальших виконавчих дій, а також щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1-62/06, виданого 10.01.2011 року та проведення подальших виконавчих дій. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відкривши виконавчі провадження за виконавчими листами Алуштинського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим порушив вимоги чинного законодавства, зокрема Закон України «Про виконавче провадження», оскільки вирок суду набрав законної сили 25.01.2007 року, а строк пред'явлення виконавчого документа, встановлений Законом України «Про виконавче провадження», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, складав 3 роки. Таким чином відповідач відкрив виконавче провадження за виконавчими листами, строк пред'явлення яких пройшов.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся в установленому порядку, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані документи та матеріали, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає за наступних підстав.
З адміністративного позову вбачається, що відповідачем відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 1-62/06, виданим 01.04.2010 року Алуштинським міськрайонним судом Автономної Республіки Крим, а також за виконавчим листом № 1-62/06, виданим 10.01.2011 року Алуштинським міськрайонним судом Автономної Республіки Крим.
Вирок суду у справі № 1-62/06 набрав законної сили 25.01.2007 року, що підтверджується повідомленням апеляційного суду АРК, копія якого наявна в матеріалах справи.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема: 1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Статтею 5 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує, що відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду ухвалюється іменем України та є обов'язковим для виконання.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим - відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Клопот С.Л.